П'ятница, 29 Березня 2024 р.
20 Лютого 2015

ДЕШЕВШЕ ПОМЕРТИ…

ДЕШЕВШЕ ПОМЕРТИ...– Доню, дай мені берлі-прил, – попросила жінка, протягуючи через віконце вітрини, забарикадованої до стелі десятками яскравих упаковок із медичними препаратами, 50-гривневу купюру аптекарці.

– Даруйте, але ще треба додати 28 гривень, – мовила та з-за прилавка.

– Як, два тижні тому я купувала у вас ці таблетки за 40 гривень? – здивувалася старенька.

– Знаєте, скільки разів за два тижні змінювалися ціни на всі ліки, – трохи розгублено пояснила нову вартість пігулок фармацевт і запропонувала покупцеві дешевші протигіпертонічні засоби.

– Інші вже не допомагають, лікар саме ці прописав, – вимацуючи в гаманці останні гривні для доплати, стиха мовила.

– Господи, що ж то воно робиться: що на продукти, що на промислові товари, що за комуналку, що на ліки ціни останніми місяцями ростуть, як на дріжджах, спустошуючи і так худі гаманці пенсіонерів, – зажурено дорікнула вже в роках ще одна відвідувачка аптечного закладу. – Складається враження, що хтось зацікавлений у тому, аби ми швидше повмирали, щоб не мати з нами мороки, бо хіба мислимо лікуватися, взагалі виживати на тисячу гривень пенсії?

– Недарма нинішній рік у народі вже охрестили не роком виживання, а роком вимирання, – долучився до діалогу чоловік із черги й розповів, що стоїть за краплями для очей азарга, які ще не так давно коштували 122 грн., а це вже має викласти за них аж… 312 грн. І мусить, бо без них може взагалі втратити зір.

Отож, чого лише не наслухався, поки стояв у черзі по противірусні препарати для онука. Одні містяни в усіх бідах, у тому числі й у стрибку в рази вартості медикаментів, звинувачували Путіна, інші причину зростання цін на життєво важливі товари вбачали у неспроможності нинішньої влади, насамперед місцевої, приборкати свавілля та надмірні апетити, власне, як тих, хто виробляє медичні препарати, посередників, так і власників аптечних закладів. А в каламутній воді, як відомо, добре не лише рибку велику ловити, а й… «бабки».

– Навчилися сьогодні олігархи великого і малого штибу все списувати на війну, на зростання курсу долара, мовляв, ми раді б допомогти, та самі ледь зводимо кінці з кінцями, але подивімося, на яких джипах їздять власники тих же аптек. Значить, їхній бізнес таки прибутковий. Разом із тим, не може не дивувати, як вони гріха не бояться заробляти на нашому здоров’ї, можуть спокійно жирувати у маєтках царських сіл, коли пересічному пенсіонерові стало не по кишені навіть заспокійливе. Скажімо, той же седасен зріс у ціні вже до 25 гривень, – відійшовши від каси без таких потрібних йому ліків, спересердя висловив наболіле чоловік похилого віку.

Не менш шокованим був і я, коли аптечний комп’ютер видав мені на-гора за дитячі нурофен і лазолван аж 125 грн., що на гривень 40 більше, ніж ці препарати коштували місяць тому.

– Скільки ж то за робочу зміну доводиться приймати на себе негативу відвідувачів, наслухатися різних звинувачень і прокльонів, хоча я лише рядовий реалізатор, а не власник закладу, – довірливо каже працівник аптеки Руслана. – А оце днями прийшов з рецептом старенький чоловік, я йому підрахувала вартість виписаних препаратів, сума яких сягала 800 гривень, то він привселюдно порвав ту цидулку лікаря і зі словами «Дешевше померти» залишив приміщення.

Жінка дивується, наскільки ще терплячі наші люди, адже, справді, останнім часом, що не поставка медпрепаратів – то нова ціна на них. Як на імпортні, так і на вітчизняні. Наприклад, вартість розрекламованого корвалменту стрибнула з 20 грн. майже до 29, препарат ніфуроксазид Ріхтера сягнув уже 127 грн., еспумізан – з 37 грн. до 100, харчова суміш нутрілон – із 180 до 225 грн., наші вітчизняні цитрамон, нафтизин, аналгін, активоване вугілля й ті подорожчали майже вдвічі. За словами фармацевта, нинішні ціни на ліки – це реакція на курс долара, адже дві третини медпрепаратів завозяться з-за кордону.

Так стверджує і завідувач Кам’янець-Подільської районної аптеки №140 Леся ТКАЧУК. Також до високих цін на ліки призвело й встановлення урядом надто високого ПДВ на імпортні препарати. Як розповіла Леся Миколаївна, всі ліки, які поставляє їхній вінницький управитель, сертифіковані, тому про якусь підробку й мови не може бути. А свою націнку на них у розмірі 25-28% вони змушені робити, адже потрібно ж чимось виплачувати працівникам закладу зарплату, розраховуватися за комунальні послуги, а з цього року ще й доведеться заплатити близько 40 тис.грн. податку на нерухомість, який, звісно ж, ляже на собівартість ліків.

За інформацією провідного спеціаліста, провізора-інспектора з фармакологічних питань управління охорони здоров’я міськради Леоніда КОЛОСА, нині в місті над Смотричем функціонують понад 60 аптек і аптечних пунктів. Звичайно ж, більшість із них – приватні. Відповідно, й ціни в закладах можуть різнитися. Наразі на території області здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства щодо якості та безпеки лікарських засобів на всіх етапах обігу забезпечує державна служба з лікарських засобів. Зрозуміло, що невеликий штат цієї служби не може вести щоденний контроль за цінами на медичні засоби в сотнях аптек області. І все ж потрібно якось спільно з місцевою владою, із залученням інших контролюючих органів і громадських організацій трохи зменшити непомірні апетити тих, від кого залежить наше з вами здоров’я, здоров’я майбутнього нації.

На думку міністра охорони здоров’я України Олександра Квіташвілі, яку він висловив нещодавно під час однієї з передач на телеканалі «1+1», держава не може і не повинна регулювати ціни на лікарські засоби. Вона має створити умови для відкритості й прозорості фармацевтичного ринку, врегулювати дозволи на приймання Україною ліків, які дозволені в країнах Європейського Союзу, а також підтримати вітчизняного виробника. Крім того, варто внести зміни і до системи закупівель, орієнтуючись насамперед на тяжкохворих і тих, які отримують лікування за державними програмами.

На жаль, мабуть, пан міністр ще не знає, що більшість програм нині не діють, зокрема, щодо підтримки хворих на гіпертонію, що практично залишені без допомоги пільгові категорії населення тощо.

Сьогодні на Хмельниччині лютують грип і ГРВІ, тож можна лише уявити, наскільки ці хвороби спустошать і так худі гаманці подолян, скільки людей через неспроможність купити той чи інший медичний препарат зазнають ускладнень, своєчасно, в прямому і переносному значенні слова, не стануть на ноги…

І насамкінець, торік у Кам’янці-Подільському перестали топтати ряст 1127 осіб, у районі – 1242.

Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ.