ДЕ ХОДИМО, ТАМ ПАСКУДИМО
Руки опускаються вкотре занурюватися в брудну і болючу тему. Але щоразу, коли наштовхуємося на гори непотребу, які нещадно окуповують лісосмуги, захаращують річки, барикадують двори й безнадійно замурзують схили каньйону, хочеться запитати: невже рятуватися від сміття почнемо тоді, коли остаточно в ньому потонемо?..
ДВАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ – І ЗА БАНЮ НЕ ХОДИ!
Та боротьбою з цією проблемою в районі й не пахне. Між селами смердить людською діяльністю й чиновницькою бездіяльністю. Тонни сміття яскраво майорять на зернових полях, у мальовничих лісосмугах, долинах річок та ярах поблизу автодоріг. «Буянням» гір поліетиленових пакетів, пляшок, ганчір’я та навіть зламаної сантехніки можна «помилуватися», їдучи дорогою біля села Вільховець. Тут з легкої руки мешканців довколишніх сіл прописалося кількаметрове стихійне сміттєзвалище. Вражаючи масштабами, запахами, а найбільше – байдужістю людей, поселення відходів не можуть приховати ані сніг, ані придорожні чагарники. На таку картину без зайвих зусиль можна натрапити чи не в кожному селі Кам’янеччини.
– Якось випадково спіймала свого сусіда, коли той викидав у річку, яка тече попри наші хати, цілу купу використаних памперсів, – поскаржилася нам мешканка Вільхівця Тетяна, – то добре, що я його побачила і примусила все звідти забрати.
Інспектувати привабливі для засмічувачів місця мали б сільські голови, на плечі яких, згідно із законом і правилами благоустрою, і лягає відповідальність за вивезення побутових відходів. У Колибаївській сільраді, до якої й належить село Вільховець, про свою брудну біду знають, але нарікають на брак фінансування. Мовляв, договорів із комунальними підприємствами, які вивозять сміття, люди укладати не хочуть, а скарбниця в села порожня. Втім сільський голова Микола ЧАЙКОВСЬКИЙ визнає, що сміттєзвалище біля поля виросло вже чимале, і обіцяє його ліквідувати.
Взятися за районне сміття вчерговий раз зобов’язуються в Кам’янець-Подільській райраді. Як розповів нам її голова Микола ЖОГАН, на останній сесії депутати затвердили статутний фонд районного комунального підприємства «Спецбудексплуатація», що наразі налагоджує систему вивезення твердих побутових відходів у селах нашого району. Першими успіхами в цьому напрямку підприємство може похвалитися в селах Кульчіївці та Довжок, де віднедавна мішки зі сміттям раз на тиждень працівники вивозять просто з-під будинків мешканців. Не без ініціативи тамтешніх сільських голів індивідуальні договори із комунальниками уклали 170 і 120 дворів відповідно. Така послуга селянам обходиться лише в 20 грн. на місяць. Сплативши цю суму, людям уже не доводиться везти відходи тачкою «за баню» чи в найближчий ярок.
– Підприємство ми створювали з нуля і працюємо тільки рік, але вже маємо чимало напрацювань, – каже директор КП «Спецбудексплуатація» Сергій АНТОНЕЦЬКИЙ. – Поки що вдалося налагодити співпрацю тільки з головами двох сільрад – Довжоцької та Кульчієвецької. Почали налагоджувати роботу і в Жванці, але наразі зацікавленості в наших послугах там не проявили. Проте все залежить, насамперед, від сільського голови, який має бути господарем на своїй землі. Техніки на всі села не вистачає, але потихеньку нарощуємо потужності. Сміття вивозимо на міське звалище, бо для свого потрібен час і гроші. Але маємо невелику сміттєпереробну біогазову установку, тож у майбутньому непотріб плануємо й переробляти.
Втім поки що сміття в районі та й у місті мешканці «переробляють» хіба що у їдючий дим.
Часто селяни скиртують викинуте на велику купу і, щедро поливши бензином, спалюють на городі. Таким же чином борються люди і з опалим листям, що восени встеляє подвір’я барвистим килимом, а сільські вулиці – густим димом. Найбільше страждають від нього мешканці багатоповерхівок поблизу приватних будинків приміських сіл. Восени свої задимлені «привіти» містянам передають Зіньківці, Довжок, Слобідка-Гуменецька, Жовтневе. До останнього, за словами інспекторів з благоустрою, нещодавно навіть довелося кликати міліцію.
І Я НЕ Я, І КУПА НЕ МОЯ
Додають печалі й картини посеред міських вулиць, особливо неподалік від приватного сектору, мешканці якого інколи вмудряються не укладати договору на вивезення сміття із КП «Спецкомунтранс», а вивозять непотрібне по під найближчі сміттєві контейнери. Часто саме таким способом майданчики для твердих побутових відходів поповнюються зіпсованими шинами, дірявими відрами, побитою цеглою чи мішками з роздробленою будівельною плиткою. До речі, щодо будівельного сміт-тя – часто кам’янчан зовсім не бентежить те, що комунальні служби не зобов’язані вивозити такий непотріб ні з квартир, ні з приватних будинків. Головне для порушників – зробити брудну справу тихенько і непомітно, бажано вночі. А тоді спокійно проходити повз із виглядом «І я не я, і купа не моя».
– Той, хто робить ремонт у власному помешканні, повинен сам замовити транспорт і вивезти відхо-ди, – коментує директор КП «Інспекція з контролю за благоустроєм і санітарним станом міста» Петро СОЛЯРИК. – Та якщо в житловій багатоповерхівці легко знайти мешканця, котрий наскладував купи сміття, то в приватному секторі – майже неможливо. Люди полюбляють занести непотріб подалі від хати й викинути на майданчик ТПВ, мовляв, якийсь із ЖЕКів усе одно вивезе. Швидше за все, так воно і буде, але в той самий ЖЕК мешканці приватних будинків не платять жодної копійки! Проте можуть заплатити штраф 340-1360 гривень або ж 850-1700, якщо це фізична особа. Причому, без попередження.
Та біля сміттєвих контейнерів можна знайти й цікавіші речі, котрі інколи чомусь там залежуються – це й старі подушки, розвалені дивани, віконні рами. Біля декотрих ми побачили й купи фатину та шматки тканин. Не важко здогадатися, чиїх рук справа отакі відходи.
– Працівники КП «Спецкомунтранс» мали б вивезти тканини, які викинули в урни, але річ у тому, що капрон заплутується за рукави високого тиску сміттєвоза і псує їх, – пояснює Петро Пилипович. – Тому бажано, щоб швейне підприємство, якщо й не самотужки вивозило свої відходи, то хоча б пакувало його в мішки.
Як кажуть інспектори з благоустрою, сьогодні ЖЕКи в першу чергу вивозять листя. Саме тому багато майданчиків ТПВ залишаються закиданими всіляким непотребом, яке, мовляв, з-під снігу потім вивезти легше, ніж купи наскладованого прогнилого листя та гілля, де можуть завестися гризуни. До речі, комунальники вдячні за те, що таке сміття декотрі мешканці не лінуються пакувати в мішки, які залишають біля сміттєбаків. Власникам приватних будинків варто знати й те, що до першого грудня листя й гілля на міське сміттєзвалище вони можуть викинути безкоштовно.
Днями інспектори з благоустрою проінспектували й «найболючіші» місця каньйону Смотрича, який потопав у відходах з приватного сектору. Як каже заступник директора КП «Інспекція з контролю за благоустроєм і санітарним станом міста» Анатолій ТЕТЕРВАК, завдяки проведенню роботи з мешканцями, порівняно з минулим роком, ситуація трохи змінилася на краще. Найбільшими ж звалищами можуть «похвалитися» вулиці Карвасари, Збарського, Замкова.
