П'ятница, 29 Березня 2024 р.
24 Січня 2014

ТОЧКА НЕВОРОТТЯ. КАМ’ЯНЧАНИ НАЛАШТОВАНІ РІШУЧЕ

Криваві сутички народу з правоохоронцями, сотні поранених, скалічених, десятки арештованих, а тепер уже й смерть декількох активістів. Люди доведені до відчаю. Причиною чергової хвилі спротиву став прийнятий нардепами пакет документів, які вже встигли прозвати «драконівськими», «нелегітимними», «протизаконними» і «диктаторськими», а також вперте ігнорування нинішньої влади вимог майданівців. Упродовж декількох днів ми відслідковували, як на всі ці події реагують кам’янчани і на що зважуються не лише у нашому місті, а й у столиці.

21 СІЧНЯ: ДЕПУТАТСЬКА НЕПОКОРА

23 січня. Кам’янчани не шкодували коштів для ЄвромайдануПершими про свою позицію заявили депутати міської ради:

«Прийняття Верховною Радою України 16 січня 2014 р. пакету законів, які регулюють порядок проведення мітингів і демонстрацій та участі в них, сколихнуло населення міста Кам’янця-Подільського.

За зверненнями мешканців нашого міста щодо неправомірності, на їхню думку, вказаних законів Кам’янець-Подільська міська рада як представник територіальної громади міста не може залишатись осторонь.

У порівнянні з правами громадян, закріпленими в Конституції України, «закони 16 січня» значно обмежують права громадян на вільну участь у страйках, мітингах і демонстраціях, вільне вираження своїх поглядів і переконань, встановлених ст.34, ст.39 Конституції України, вільне пересування згідно зі ст.33 Конституції України.

Такий зміст «законів 16 січня» також суперечить ч.2 ст.8 Конституції України, адже закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції та повинні їй відповідати.

Зважаючи на викладене, від імені депутатів міської ради та за дорученням територіальної громади міста Кам’янця-Подільського звертаємось до Вас як голови найвищого законодавчого органу країни з вимогою включити до порядку денного позачергової сесії Верховної Ради України питання про визнання «законів 16 січня» такими, що втратили чинність, та вжити заходів щодо недопущення в подальшому прийняття нормативно-правових актів, зміст яких не відповідає нормам Основного закону України – Конституції України».

22 СІЧНЯ: СВЯТКОВИЙ ДЕНЬ РОЗЛУКИ ТА НЕСВОБОДИ…

22 січня з 1919 року в Україні прийнято називати «Днем злуки», але цього року його перейменували у «День розлуки». У середу вранці країну облетіла звістка про смерть одного з мітингувальників від кульових поранень. Ця новина збентежила, мабуть, кожного свідомого українця незалежно від політичних поглядів і вподобань. А може, й не кожного…

О 10.00 районний центр культури і мистецтв «Розмай» був ущент заповнений глядачами. Оркестр у фраках з метеликами, пісні, танці, привітання перших осіб району та й навіть області. На святкові урочистості прибув заступник голови облдержадміністрації Леонід ГУРАЛЬ. Чиновник довго розповідав про те, що Україна, зокрема і Хмельницька область, сьогодні – у стані розквіту, й 23 січня. Під час панахиди за загиблимиілюстрував свої слова яскравими прикладами про збільшення пенсій, зарплат, валу зерна.

Все, що там наразі відбувається, чиновники називали «тимчасовими негараздами», які невдовзі вляжуться. І жодного слова співчуття з приводу смертей у центрі Києва…

Не менш гучно по обіді гуляли і в місті. Сесійна зала міськради повнилася піснями, веселощами та концертними номерами.

Натомість у Львові скасували святкові заходи і провели мирну траурну ходу і молебень. За схожим сценарієм діяли і в сусідніх Чернівцях, Ужгороді, Івано-Фран­­ківську та деяких інших містах.

…ТРИВОЖНА НІЧ САМООРГАНІЗАЦІЇ ТА СОЛІДАРНОСТІ

А от увечері місцевим жителям було не до розваг. У соцмережах з’явилося таке повідомлення: «УВАГА!!! Кам’янецьку міліцію через кілька годин відправляють на Київ! Їх збирають біля відділу міліції на вул.Шевченка! Вони не бажають їхати, але їм потрібна підтримка кам’янчан, щоб формально заблокувати виїзд! Всі, хто може, підтягуйтесь туди!».

Близько півночі біля міськвідділу зібралося більше як сотня кам’янчан. Незважаючи на пізню пору, люди під’їжджали на таксі, власних авто, приходили пішки. Те, що це була не запланована акція, а справжня самоорганізація, очевидно. Молоді пари, Звернення до Голови ВРУ міська рада ухвалила 21 січня на засіданні чергової сесіїстуденти, старші жінки, чоловіки і навіть пенсіонери. Випитували одне в одного хоч якусь інформацію, знайомилися, обмінювалися номерами мобільних, пили гарячий чай. До речі, його принесли двоє студентів із коледжу культури і мистецтв, котрі припрошували всіх пригощатися. Хлопці запевняють, що чергували тут ще з сьомої вечора, бо почули, що в місті з’явився великий червоний автобус, який і мав забрати правоохоронців до столиці, але нічого такого вони на власні очі так і не побачили. Тихо було й біля самого міськвідділу.

Розходитись мітингувальники почали близько другої ночі. Хоча всі в один голос повторювали, що зможуть повернутися в будь-який момент.

