Четвер, 25 Квітня 2024 р.
18 Вересня 2015

НА ГРАНІ ПРОВАЛУ

Понівечені поручні мосту, його прогнилі дерев’яні дошки і величезні діри, через які можна милуватися водами Смотрича… Але будьте обережними, бо спокійно можете провалитися в ці жахливі, ненаситні й бездонні ями, які символізують людську байдужість!

НА ГРАНІ ПРОВАЛУМова йде не про віддалений хутір, де вже ніхто не живе, і не про понівечений війною схід, а про мальовниче село, яке розкинулось за 7 кілометрів від Кам’янця-Подільського, – Панівці.

Вражає його велична історія, прадавні пам’ятки архітектури. Сюди б туристів возити… Та, на жаль, через місток, який сполучає дві частини села, не те що туристам, а й місцевим мешканцям немає як пройти. Сказати, що міст перебуває в аварійному стані, – нічого не сказати. В ями, що повилазили на дерев’яно-асфальтному покритті й нахабно сміються із такої безгосподарності, спокійно може провалитися дитина. А дітлахи тут ходять часто. Мусять, адже це єдина дорога до школи, місцевого магазину, церкви. Невже має трапитися трагедія, щоб таки взялися за ремонт?

– Навіть рейсовий автобус уже не їде через горе-міст. Сам щоразу молюся, щойно виїжджаю на нього. Проблема в тому, що це єдине сполучення між частинами села та зовнішнім світом. До людей, які живуть на іншому березі, вже не може доїхати ні швидка, ні пожежна, – звернувся до нашої редакції обурений місцевий активіст Сергій СОЛОВОДОВ.

Пановецький сільський голова Анатолій КОСТЮК погоджується із односельчанами:

– Міст – це головна артерія села, без нього опинимося відрізаними від світу. Наразі споруда перебуває на балансі Хмельницької служби автомобільних доріг. Самі не маємо права ремонтувати його, а держава грошей не виділяє. Куди вже не звертався задля сприяння у вирішенні проблеми – одні відмовки: немає грошей, чекайте перерозподілу бюджету…

Найближчим часом зберемо сесію сільської ради і будемо вирішувати питання виділення коштів для дольової участі в ремонті. А поки що листи з проханням допомогти, під якими підписалися місцеві жителі, передали народному депутату Володимиру МЕЛЬНИЧЕНКУ і голові РДА Василю СУКАЧУ.

– Ситуація там справді критична і чекати не може. Днями зустрінемося із сільським головою та напрацюємо план дій. Хоча б частковий ремонт буде зроблено в найкоротші терміни, – коментує Василь Сукач.

Василь Олександрович впевнений, що спільними зусиллями районної та сільської рад, а ще приватних підприємців усе-таки віднайдуть кошти для ремонту мосту. За його інформацією, серед 68 мостів у районі лише цей в аварійному стані.

Зачепила проблема і депутата обласної ради Юрія ПЛИВАНЮКА. Він не стримує обурення:

– Цей міст – пряма загроза життю людей. Вражає і жахає сам механізм попередніх ремонтних робіт. Навіщо було вкладати гроші в дерев’яні дошки, якщо доцільніше витратити більше, але використовувати залізобетон?!

Ще влітку питання ремонту споруди порушувалося на зборах села щодо територіального об’єд­нання громад. На зустрічі з місцевими жителями були присутні міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ і його заступник Сергій БАБІЙ. Від побаченого вони були в шоці. Михайло Євстафійович ще тоді пропонував панівчанам використати можливість територіального об’єднан­ня громад – приєднатися до міста та спільно відремонтувати міст. Потужності міста дозволили б швидше вплинути на ситуацію. Проте люди вирішили, що до Кам’янця-По­дільського їм при­єднуватися не варто.

Незважаючи на це, Юрій Васильович обіцяє вже на обласному рівні посприяти у вирішенні проблеми.

Добре, що жителі Панівців отримали хоча б обіцянки врятувати міст. Залишається лише запитання: як усі, хто сьогодні так переживає за нього, дочекалися настільки провального стану?

Вікторія КОЖЕВНІКОВА.