ВОНИ ЗНАЮТЬ, ЯК ЗБУДУВАТИ МИР
Порожні населені пункти лякають своєю мовчанкою…
А колись тут жили тисячі мирних мешканців… Замість охайних будинків, квітучих вулиць і сміху дітей – розбомблені будівлі, спалені автозаправки і гул ворожої артилерії. Так сьогодні виглядає схід нашої країни.
Одні чоловіки їдуть захищати наше майбутнє, інші – укріплювати їхні позиції. Ще два роки тому пересічні українці навіть не задумувалися про такі поняття, як бліндажі чи окопи. Це здавалося чимось далеким, що потрібне лише військовим, та й взагалі, чи і їм потрібне… Проте нині життя диктує інші правила.
Тепер ті ж самі бліндажі вже вміють зводити і кам’янчани. Із середини травня будівельні бригади як з міста, так і з району вахтовим методом працюють на будівництві фортифікаційних споруд на буремному сході країни.
На схід їздили пересічні працівники ЖЕКів, їхні керівники, представники КП «Міськтепловоденергія», КП «Спецкомунтранс», КП «Комунбуд», ПАТ «Гіпсовик», БВТзОВ «Рокор», КП «Міська друкарня», працівники департаменту соціального захисту, департаменту містобудування та архітектури і навіть медики та вчителі…
– Ми одними з перших з-поміж інших областей стали до роботи задля створення укріплень. Понад сімдесят кам’янчан взяли на себе таку відповідальну ношу, – розповідає заступник міського голови Сергій БАБІЙ.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України в Донецькій і Луганській областях на всіх стратегічно важливих напрямках будуть побудовані капітальні оборонні споруди, що включають систему бліндажів, окопів і укриттів для танків, БТР, мінометів, зенітних установок.
Із Кам’янця-Подільського на схід уже поїхали сім будівельних бригад під керівництвом: Руслана Пристача, Валентина Свідерського, Андрія Віннічука, Євгена Костинюка, Віталія Трушельницького, Віктора Єрменчука, Петра Солярика.
З району на будівництві було залучено дві будівельні бригади: під керівництвом керуючого справами райради Валентина Говоровського та завідувача сектору з питань цивільного захисту населення РДА Дмитра Тюндіна.
Про ситуацію з перших вуст, особливості та значення побудови оборонних споруд, настрої місцевого населення, масштаби руйнувань ми дізналися безпосередньо від представників робочих груп, які вже повернулися зі сходу.
Андрій ВІННІЧУК: «ВРАЖЕНИЙ ХЛОПЦЯМИ ІЗ БРИГАДИ. ВОНИ ЗАЛИШИЛИ СІМ’Ї, МИРНЕ МІСТО,
АЛЕ НІХТО СЛОВА НЕ СКАЗАВ, ЩО ВАЖКО»
8 червня в село Торецьке Добропільського району на Донеччині вирушила третя інженерно-будівельна бригада, до складу якої увійшли працівники КП «Добробут». Очолив групу директор цього ж комунального підприємства Андрій ВІННІЧУК.
– Вражень від десяти днів, проведених на будівництві бліндажів, чимало. Як не дивно, є багато позитиву, проте негативу все-таки більше, – розповідає Андрій Петрович. – Неабияк був вражений хлопцями із нашої бригади. Вони залишили сім’ї, мирне місто, але ніхто слова не сказав, що важко. Водія нашого підприємства Дмитра Яніцького чекали вдома дружина і маленький синочок. Малюк вперше вимовив слово «тато», коли той будував взводно-опорний пункт…
Хлопцями не треба було керувати, вони просто виконували свою роботу: якісно і швидко. Без жодних докорів переносили спеку вдень і холод уночі, важку працю, некомфортні умови для відпочинку, сну, понаднормовий робочий день. До роботи бралися о сьомій ранку, а йшли відпочивати о сьомій вечора. При цьому працювали дуже важко і на совість. Наш об’єкт представникам Міністерства оборони здавав сам голова Хмельницької ОДА Михайло ЗАГОРОДНІЙ.
