АПЕЛЯЦІЯ ЗАВЕРШИЛАСЬ «КОРИДОРОМ ГАНЬБИ» ДЛЯ СУДДІВ

Заблокований бетонними клумбами вихід, десяток автомобільних шин біля приміщення і масштабний «коридор ганьби» – пізно ввечері 8 квітня в Хмельницькому саме так зустрічали колегію суддів, які більше як вісім годин розглядали апеляцію у справі вбивства 19-річного кам’янчанина Павла ТЕПЛЮКА.

Громаду обурило те, що судді залишили без змін вирок суду першої інстанції, який присудив Сергію Макоцею 15 років позбавлення волі. Потерпілі мали надію, що бодай апеляція змінить вирок і таки засудить вбивцю до довічного. Сподівань троє суддів не виправдали і одразу після завершення засідання отримали власний вирок від громади – крики «Ганьба!» і вимогу негайно написати заяви на звільнення.

«НЕ РОЗПОВІДАЙТЕ НАМ ПРО ХИМИНІ КУРИ» 

Втім уже з самого ранку біля будівлі Апеляційного суду Хмельницької області, де зібрався мітинг на підтримку родини Павла, було неспокійно. З Кам’янця прибув повний автобус друзів, рідних, знайомих Теплюків і декілька місцевих бійців «Правого сектору». Із плакатами і фотографіями понівеченого хлопчика активісти вимагали: «Вбивці – довічне!».

Невелика група підтримки була і в підсудного, що, втім, не заважало ув’язненому лаятися і погрожувати присутнім у залі. За звичним для себе сценарієм, підсудний не обминув низки клопотань – відводи адвокату, прокурорам, суддям і навіть зухвале прохання замінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підписку про невиїзд. Усе це служителі Феміди слухали впродовж двох годин, але зрештою відхилили, розцінивши їх як затягування судового процесу.

Коли перейшли до розгляду апеляції, протягом кількох годин Макоцей намагався одними й тими ж аргументами переконати суддів у тому, що юнака він не вбивав. Усе це присутнім довелося слухати по декілька разів, що обурило й головуючого процесу Ігоря ЦУГЕЛЯ:

– Суд робить усе для того, щоб ви захищалися, але ви цього не робите, а перетворюєте засідання на шоу, – не витримав суддя. – Не розповідайте нам про Химині кури, а переходьте ближче до справи.

Історії підсудного, як і доводи прокурорів, які вимагали для нього довічного ув’язнення, суддів не переконали. Вирок кам’янецьких колег про 15-річне ув’язнення Макоцея, два роки якого він уже відбув, вони вирішили залишити без змін. Зал засідання судді покидали під вигуки «Ганьба!».

«…РІШЕННЯ БІЛЬШЕ ЗАКОННЕ, АНІЖ СПРАВЕДЛИВЕ»

Коли про такий вирок дізналася громада, її спротив вилився в блокування всіх виходів з приміщення суду. Кілька десятків активістів перегородили виїзд автозаку і вимагали від суддів пояснити їхнє рішення. На підмогу приїхали хмельницькі автомайданівці та Самооборона Майдану. Побільшало біля воріт суду і правоохоронців – охороняти громадський порядок прибув навіть перший заступник начальника Хмельницького міськвідділу міліції Сергій ТРАЧ. Саме він умовив бійців «Правого сектору» випустити автозак із підсудними.

Прибув на місце і голова Апеляційного суду Віктор КОВТУН, якого активісти зустріли з ультиматумом добровільно написати заяву на звільнення, простягнувши йому ручку і аркуш паперу.

– Я не можу вплинути на жодне рішення суддів і не маю права втручатись у судовий процес. Є законна процедура оскарження рішення, якщо судді помилились, суд вищої інстанції виправить це. Я – особа недоторканна, заяву на звільнення писати не буду, і ніхто не може примусити мене це зробити, – відповів голова.

Звільнень за власним бажанням «Правий сектор» забажав і від трійки суддів, які розглядали апеляцію. Вийти до громади люди в мантіях побоялися, втім після перемовин з Віктором Ковтуном погодились на прес-кон­фе­ренцію.

– Яким ще має бути катування, аби вбивство мого сина кваліфікували як жорстоке? – вкотре запитала у суддів Оксана Теплюк. – Він півгодини знущався над Пашею, а ви не побачили в цьому особливої жорстокості. В мене забрали єдину дитину, а тепер ще й наді мною знущаються. Вбивця і його родичі написали на мене близько 80 заяв до міліції, вимагають компенсувати їм 3 мільйони гривень, свідки залякані обіцянками помститися. А мати Макоцея ходить по місту і розповідає, що вона заплатила суддям – і згодом її син вийде на волю.

На звинувачення відповів головуючий суддя колегії Ігор Цугель:

– За 22 роки суддівської роботи я вперше почув, що за вирок мені заплатили. Колегія прийшла до висновку, що це вбивство не мало обставин, які обтяжують покарання. Я вважаю, що ми прийняли законне рішення. Можливо, воно більше законне, аніж справедливе, але ми не можемо керуватися емоціями. Мені не соромно за своє рішення, я маю честь і гідність, тому заяви на звільнення писати не буду.

Писати їх відмовилися і двоє інших суддів колегії. Покинути заблоковане приміщення бійці «Правого сектору» їм дозволили тільки через живий «коридор ганьби», який вишикували активісти. Крокувати ним навідріз відмовлявся тільки Ігор Цугель. Після довгих вмовлянь і суперечок принциповий суддя таки пішов на компроміс з активістами. Близько опівночі він спустився зі сходів заблокованої адмінбудівлі і під охороною самооборонівців таки пройшовся ганебним коридором.

Уже найближчим часом ос­каржувати рішення суддів першої та апеляційної інстанцій мати Павла Теплюка збирається в касаційному порядку.