ФРОНТОВА КОЛЯДА
П’ять днів у зоні бойових дій, щирі емоції військових, солдатський борщ і душевні патріотичні пісні… Минулого тижня зі сходу України з масою вражень повернулася група артистів і волонтерів, які їздили дарувати святковий настрій військовим.
Народному театру пісні «Пісенне мереживо», дуету гумористів «Підкова», волонтерам координаційного центру допомоги військовослужбовцям АТО при районній раді та начальнику відділу культури РДА Аллі Бец вдалося провідати бійців у Харкові, Чугуєвому, Миколаївці, Сватовому, Старобільську та Новоайдарі. У військових частинах, госпіталі та на блокпостах вони засівали пшеницею і співали, жартували та дарували гостинці.
– Найбільше нас вразили не заплановані концерти у частинах, а виступи на блокпостах, – розповідає директор РЦКМ «Розмай» Володимир Кусік. – Неочікувано для військових ми дарували Коляду. Приємно, що виступи тішили не лише бійців, але й мирних громадян. Коли ми в костюмах, з баяном, кларнетом і скрипкою виходили з автобуса, то на нас звертали увагу всі. Навіть водії та пасажири автомобілів із донецькими номерами виходили і аплодували.
Як розповідають артисти, поїздка виявилась досить напруженою, проте страшно не було. Адже в своєму дружньому колективі, та ще й за спинами у військових відчували впевненість і захист.
– В одній із частин зустрілися з давніми знайомими – бійцями нашого 11 понтонно-мостового батальйону, до яких ще раніше навідувались в Ольшаницю, – каже Володимир Кусік. – Вони зустріли нас дуже тепло. Забезпечили всім необхідним, організували нам харчування, побут. Приємно було спостерігати за їхньою реакцією на наші виступи. Та найбільше військових вразив відеофільм, знятий під час святкування Дня святого Миколая у «Розмаї». Коли тати бачили на екрані своїх дітей – не приховували сліз.
Залишило артистам спогади й перебування у спецпідрозділі, який розташувався посеред лісу.
– Ми перебували на огородженій території, – розповідає Володимир Олександрович. – Самостійно не мали права й кроку зробити, навіть у туалет ходили із супроводом. Належало вимикати телефони і не користуватися фотоапаратами. Постійно із завдань прибували військові. І хоча вони були дуже втомлені, та наші виступи додавали їм енергії й сил.
А ще на час перебування там припав день народження дружини Аліни. Приємно здивувало, коли після півночі до нашого намету зайшов командир зі свіжими червоними трояндами в руках. І це все у лісі, де лежить сніг! А вже вранці іменинниця Аліна співала для іменинника бійця спецпідрозділу. Після виступу їй вручили жовто-блакитний шарф із підписами військових. Вона каже, що це найдорожчий подарунок за все життя.
Ділиться враженнями від поїздки і начальник відділу культури Алла Бец:
– Ми запитували у військових, чого їм не вистачає? Вони відповідали, що спілкування і розуміння того, що їх підтримують. Їхні кімнати обклеєні дитячими листами. Вони надзвичайно радіють, коли приїжджають гості.
Того дня, коли ми приїхали додому, до мене з блокпостів телефонували військові, які хвилювались, аби ми не потрапили під обстріл, як автобус із мирними жителями під Волновахою.
Наразі артисти планують ще одну поїздку на схід і зазначають, що відчувати ту атмосферу, ті емоції надзвичайно приємно. Та передати побачене неможливо, треба бачити власними очима.
Тетяна ХОПТЯР.