На ранок прокоментувати ситуацію ми попросили начальника міськвідділу міліції Юрія ДАХНА.

– Складне політичне та соціальне становище в нашій державі наразі ускладнюється чутками у соціальних мережах. Так, 22 січня Інтернетом поширювалось повідомлення про те, що працівників міського відділу міліції відряджають до столиці, але ця інформація неправдива.  

Запевняю вас, що правоохоронці міськвідділу міліції залишаються в місті й продовжують нести службу. Якщо ви маєте запитання до правоохоронців, звертайтесь до міського відділу міліції або ж особисто до мене, – заявив Юрій Валентинович.

23 СІЧНЯ: КАМ’ЯНЧАНИ МОЛЯТЬСЯ, ЗБИРАЮТЬ КОШТИ І ЇДУТЬ ДО КИЄВА…

Стурбовані всім, що наразі відбувається в країні, кам’янчани прийшли на майдан Відродження. Люди висловлювали обурення, влаштовували допити керівництву міськвідділу міліції, збирали гроші для євромайданівців та зі сльозами молилися за всіх, хто в цей важкий для країни час – на барикадах.

Заперечувати інформацію про те, що кам’янецьких міліціонерів відправили на сутички до столиці, Юрію Дахну довелося і тут.

ТОЧКА НЕВОРОТТЯ.  КАМ’ЯНЧАНИ НАЛАШТОВАНІ РІШУЧЕ  Перше, чого попросили ка­м’ян­чани у представників опозиції, – ак­тивніше гуртувати місцевих мешканців і повідомляти про мітин-

ги, збирати людей, охочих їхати до

Києва. А таких у місті немало…

Ввечері цього ж дня на майдані зібралося вже вдвічі більше кам’янчан. Для столичних євромайданівців вони принесли багато теплого одягу, ковдр, карематів, необхідних ліків. Люди продовжують збирати гроші. Рішуче налаштованих їхати до столиці стає все більше. Допомагати їм беруться представники опозиційних партій, втім через небезпеку везти на Майдан погоджуються виключно чоловіків.

Підтримати протестувальників прийшли і представники релігійних конфесій міста. На площі вони молилися за упокій трьох людей, котрі втратили життя під час сутичок із «Беркутом».

…І ДІЛЯТЬСЯ ВРАЖЕННЯМИ ЗІ СТОЛИЧНИХ БАРИКАД

Про останні події в столиці ми дізнавалися з уст земляків, котрі наразі перебувають у революційній гущі. Поставили лише два запитання: чи відчувають вони на собі тиск правоохоронців і як там розгортаються події?

•Валентина ВОЛОШИНА, де­путат міськради, учасник Євромайдану з 22 листопада 2013 р., делегована як співголова кам’я­нецького комітету національно-го супротиву від ВО «Батьківщина»:

– Я щойно (розмова за станом на 15.20 год. 23 січня. – Прим. ред.) вийшла з намету Хмельницької «Батьківщини» і тепер разом з українською дизайнеркою Оленою Надубовою перебуваю біля стадіону «Динамо». Через пожежі барикади зі снігом тануть, і в нас під ногами – справжні річки, але люди їх укріплюють бруківкою. Ми плануємо через Червоний Хрест передати лікарям медикаменти. Мала телефонну роз­мову з головою міського «УДАРу» Василем Товкайлом, який повідомив, що завтра до Києва приїжджають кам’янчани. Я піду їх зустрічати. Ми фактично щодня когось зустрічаємо, допомагаємо чим можемо.

З правоохоронцями зіткнень не мала, натомість мала сутичку з провокаторами. Проте я – досвідчений співробітник Червоного Київ. Валентина Волошина на МайданіХреста, тому і добре знаю, як поводитися в таких випадках.

Хотіла ще сказати, що мені повідомили про прийняття сесією міськ­ради звернення, де засуджується ухвалення «законів 16 січня». На жаль, я на сесії не була – перебувала на Майдані, але підтримую цей крок і підписуюся під кожним словом колег.

•Олеся, ДЕРЕНІВСЬКА ка­м’ян­­чанка:

– Тут – війна. Іншими словами не передати. Страшно. Три дні була на Грушевського. Самі знаєте, що там відбувається – зіткнення і вбивства. Я сьогодні навіть роботу пропустила, весь день з дівчатами на Майдані носили сніг у барикади, бо жінок уже не пускають туди, де все проходить. Тут стільки мужніх людей! Мого знайомого підстрелили гумовою кулею. Вчора всі речі попрала, бо були в крові… А сьогодні з пе­ре­в’язаною головою він знову пішов у наступ… Слава таким людям!

Саме в цю хвилину їдемо в аптеки – не вистачає спеціальних ниток для зашивання ран, у Києві їх «розмітають». Дуже хочеться, аби люди не були байдужими, бо тут вкрай потрібна будь-яка допомога. Це важливо. Просто хлопці бояться звертатися до лікарень. Через усім відомі причини.

•Віктор ХУДНЯК, депутат районної ради:

– Відчуваю тиск і зневагу від поки що чинної влади, а правоохоронці (хоча декого з них сьогодні так не назвеш) – лише інструмент режиму. Настрій різний – від рішучості та стійкості до ненависті щодо тих, хто вбиває і знущається над людьми. Є втомлені (йдуть перепочивати), є свіжі – займаються різним: побудова барикад, прибирання снігу тощо. Але немає байдужих. І це тішить. Україна – країна вільних людей. Кричимо так, що чує весь світ – диктатурі НІ!