ОРЕНДОВАНЕ – НЕ ПОДАРОВАНЕ. ЧИ ЗНАЮТЬ ЗАКОН ОРЕНДАРІ СТАВКІВ?
«Вже набридло, що на який став не зайдеш – тебе звідусіль виганяють як собаку – з палками і зброєю в руках. Ці водойми власноруч викопували наші бабки й діди, а тепер з’явилися пани, котрі встановлюють на них власні правила. Обгородили територію, поставили охоронців і навіть ходити там забороняють, не те що декілька рибин зловити», – не стримував обурень мешканець Довжка, якого допекла чергова сварка із орендарем ставу в Чорнокозинцях. Цей телефонний дзвінок до нашої редакції легко можна поставити в чергу із сотнями схожих скарг тих, хто вирушав на відпочинок із гарним настроєм і вудочкою, а повертався – із втраченими нервами і синцями. Саме такими наслідками частенько обертається вікенд на штучних водоймах, що перебувають в оренді приватних осіб.
Водойми загального користування орендарі перетворюють на власне «водне господарство», куди сторонній нозі й ступати зась. Але ж, якщо заглянути в «Типовий договір оренди водних об’єктів», можемо чітко прочитати пункт про обов’язкове забезпечення вільного доступу до водойм пересічних громадян. Така вимога закріплена і Водним кодексом України. Стаття 51 вказує, що «орендарі водного об’єкта зобов’язані передбачити місця для безоплатного права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо)». Нехтування цим правом є підставою для розірвання договору оренди. Втім саме такі заборони зустрічаємо чи не на кожному зі ставків Кам’янеччини. Спробуємо з’ясувати, чи насправді громада, якій закон так безапеляційно гарантує право на вільний доступ до водойми, може його реалізувати?
ЗА РИБИНУ ПОСТРІЛ В СПИНУ
Вказівники з написами «Оренда. Купання і вилов риби заборонено!» видніються поруч із багатьма ставками Кам’янеччини. На кількість штучних водойм чималій території нашого району скаржитися гріх. У її межах розташовано аж 78 ставків. Щоправда, більшість штучних водойм перебувають в оренді приватних підприємців. З липня 2013 р. право укладати договори на ведення господарства на ставках, розташованих поза межами території сільрад, має лише департамент екології та природних ресурсів ОДА. Власні ж стави, а отже й право надавати дозвіл на їхню оренду, в нашому районі мають лише Княжпільська, Колибаївська, Кульчієвецька, Нігинська і СлобідськоКульчієвецька сільські ради.
Умови використання, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об’єктів визначаються у договорі. Розмір плати за надані в оренду водойми визначається методикою, затвердженою Мінекології та природних ресурсів, тож обчислюється індивідуально для кожної з водойм. Для прикладу, оренда ставка у 10 га, глибиною 1,52,5 м, що розташований за межами населеного пункту і використовується для рибогосподарських потреб, коштуватиме близько 3,5 тис.грн. на рік. Натомість підприємець може на ньому неабияк заробити від продажу риби, розведеної у водоймі. Крім того, декотрі орендарі умудряються брати гроші ще й з місцевих рибалок, котрі приходять на їхній став із вудками. Втім законом ніде не визначено, що орендар має право це робити.
– Орендарі ставків не мають права забороняти виловлювання риби на вудочку. Крім того, не повинні брати за це жодної плати, – коментує проблему голова РДА Василь СУКАЧ. – Утім, залежно від того, які умови прописано в договорі оренди, підприємці можуть не давати дозволу на масовий вилов риби чи купання в ставку. Але в жодному разі не мають права забороняти людям відпочивати чи ходити на березі водойми.
Якщо орендар порушує права громади, людям потрібно звертатися до суду. Як голова РДА, я готовий підтримати колективні скарги селян і клопотати про розірвання договорів із недобросовісними орендарями в області. У разі порушення умов договору оренди, департамент екології та природних ресурсів ОДА має право його розірвати. Щодо купання, то тут заборона пов’язана із заходами безпеки на воді. Адже, якщо водойма не має спеціально облаштованих місць, купатися в ній заборонено згідно з правилами безпеки. Часто люди скаржаться на те, що на ставах орендарі забороняють напувати худобу. Ця заборона пов’язана з екологічними нормами, адже до води тварини заносять бактерії, які можуть зашкодити рибі, котру розводять у водоймі.
