П'ятница, 29 Березня 2024 р.
8 Травня 2015

ПЛАСТИКОМ МЕРТВИМ НЕ ДОПОМОЖЕШ, А ЖИВИХ ДОБ’ЄШ

ПЛАСТИКОМ МЕРТВИМ НЕ ДОПОМОЖЕШ, А ЖИВИХ ДОБ’ЄШЗа життя мені пощастило побувати в більш ніж 30 країнах світу. Якщо мав час і, звичайно, знав, що за кордоном, далеко від України, є православна церква, то ходив туди, аби помолитися, послухати настанови священика та оглянути храм. І я зробив висновки.

Майже в усіх випадках після літургії, в промові до прихожан, підкреслювали важливість здорового способу життя за заповідями Божими. Адже під час життя людина готує душу до потойбічного життя. І потім, коли помирає, жодні надгробні плити, кількість вінків та квітів не врятують душі померлого. Помічними для неї є добрі спомини його співробітників, що не крав, не брав хабарів, не кривдив навколишніх, допомагав бідним тощо.

Нам, в Україну, підкинули ідею нести на могили оберемки пластикових квіток. Якщо чесно, то і я ніс. За кордоном такого не бачив ніде. Хоча на перший погляд кладовище виглядає як якийсь дивовижний квітковий розсадник, потенційно стає загрозою для навколишнього середовища. Всі ці квіти потім скидають у канави, вітер їх розносить по полях.

За словами дослідників, одна квітка розкладається в землі близько 300 років і поповнює отруйними речовинами 1 сотку землі, в тому числі й підземні води. Згоряння таких вінків чи квіток призводить до появи у повітрі отруйних речовин, які викликають шкіряні інфекції, подразнення слизових оболонок носа та горла, особливо у дітей і людей похилого віку. Наша Земля, як хата. Різниця в тому, що ми з хати якийсь непотріб можемо викинути, а Зем-ля – ні, хоча вона теж вважається живим організмом. Я усвідомив, що краще посадити декілька кущів живих квітів на могилах рідних людей і цим принести малесеньку користь природі.

А ще мені друг із Чернівців розповів, як на службі в соборі Івано-Франківська (звідти він родом) священик щоразу звертається до прихожан, учителів, батьків із проханням не купувати пластикових квіток для могил. З чогось і нам треба починати.

У Канаді, наприклад, кладовище виглядає так: у ряду вздовж по дві могилки і доріжка завширшки метр, посипана дрібним щебенем, із низеньким бетонним бордюрчиком, через 5 рядів – широка доріжка. Однакові на могилах півметрові за висотою камінці, поверхня з нахилом, а на ній – табличка з прізвищем, ім’ям, по батькові та деякі деталі дрібними буквами. Біля камінця – прапорець країни та вазочка для живих квітів. Трава на могилках завжди скошена. Пластик заборонений. Багатії або роботодавці перед великими святами (Різдво Христове, Пасха, День Подяки) для спасіння своєї душі підвищують оплату працівникам, обов’язково накривають святкові столи, щоправда, завжди безалкогольні. В магазинах за тиждень до свят на всі продукти харчування роблять знижки від 50 до 75%. От за них прості люди моляться, згадують. І не потрібно їм 3-метрової висоти гранітних плит, як у Чернівцях на кладовищі, пластикових вінків. У них таким чином немає голодних і злих.

А ще в них існує велике об’єднання людей за «Зелений світ». Вони добровільно збирають групи і прибирають сміття на узбіччях, полях, у лісах та здають на повторну переробку. Ще в такі групи направляють людей, які отримали штраф. Але оскільки за зарплатню потрібно, скажімо, утримувати дітей, то штраф відробляють прибиранням сміття. Активісти «Зеленого світу» раз на тиждень приходять до шкіл і проводять агітацію із залучення школярів до цього руху. Про політику не говорять. Ведуть розмови, як зберегти Землю, зокрема ліси, поля, річки, озера, гори, моря і океани, від забруднення.

Я знайшов на сайті інформацію, що з космосу видно, як Україна поступово перетворюється на великий смітник. Офіційно про це заявила Японія в ООН.

То що ж ми можемо зробити?

1. Не викидати в лісі, полі тощо сміття та пластик.

2. Відмовитися від пластикових виробів там, де тільки можливо.

3. Ставити перед місцевими органами влади вимоги щодо організації збирання та вивезення відходів на звалища. Особливо із сіл.

4. Залучати в школи спеціалістів з лекціями, які б розповідали про роль людини в збереженні рослинного та тваринного світу і Землі загалом.

5. А найголовніше – рух зрушиться з місця при зверненні священиків у церквах до прихожан. Їхнє слово буде вирішальним у цій справі.

6. Ну, і влада має впливати на виробників продукції з використанням різної тари на збирання коштів для будівництва підприємства вторинної переробки. Це пластикові пляшки та поліетиленові пакети, скляні пляшки та банки, папір і ганчір’я.

Для стимулу в багатьох країнах такі підприємства після запуску перші п’ять років не оподатковуються.

Що тут доброго, а що ні, судити вам, читачам!

Валерій ГРИГОР’ЄВ, с.Пудлівці.