П'ятница, 07 Травня 2021 р.
29 Серпня 2014

ОСВІТА ПРАГНЕ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРОСТОРІВ

З 6 вересня набирає чинності новий Закон «Про вищу освіту», впровадження якого передбачає системну реформу освіти в Україні. Що очікує на наші виші, ми дізналися під час розмови з ректором Кам’янець-Подільського національного університету ім.І.Огієнка, доктором історичних наук, професором Сергієм КОПИЛОВИМ.

Сергій КОПИЛОВ– Сергію Анатолійовичу, чи було необхідне прийняття нового Закону «Про вищу освіту»?

– Однозначно так. Адже вся освітянська та студентська спільнота разом з українським суспільством уже давно вимагали системних реформ у явно застарілій законодавчій базі вищої школи. Більше того, вже давно існувала потреба у визначенні концептуальних засад модернізації вищої освіти. Мова насамперед іде про реальну інтеграцію вищої освіти України до Європейського освітнього простору шляхом реалізації положень і принципів Болонського процесу та забезпечення якості вищої освіти. Також положення закону роблять вітчизняну систему освіти зрозумілою для світового освітнього простору.

– Як впроваджуватиметься новий закон?

– Його норми будуть реалізовуватися в три етапи. Вже з вересня вступають в дію певні положення закону, а та частина положень, для впровадження яких потрібен час, почне працювати з вересня наступного року. Й нарешті третій етап, з якого розпочнеться додаткове можливе фінансування деяких положень закону, – з 1 січня 2016 року. Крім цього, щоб закон реально запрацював, ще має бути прийнято цілу низку підзаконних актів.

– Які основні нововведення?

– Вважаю, найголовнішим є розширення автономії університетів в академічній, організаційній та фінансовій сферах. Зокрема, виші матимуть право розробляти та реалізовувати освітні (наукові) програми в межах ліцензованої спеціальності; формувати та затверджувати власний штатний розпис; розпоряджатися власними надходженнями від надання платних послуг шляхом відкриття поточних і депозитних рахунків у державних банках тощо. Спеціалізовані вчені ради зможуть присуджувати наукові ступені та самостійно здійснювати процедуру нострифікації, тобто визнавати закордонні дипломи.

Разом із тим варто чітко розуміти, що розширення автономії – це не просто право самостійно приймати рішення, але й значна відповідальність за діяльність навчального закладу.

Поряд зі збільшенням автономії університетів буде запроваджено систему незалежного оцінювання якості освіти. Зокрема, такі регуляторні функції буде виконувати постійно діючий колегіальний орган – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. По суті, це, так би мовити, державно-громадський орган, який формуватиметься представниками: від університетів, від громадських організацій і роботодавців. Фактично він буде формувати й контролювати якість освітніх послуг через проведення ліцензійної та акредитаційної експертизи.

До речі, функціонування такого органу є поширеною європейською практикою й дозволяє здійснювати професійний контроль і стимулювати якісний розвиток університетів без бюрократичного впливу.

Важливим нововведенням можна назвати приведення у відповідність з європейським освітнім простором освітніх рівнів. Їх буде три: бакалавр, магістр і доктор філософії. Що ж до такого освітнього рівня, як спеціаліст, то останній набір буде здійснено 2016 року.

Також з 2016 року має змінитися система вступу та розподілу державного замовлення. Новий закон регламентує те, що результати зовнішнього незалежного оцінювання стануть основним критерієм, за яким зараховуватимуть студентів, а державне замовлення буде розподілятись між вишами автоматизованою системою.

– А як зміни торкнуться викладачів вищих навчальних закладів?

– Насамперед, це зменшення максимального навчального навантаження з 900 до 600 годин, що суттєво вивільнить час для наукових досліджень. Окрім того, така норма наближає нас до норм європейського освітнього простору. Для прикладу, в Італії норма річного навчального навантаження – не більше як 350 год., в Поль-щі – 250 год., у Німеччині – 180 год.

– Це не вплине на зниження якості навчання?

– В жодному разі. Якщо у викладача вивільниться час для наукових досліджень, то у студен-

тів – для самостійної роботи. Сьогодні студент має доступ до опанування великої кількості інформації, але не має часу на її опрацювання.

– А як Ви ставитесь до нововведення обмеження перебування на посадах ректорів, деканів, завідувачів кафедр не більше як два строки по п’ять років?

– Абсолютно нормально. Немає незамінних і вічних керівників. Більше того, здорова змагальність у колективі буде сприяти розвитку навчального закладу.

– Колектив університету готовий до впровадження нового закону про вищу освіту?

– Сьогодні університет має необхідний потенціал для реалізації проголошених реформ. Насамперед, це великий кадровий потенціал. Нині в університеті працюють 502 штатні викладачі, з них: 32 доктори наук, 316 кандидатів наук. Не менш важливою є й матеріально-технічна база, над поліпшенням якої ми постійно працюємо.

Але найважливіше – це прагнення колективу до якісних змін та європейської інтеграції.