Щодо емоцій від картини, яку побачив на сході, – це жах. Як у керівника комунального господарства, просто волосся ставало дибки від масштабів руйнувань. Мова йде про сотні будівель: одно-, п’яти-, дев’ятиповерхових, а також приватного сектора.
МІСЦЕВЕ НАСЕЛЕННЯ НЕ ХОЧЕ ВІЙНИ, БІЛЬШІСТЬ ПІДТРИМУЄ УКРАЇНУ
Нещодавно з Донецької області повернулася інженерно-будівельна бригада, що складалася із працівників КП «Міськтепловоденергія». Враженнями від поїздки поділився Євген КОСТИНЮК, керівник цієї групи, а в мирному житті – заступник генерального директора КП «Міськтепловоденергія»:
– Ми будували окопи з ділянками для стрільби. Це третя лінія оборони. Проїжджати на об’єкт довелося через міста, які рік тому були звільнені від окупації так званою ДНР. Це Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та інші населені пункти. Коли бачиш, які руйнування залишає після себе війна, то серце кров’ю обливається. Найбільше постраждав Слов’янськ, де зруйновано багато будинків, АЗС, доріг, навіть міст стратегічного значення. Все це 
потрібно відбудовувати, адже Донбас – чудовий і багатий край, де треба створювати санаторії. Там і цілющі води, і унікальна глина, з якої виготовляють відому на весь світ кераміку. Ми, до речі, зупинялися на території підприємства, що її видобуває. Воно й нині працює. Ніхто з людей не хоче війни, більшість підтримує Україну, бо вони знають, як живуть люди в Центральній і Західній Україні, в Карпатах, тому бути віддаленою окраїною Росії без будь-яких перспектив їм зовсім не хочеться.
Щодо того, чи потрібно будувати ці укріплення, то я на сто відсотків переконаний, що треба. Бо ми тут не відчуваємо всіх тих жахіть, які переживають наші солдати там. Починаєш це все розуміти тоді, коли бачиш зруйновані села, коли ввечері чуєш, як безкрайній донецький степ потрясають залпи та виття важкої артилерії, танків. Від цього дуже тривожно.
ВИ ПІДЕТЕ, А ЩО БУДЕ ДАЛІ?
Із Кам’янець-Подільського району першою на сході була будівельна бригада, яку очолював керуючий справами виконавчого апарату районної ради Валентин ГОВОРОВСЬКИЙ.
– Із місцевими ми спілкувалися мало. Хоча приємно вражала обстановка в магазині-кафе сусіднього села. Тут усе було прикрашено українською символікою, по телебаченню транслювали наші канали. Односельчани реагували на це нормально. Хоча в більшості місцевих жителів все-таки відчувався страх. Раніше ця територія була підконтрольна так званій ДНР. Люди вже й не знають, чого чекати. Зі сльозами казали нам: «Ви підете, а що буде далі? А якщо знову прийдуть сепаратисти? Нам тут життя не буде, коли дізнаються, що вам допомагали». Хоча багато мешканців місцевих сіл працювали з нами пліч-о-пліч, готували їжу.
БРИГАДИ ЗНОВУ В БІЙ
18 липня чергова інженерно-будівельна бригада з Кам’янця-Подільського, а 19 – із району від’їхали на схід держави для укріплення її кордонів.
Зі слів голови Хмельницької ОДА Михайла Загородного стало відомо, що акти виконаних робіт будівельники з Хмельниччини вже здали Міністерству оборони України, але до 30 липня робітники з нашої області працюватимуть над облаштуванням в окопах систем водовідведення, тому доти й будуть задіяні в зоні АТО.
На жаль, нам, українцям, доводиться переживати і цей страшний період війни, розрухи, болю. Проте щоразу вражають наша витривалість і жага перемоги. Хто зі зброєю в руках, а хто з лопатами, бурами та ломами прискорюють її щодня, щохвилини… При цьому всі щиро вірять, що жахіття швидко закінчаться – і наша держава буде незалежною, цілісною і розвиненою.
Вікторія КОЖЕВНІКОВА.
