100 РОКІВ ПІСЛЯ ГЕНОЦИДУ…
Мільйони вбитих і депортованих, тисячі загиблих від голоду і спеки в пустелі – такими цифрами вражає сумна статистика жертв геноциду вірменського народу 1915 року.
Цю трагічну сторінку історії людство перегорнуло рівно сто років тому, втім, не засвоївши її уроків, переживає й тепер. «Терор здійснюється як тими, хто вчиняє його, так і тими, хто співчутливо мовчить або залишається байдужим», – зазначив під час літургії в пам’ять 100-річчя з початку масового винищення вірмен в Османській імперії Папа Римський Франциск. 24 квітня разом з усім світом про перший геноцид ХХ ст. згадуватиме й Кам’янець. Цього дня на щорічну поминальну ходу в нашому місті зберуться численні родини вірмен із Чернівецької, Вінницької, Івано-Франківської та Хмельницької областей.
– Тому, що вірмени так трепетно ставляться до цієї дати, є дуже просте пояснення, – каже голова Кам’янець-Подільського вірменського товариства «Арарат» Артур ГАСПАРЯН. – Геноцид проти нашого народу став тільки першою ланкою в низці жорстоких злочинів імперських держав, які в двадцятому столітті втілювали свої доктрини, знищуючи непокірне мирне населення. Геноцид вірмен, голодомор в Україні, голокост євреїв, етнічні чистки на Балканах – це все були події одного ланцюжка, який створило мовчання. Коли Гітлеру сказали, що історія засудить його за вбивства євреїв, він відповів: «А хто засудив турків, коли вони знищували вірмен?». Якби суспільство зупинило цей злочин, не було б тих жахіть, які довелося згодом пережити іншим народам. Ми не маємо права цього забути і щороку, вшановуючи ці страшні події, прагнемо застерегти весь світ від їх повторення. Хочеться, аби люди розуміли – це не лише вірменська трагедія, це світова проблема.
Вірмени, які загинули під час геноциду, віддали своє життя за християнство. Навіть під страхом смерті вони не зрадили вірі. Коли під час Першої світової всіх чоловіків віком від 15 до 65 років забрали до війська, на території вірменської держави залишилися самі лише жінки і діти, які не становили жодної загрози для Османської імперії. Але через те, що вони відмовилися приймати іслам, турецька влада віддала наказ їх знищити. Тоді весь світ промовчав про геноцид вірмен і, як наслідок, отримав голокост, голодомори і етнічні чистки. Якби Туреччина тоді відповіла за цей терор, цілком можливо, що світові вдалося б запобігти злочинам інших режимів. Люди мають усвідомлювати, що історія повторюється, а особливо її трагічні сторінки.
Нині 27 країн світу вже визнали масові вбивства вірмен владою Османської імперії геноцидом. Цьогоріч усі 1,5 млн. убитих Вірменська апостольська церква зачислила до лику святих. Вірмени Кам’янця за душі загиблих жертв геноциду в п’ятницю молитимуться під час пам’ятної ходи від площі біля Ратуші до Вірменського храму.
