«ТИТАНИ» НАРОДЖУЮТЬСЯ НА ПОДІЛЛІ

– Серед бійців, яких з-під Дебальцевого привезли до дніпропетровської лікарні, наш Олег був у найважчому стані. Йому відірвало руку та ногу, він втратив багато крові. Але, незважаючи ні на що, вижив, – з великим хвилюванням розповідав нам Артур ПІДГОРНИЙ із с.Думанів. 19 лютого його односельчанин, 32-річний Олег ВОЛОШИН, був важко поранений у найгарячішій точці АТО. Солдат втратив руку та ногу, але продовжує відчайдушно боротися за життя. Саме через таку жагу лікарі назвали нашого земляка «Титаном». Сьогодні, як ніколи, «Титан» потребує допомоги…

Мобілізували Олега Волошина 14 серпня. Його направили навчатися на Яворівський полігон, потім – на Миколаївський, а згодом – у Херсонську область. Олег став командиром установки ПЗРК і виконував свій обов’язок на сході країни.

Та довгоочікувана відпустка, перша за час перебування в зоні АТО, промайнула, як один день. Проте залишила чимало чудових вражень для Олега, його батьків, дружини Марини й особливо для синів – 5-класника Андрійка та 4-річного Дімки. На запитання односельчан із Думанова, чи не дуже страшно, відповідав скромно і коротко: «Як на війні, по-різному буває». Більше розповідав про побратимів, хлопців своєї 30-ї механізованої бригади, їхній героїзм під час проведення бойових операцій. Казав, що поталанило їм і з командиром, який мав позивний «Батя».

Та настав час повертатися на передову.

Для родини знову почалися безсонні ночі, дні тривог і очікування звістки від свого захисника. Бувало, що Олег по декілька днів не виходив на зв’язок. Рідні уважно стежили за новинами із Дебальцевого, бо знали, що він у тій найгарячішій точці Донбасу.

Аж тут… на телеканалі «1+1» телесюжет про доставку в Дніпропетровську обласну лікарню ім.Мечникова поранених із передової. Звучить інформація, що серед них – невідомий боєць з майже нульовими шансами вижити, адже втратив руку, а нога ледь трималася на шкірі, крововтрати – понад три літри, критично низький рівень гемоглобіну.

– Оскільки солдат був без тями і не мав при собі жодного документа, ми не знали, як його звати. Дали йому ймення «Титан», бо лише титани могли витримати те, що витримав цей мужній і сильний хлопець, – розповідав головний лікар медзакладу Сергій Риженко.

«Титаном» виявився Олег… Дві бригади лікарів кілька годин не відходили від бійця, попри мізерні шанси врятувати йому життя. Та їм це вдалося. Коли опритомнів, попросив дати ручку й аркуш паперу, на якому написав, що звати його Олегом, має дружину Марину і двох синів – Андрія та Дмитра, за фахом – механізатор, а родом з Хмельницької області. Потім уточнив, що із села Думанів. І дописав: «Я вас усіх люблю»…

Нам вдалося поспілкуватися з Думанівським сільським головою Володимиром БУЧКІВСЬКИМ, який розповів, що Олег після школи вивчився на механізатора, служив в українській армії, працював у господарстві за фахом. Гарний сім’янин, серед сільчан користується авторитетом.

Зі слів Володимира Степановича, біль сім’ї Волошиних зворушив серце кожного думанівчанина. За два дні люди зібрали на лікування земляка понад 11 тисяч гривень. Руку допомоги надали й аграрна компанія «КЕРНЕЛ», у якій працював Олег, і ТОВ «Промінь Галичини», яке орендує в Думанові землі, та багато інших співвітчизників, небайдужих до чужого горя. Також депутати сільської ради виступили з ініціативою щодо присвоєння Олегові Волошину звання Почесного громадянина села та порушили клопотання перед районною радою про присвоєння йому звання Почесного громадянина Кам’янець-Подільського району.

Спілкувалися ми і з дружиною Олега Мариною, яка разом із матір’ю сьогодні перебуває в Дніпропетровській лікарні біля чоловіка. За її словами, лікарям таки не вдалося врятувати Олегові ногу, а тепер ще й доведеться робити її нарощування для протеза. Та, незважаючи на це, він тримається мужньо, багато жартує, підбадьорює інших і обіцяє Паску святкувати з родиною в Думанові. Щоправда, горює за бойовими побратимами, які не вийшли живими з дебальцівського пекла, за командиром «Батею», котрий загинув, прикриваючи відхід військових.

А ще боєць просить через газету подякувати всім знайомим і незнайомим людям, які підтримують його в такі тяжкі хвилини.

Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ.

 Номер картки, на яку можна перераховувати кошти для лікування подільського «Титана»: 5168757262479530 (Приватбанк). Для Волошиної Марини Миколаївни.