СКІЛЬКИ ЗЕМЛЯКІВ СТАЛИ БІЙЦЯМИ АТО?
Під зимовим небом, у холодних окопах, під потужні обстріли «Градів» і мінометів, зі зброєю в руках і з думками про перемогу – так цьогоріч відзначатимуть двадцять третю річницю Збройних сил України тисячі військовослужбовців, які беруть участь в антитерористичній операції. Неоголошена війна, що триває вже сім місяців на сході України, нахабно увірвалася і в домівки кам’янчан.
Щойно розпочалися протистояння на сході України, і державні кордони цинічно переступили ті, кого ми вважали «братнім народом», як щодуху на допомогу регулярній армії кинулися мобілізовані солдати, офіцери та добровольці. На сьогодні цифри, скільки наших земляків воюють у зоні проведення антитерористичної операції, офіційно не оголошують. Але «ПОДОЛЯНИН» усе ж вирішив підрахувати, скількох кам’янчан із мирного життя вирвала і закинула на схід України війна.
ЯК НАКРИВАЛИ КАМ’ЯНЧАН МОБІЛІЗАЦІЙНІ ХВИЛІ
– Три мобілізаційні хвилі зачепили 375 жителів міста та району, з яких 63 – офіцери, – розповів т.в.о. військового комісара майор Микола ГРУШКА. – Всі вони різного віку: від 22 до 56 років. Є серед них досвідчені військові, які воювали в гарячих точках. Нині вони – учасники АТО і наставники для молодих бійців. Загальної ж цифри, скільки кам’янчан в АТО, військкомат не має. Бо наше завдання – провести відбір і доправити мобілізованих до військових частин.
Із цим завданням на Хмельниччині впоралися на відмінно. Нашу область визнано однією з найкращих, де провели терміновий призов. А географія, куди направили жителів Кам’янеччини, обширна. Так, сьомий батальйон територіальної оборони на 40% сформований із кам’янчан. Служать наші хлопці в Житомирі, Новограді-Волинському, Володимирі-Волинському, Мукачевому, Барі, Хмельницькому, Самборі, с.Гончарівка, що на Чернігівщині.
Перед тим, як потрапити на місця служби, вони набивали руку в навчальних центрах львівської Академії сухопутних військ ім.Петра Сагайдачного та військовому інституті Київського національного університету ім.Тараса Шевченка.
– Комісаріат комплектує військові частини за військово-обліковими спеціаль-ностями, необхідними регулярній армії, – каже Микола Анатолійович. – Під час третьої хвилі мобілізації найбільше потребували артилеристів і навідників. Загалом призивали радіотелеграфістів, механіків-водіїв, піхотинців, розвідників, спецпризначенців, лікарів, фельдшерів, психологів. До речі, серед мобілізованих – депутат міської ради Юрій АНОСОВ, травматолог міської поліклініки Олександр ТРОНЧУК, колишній заступник голови РДА Віктор МІЩИШИН.
А ось щодо добровольців, які штурмували військкомат у перші дні після оголошення часткової мобілізації й прізвища яких вмістилися в два зошити, то їхній запал поступово згас. Не побоялися стати на військову стежину 67 солдатів-сержантів і 9 офіцерів, які присягнули на вірність Батьківщині й обрали для себе службу за контрактом. Нині вони проходять муштру в різних військових частинах, а дехто навіть встиг пройти бойове хрещення в зоні АТО. Нещодавно стіни рідної домівки на холодні окопи та військові казарми поміняли і п’ятеро кам’янчан, які на період мобілізації несли службу у військкоматі.
Комісар зізнався, що мобілізованих найбільше непокоїли питання фінансів і демобілізації.
– Багатьох в оману ввів Указ Президента України, де зазначено, що «мобілізація проводиться протягом 45 діб», – розповідає комісар. – Стільки часу держава виділяє на доукомплектування військових частин. Додому ж хлопці повернуться, коли в Україні завершиться особливий період, або Президент підпише Указ про демобілізацію.
Каменем спотикання під час мобілізації стала неявка військовозобов’язаних до військкомату для уточнення даних і проходження медкомісії. Й хоча про четверту хвилю мобілізації поки що тільки говорять, у комісаріаті формують списки. А ще набирають на військову службу за контрактом усіх охочих, які поповнять 140 навчальний центр, розташований на Львівщині.
ТРИ СОТНІ ВІЙСЬКОВИХ ПОБУВАЛИ В АТО
І якщо точної цифри мобілізованих кам’янчан, які беруть участь в АТО, військкомат не має, то в регулярних військах усе за списками.
Як розповів начальник гарнізону, командир військової частини А-2641 полковник Володимир РОДІКОВ, у зоні АТО уже побувала сотня фахівців Центру розмінування. На рахунку наших саперів – майже три тисячі виявлених і знешкоджених вибухонебезпечних предметів та саморобних пристроїв. Були вони і в числі тих, хто відстоював Луганський і Донецький аеропорти, пройшли через пекло під Савур-Могилою та Іловайськом… Міністерство оборони України не обминуло увагою героїзму наших земляків, відзначивши високими державними нагородами, орденами, медалями та зірками на погонах. А головний військовослужбовець міста Володимир Геннадійович від міністра оборони отримав іменний пістолет.
З перших днів АТО бойове хрещення на сході України пройшли і військовослужбовці 11-го понтонно-мостового батальйону на чолі із командиром полковником Олександром ПАРОВИМ. Усього ж 169 військових (18 офіцерів і 151 контрактник) батальйону пройшли тест на мужність у найгарячіших точках Донбасу. Вони відновили транспортне сполучення в напрямку Харків – Ростов-на-Дону, облаштувавши поблизу Слов’янська міст через р.Казенний Торець. У луганському містечку Щастя встановили 110-метрову дублювальну понтонну переправу через р.Сіверський Донець. Встановлювали фортифікаційне обладнання опорних пунктів і позицій українських військ, супроводжували та конвоювали військові вантажі й особовий склад, доставляли пальне та продукти харчування на передову. Нині півсотні військовослужбовців батальйону на Луганщині та Донеччині облаштовують другий рубіж оборони та утримують поромну переправу поблизу Новоайдара.
Поряд із регулярними військами за Україну воюють і добровольчі батальйони, в яких можна зустріти і кам’янчан. Але скільки їх там – дізнаємося згодом.
