КУРОРТНИЙ СЕЗОН ІЗ САПОЮ ТА ВИЛАМИ ВІДМІНЯЄТЬСЯ?
Після затяжного періоду весняних дощів на селі свого піку сягає літній сезон «відпочинку» на «зелених морях». По такій «водоймі» має майже кожен селянин, і відпочивають на ній, як правило, всією родиною. Щоправда, такий курорт має свої особливості: замість освіжаючих морських хвиль – колючі бур’яни, журналу з кросвордами – сапа, а сонцезахисних окулярів – робочі рукавиці. Час ековідпустки може затягнутися не на один тиждень, адже приділити увагу потрібно чималому різноманіттю визначних місць: лану картоплі, що потопає в пирію, грядці цибулі в обіймах повитиці, довгим рядкам кукурудзи, котра з усіх сил намагається перегнати стрімкий осет, клаптику квасолі на м’якому килимі з мишію та багатьом іншим мальовничим куточкам городини. Та от чомусь щирого бажання віддатись сповна всій цій красі та відчути на собі ефект від такого відпочинку (біль у спині, мозолі на руках і страшну втому) навіть у найзатятішого трударя знайдеться небагато. Але іншого виходу немає, без такої «розрядки» жодного іншого курорту селянам не бачити. Чи бачити?
НЕ ТАКИЙ СТРАШНИЙ БУР’ЯН, ЯК ЙОГО МАЛЮЮТЬ
Начальник управління агропромислового розвитку РДА Ігор ГАЙ заявляє, що знає, як переплисти «зелене море» швидко, без зайвих труднощів і довгих баталій із бур’янами.
– Насправді, ручний метод боротьби із бур’янами, який у народі називають «сапазин», – то вже пережиток минулого, від якого ми вперто не хочемо позбавлятися, – переконаний Ігор Віталійович. – Адже сьогодні є значно простіші способи протидії небажаним сусідам на городі. Я маю на увазі гербіци-
ди – хімічні препарати, які дають можливість знищувати небажану рослинність. Їх існує чималий асортимент, так би мовити, на будь-який час, гаманець і бур’ян. Але обов’язково треба знати, як, коли, де і в яких пропорціях їх потрібно застосовувати, аби не нашкодити ні собі, ні урожаєві.
Мабуть, ніхто не сперечатиметься, що два найдокучливіші бур’яни на наших городах – то осот і пирій. Це багаторічні рослини, які мають кореневу систему більшу як метр, і їм однаково, пішли дощі чи ні, вони благополучно ростуть, беручи вологу з метрового шару грунту. Найефективніше боротися з ними препаратами суцільної дії. Одним із них є «Раундап». Загалом цих препаратів існує понад двадцять, але діюча речовина в них одна – сіль гліфосату. Це як із лікарськими засобами. Жар зменшує парацетамол, але таблеток для зниження температури хоч греблю гати.
Так от гербіцидами суцільної дії свого часу користувалися під час війни у В’єтнамі. Американці не могли перемогти повстанців, бо ті ховалися в джунглях. І вони знайшли вихід: почали зрошувати з літаків дерева сіллю гліфосату – і через два-три тижні від них залишалися лише стовбури.
Я веду до того, що коли ви на ринку просите щось проти осоту чи пирію, і вам дають без зайвих пояснень «Раундап», то ви маєте бути максимально уважними. Оскільки цей гербіцид не лише для знищення цих двох видів бур’янів, він спалює фактично все: горіх, бузину, пирій, осот, траву, персики, абрикоси, картоплю. В цьому і полягає дія препаратів суцільної дії.
– То їх потрібно використовувати лише ранньою весною?
– Взагалі-то гербіциди потрібно вносити під час інтенсивного росту рослин. Тобто, коли вже є два-три листки, або висота рослини сягає 10-15 см. А якщо бур’ян виріс, кинув волоть, з’явилося насіння, робити це безглуздо. Тому саме тепер, коли все буяє, можна братися за внесення хімікатів.
– Але ж нині буяють не лише бур’яни, а й уся городина, а Ви кажете, що попалить усе.
– Це якщо використовувати препарати суцільної дії. Ними борються із багаторічними рослинами, яких ми хочемо позбутися назавжди. Відповідно землю від них потрібно очищувати завчасно. А ще існують препарати вибіркової дії, от якраз у цю пору вони є актуальними. Тобто, коли маємо і картоплю, і буряки, і кукурудзу, і ще й бур’яни, то останні, звісно, треба знищити. Так от, аби не використовувати отого ручного «сапазину», до якого звикли всі домогосподарки, застосовуємо препарати вибіркової дії. Таких також є близько 15 найменувань: «Тітус», «Таск-64», «Мілагро», «Базис» тощо. Після їх внесення бур’яни гинуть через 14-20 днів, а ми маємо чисте поле з картопелькою чи кукурудзою.
ЧИ НЕ ЗНИЩИМО З БУР’ЯНАМИ ЗДОРОВ’Я?
– Але наскільки це безпечно для здоров’я людини, адже нині ми так боремося за екологічно чистий продукт, чи не краще в такому разі попрацювати руками?
