ЧОГО ХОЧЕ НОВИЙ ГОЛОВА РДА?
23 квітня, в середу, Олександр Турчинов нарешті звернув увагу на Кам’янець-Подільський район і призначив нового очільника райдержадміністрації. Ним став голова районної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Володимир БАРАНОВСЬКИЙ.
Народився новопризначенець 7 грудня 1958 р. на Львівщині. За фахом – педагог. Закінчив Київський педагогічний інститут ім.М.Горького (нині Драгоманова). Перекваліфікацію проходив у Кам’янець-Подільському педагогічному університеті. Одружений. Дружина працює викладачем у К-ПНУ ім.І.Огієнка.
Детальніше про його кар’єрний ріст, політичну діяльність, а також бачення подальшого розвитку нашого району ми запитали в самого Володимира Євгеновича.
– Після закінчення університету я пішов працювати вчителем всесвітньої літератури в Супрунковецьку школу, – розповідає голова РДА. – А з 2000 року працюю в Боришківській школі. Більше як п’ять років очолював цей навчальний заклад, та через свої політичні погляди, які були неприйнятними для тодішньої влади, довелося піти з посади директора. Але я можу пишатися тим, що все ж не зрікся своїх принципів та ідеалів.
– А в політику як прийшли?
– Працюючи директором, робив багато речей для патріотичного виховання учнів. Для прикладу, вдалося започаткувати в школі обласну премію ім.Г.Костюка, який народився в с.Боришківці. Щороку до нас в гості приїжджав його син з Америки, були письменники, літератори, публіцисти з Києва, області, міста. Це гарний захід для села. Але то лише незначна частина моїх ідей, впроваджених у життя. Хотілося чогось більшого, і я зрозумів, що це більше може дати політика.
Політичний шлях розпочинав 2006 року як звичайний член партії «Свобода». А вже 2010-го мене було призначено головою районного осередку партії. Його очолюю і досі. Крім того, є помічником народного депутата України Олександра МИРНОГО, та не покидав роботи в Боришківській школі.
– До посади голови РДА прагнули давно?
– Бути при владі ніколи не було моєю самоціллю. Я вже так звикся з дітьми, школою, це було моє. Але якось так склалося само собою. Усвідомлюю, що ця посада може проіснувати зовсім не довго, але я – людина партійна, дисциплінована і виконую рішення керівництва. Прекрасно розумію, що це велике навантаження і відповідальність, особливо в такий нелегкий для держави час. І, можливо, такий крок схожий на вчинок камікадзе, але як би там не було, я маю перед собою завдання – чесно виконувати свою роботу, а також не брати і не давати хабарів.
– Команду, з якою збираєтеся працювати, будете формувати нову, чи, можливо, приглядатиметеся до старих кадрів?
– Буду відвертим. Я цікавився тими кадрами, які працюють нині. Хотілося б оновити кров, бо від людей було дуже багато нарікань на адміністративну структуру. Хоча проміняти шило на мило теж не годиться. Мої вимоги до персоналу: в першу чергу, це мають бути високоморальні люди, але паралельно повинен проходити й професіоналізм. Знайти таких людей непросто, але певний колектив я собі вже набрав. Можливо, не всім критеріям вони відповідають, та ми вибираємо із того, що можна вибрати.
– Володимире Євгеновичу, раніше займати якісь керівні посади в органах влади Вам не доводилося, як збираєтеся давати раду найбільшому району Хмельниччини?
– Про своє можливе призначення дізнався не вчора, а ще, як мінімум, місяць тому. І прекрасно розумів, що сісти в це крісло без жодних напрацювань не можна. Тому зустрічався з фахівцями. Оскільки район наш насамперед сільськогосподарський, то консультувався з людьми, які багато років пропрацювали на керівних посадах у сфері сільського господарства. Радився з науковцями, економістами. Словом, теоретично з проблемами району ознайомився, подальший план дій намалював.
Єдине, що стримує дії, – ознайомлення з реальною ситуацією на селі. Тому основне завдання на сьогодні – їздити по всіх куточках району, спілкуватися з людьми. Бо основним пріоритетом моєї діяльності є повернення довіри до влади. Я хочу подарувати людям надію на те, що і в них, і в їхньої держави є майбутнє.