Тож виходить, що, встановлюючи таблички із заборонами, користувачі водойм або порушують закон, або ж просто вміють знаходити в ньому потрібні шпарини.
Адже ст.51 ВКУ таки має невеликий камінь спотикання, бо вказує, що: «На водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду». Ці умови користувач зобов’язаний повідомити населенню. Якщо ж орендар не встановив таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.
«МАЮТЬ ІНШИЙ СТАВ – ЧОГО ЙТИ НА ГОТОВЕ?»
Договори орендарі ставків зазвичай укладають на декілька десятків років, тож хазяйнують, впевнено обгородившись дротом і найнявши охорону. І люди, котрі зазіхнуть на вилов риби з орендованого ставу, нерідко стають учасниками гучних конфліктів із його тимчасовими господарями. Цьогоріч такий стався в с.Ходорівці. За повідомленням у соцмережі «Фейсбук», чоловіка, котрий просто проходив повз тамтешній ставок, не лише «обсипали» добірною лайкою, але й навздогін вистрелили із рушниці. Тож ми вирішили й собі прогулятися берегами скандального ставка.
Приїхавши в село, дізнаємося, що неподалік розташовано аж чотири ставки, які перебувають в оренді. Але під лісом знаходимо саме ту водойму, де влітку стався конфлікт. В’їзд на дорогу, що простягається поруч зі ставом, перегороджено дротом. А на одному зі стовпчиків помітно папірець із написом «Ловля риби і купання заборонені». За розповідями селян, орендує цей став місцевий лісник, якого на місці не застаємо. Тож розпитуємо про інцидент у чоловіка, котрий наглядає за водним господарством.
– Купатися дозволяємо всім без жодних проблем, – каже охоронець, – і навіть рибу на вудочку ловити можна безкоштовно. Але для цього потрібно попередити господаря. Характер у нього трохи різкий, але якщо з ним говорити «по-доброму», то проблем не буде.
Конфлікт з орендарем сільського ставу виник і в мешканця с.Абрикосівка. У спробах довести своє право на безперешкодне користування водоймою чоловік звертався і до районної влади, і до міліції, і навіть писав до відповідних держслужб у столиці.
– Кошти за вилов риби у тому ставку збирали ще тоді, коли він навіть в оренді не був, – каже житель Абрикосівки, – але люди мовчали і платили гроші. Та й досі мовчать, бо бояться… Моя дитина якось вирішила з друзями відпочити біля ставу з наметами, то з них 100 гривень здерли, і віддавати ці гроші ніхто не збирається. Орендар або виганяє, або ж вимагає сплатити кошти. Чоловіка, який виріс біля цього ставу, інваліда, орендар одного разу вигнав, коли той просто прогулювався берегом. Це просто аморально. Він того ставу не копав, його копали сільські люди. Свої сили туди вкладав не орендар, а наші діди і прадіди.
Приїхавши в Абрикосівку, на краю села знаходимо два ставки, що розташовані поруч. Правда, жодних табличок поблизу не бачимо, охоронців також. Місцеві вказали, котрий із них вільний для риболовлі, а котрий – орендований. Зустрілися і з орендарем ставу – Василем БАЙДЕЦЬКИМ, якого запитали про конфлікт із селянами.
– Я вкладаю кошти в цей став, – каже орендар. – Запускаю мальок коропа і товстолоба. Яка мені буде користь, якщо селяни виловлять тут рибу? Коли люди запитують дозволу порибалити, можу піти назустріч. Але поряд є ставок, викопаний жителями. Чого йти на готове? Купатися, відпочивати не забороняю, худоба теж вільно заходить воду пити.
P.S. Тож маємо палицю з двома кінцями. З одного боку – чимало ставків без догляду перетворюються на болота. З іншого – орендарі часто плутають поняття приватної власності з орендарськими зобов’язаннями. Розуміємо підприємців, які вкладають чималі гроші у власну справу і чекають прибутків. У той же час порушуються права людей, яким урізається доступ до природних надбань. Але очевидним є те, що владі, як «нагорі», так і місцевій, потрібно чітко визначитися та повідомити громаді про те, що насправді можна, а що заборонено, а також стежити за дотриманням визначених норм.