– Та, будь ласка, я нічого проти не маю, але якщо ми говоримо про екологічно чисту картоплю на городі, то тут можна довго сперечатися, і я робитиму це перший. Бо не раз чую закиди, мовляв, чистіша бульба та, яку плекають у домашніх умовах, а не вирощують у промислових масштабах. Я із цим не погоджуюся. По-перше, сьогодні фактично кожен удома обробляє картоплю «Престижем» або якимось його іншим похідним. Тих, хто в боротьбі з колорадськими жуками використовує виключно віничок, яким змітає шкідників у трилітровий бутель, залишились одиниці. Я вже мовчу про те, де куплено цей препарат, і чи він сертифікований, але обробили насіння – і добре. Але через якийсь час однаково починають з’являтися жуки, і ми починаємо їх кропити. Як правило, розчин робимо надійний, а значить, з подвійною дозою хімікатів. Потім діємо за тим же принципом надійності – і не злегка зрошуємо рослинку, а намагаємося збити шкідника струменем обприскувача, щоб йому мало не видалося. Тобто, мало того, що концентрація подвійна, то ми ще вчетверо більшу концентрацію даємо на рослину. І так повторюємо щонайменше два рази. Але це неправильно. Всі препарати розраховані, щоб лише злегка пройтися мілко дисперсним розчином. Навіть якщо там маленька, непомітна оку крапелька потрапила на листок, цього достатньо, вона засвоїться і буде діяти.
У промисловому виробництві ніхто не може дозволити собі подвійну концентрацію розчину і десять разів кропити на одному місці, бо це просто економічно не вигідно. Сказано взяти 300 грамів на гектар, стільки й беруть. То зрозуміло, де екологічно чистіше. До того ж, якщо ми говоримо про боротьбу із бур’янами, всі препарати мають клас безпечності: перший, другий і третій. І якби вони були настільки шкідливими для життя людини, то просто б не отримали дозволу на продаж.
– До речі, щодо продажу. Чи можна бути певними, що на ринку продають якісні й перевірені гербіциди?
– Я можу сказати, що ніколи не буду пропагувати придбання таких препаратів на ринку, оскільки впевнений на 150%, що вони там не сертифіковані. Придбати такі речі можна в спеціалізованих магазинах. Можливо, там і дорожче на відсотків 15-20, але хоча б є якісь гарантії, сертифікати. Адже сьогодні на ринку реалізують дуже багато фальсифікатів. На жаль, наразі продаж цієї продукції фактично не контролюється. Тому в пастку потрапити дуже легко. І це ще добре, якщо препарат не подіяв, бо ж може й завдати непоправної шкоди врожаю.
– Якраз нещодавно такий випадок трапився. В одному із сіл чоловік боровся за допомогою хімікатів із бур’янами, а вигоріла вся городина. Гадаєте, через придбаний фальсифікат?
– Стверджувати не беруся, оскільки причин може бути багато. Може, й фальсифікат. А може, через некомпетентність продавців і необізнаність наших людей йому взагалі запропонували не той препарат, який був потрібен. Адже як буває: бабуся із села чітко не формулює своїх бажань: «Дайте шось, аби вибити бурин» – та й по всьому. А продавець, у якого ще троє щось перепитують, тицьне «Раундап», і нехай горить усе пропадом. Тому треба конкретно вказувати, що і де потрібно знищити, аби потім не було зайвих претензій.
До того ж існують певні рекомендації щодо внесення гербіцидів. Я б радив вносити препарати після четвертої години і до вечора. Чим пізніше – тим краще. Річ у тім, що рослинка, як і будь-який живий організм, намагається захиститися від палючого сонця. В спеку на її листочках з’являється плівкоутворюючий шар, що захищає від ультрафіолету. Тому, щоб його пробити, потрібна більша доза хімікату. Крім того, коли ти зволожуєш рослину десь опівдні, вона з більшою силою притягує до себе і без того пекуче сонячне проміння. Це як із людиною: змочив тіло водою – і засмага чіпляється значно швидше. Тому таке поливання може також припалити рослини. Потрібно зважати на всі ці чинники.
РОСЛИНИ ТАКОЖ ХВОРІЮТЬ
– Окрім бур’янів, значної шкоди нашій городині та й саду завдають такі хвороби, як фітофтора, парша тощо. Коли і як боротися із ними?
– Дуже активно ці хвороби розвиваються в умовах висо-
кої температури, яка супроводжується значною вологістю. Тобто, саме те, що ми матимемо після цих дощів. Тут можемо мати цілий букет: фітофтора на картоплі й помідорах, молініоз – на винограді, парша – на яблунях. Вони псують зовнішній вигляд плодів, а іноді взагалі їх нищать. Раніше у нас були сорти яблук стійкі до хвороб, але менш продуктивні, а сьогодні чим продуктивніша яблуня, тим більше вона піддається хворобам. Нині ми можемо спостерігати, як усі ці хвороби адаптувалися до хімії, тому щоразу потрібно прискіпливо обирати потрібний препарат, бо той, який ви використовували раніше, може вже не подіяти.
Найкраще боротися із хворобами шляхом профілактики. Не потрібно чекати, коли рослинка вже знемагає від тієї ж фітофтори, й тільки тоді починати діяти в режимі пожежної команди. До того ж це значно дешевше.
Тому щойно закінчились дощі, обов’язково потрібно покропити яблуні, виноград, персики, розсаду помідорів, картоплю препаратами, які містять мідь. Їх також є досить багато: «Ридоміл», «Акробат», «Хорус», «Топсін» тощо. Хоча б один раз цю процедуру провести потрібно.
Із усього цього висновок проситься такий: цікавитися можна не лише новинками у сфері інформаційних технологій, а й прогресом, який семимильними сільськогосподарськими кроками йде нам назустріч і намагається спростити життя селянина. Ще якби селянин не лякався тієї допомоги від сучасності. Хоча, мабуть, дивно звучить із вуст людини, яка обід розігріває в мікрохвильовій печі, щедро поливає його майонезом, а до столу всіх скликає за допомогою мобільного чи комп’ютера, те, що на город потрібно йти лише із сапою та вилами, бо то не так шкідливо для нашого здоров’я.
