СКІЛЬКИ ЗАЛИШИЛОСЯ ДО ОСТАННЬОЇ КРАПЛІ?
Аномальне висихання річок, обміління криниць і погіршення якості води… Гідрологічна ситуація, що охопила чи не всю країну, загрожує гіркими наслідками і для Кам’янеччини. Район ризикує втратити свої водні артерії, а мешканцям міста вже через два тижні може не вистачити питної води…
ДНІСТЕР, КОТРИЙ НАС НАПУВАЄ, ПОВІЛЬНО ВИСИХАЄ
Вигляд, який сьогодні має Дністер, просто шокує – вода відступила, оголивши десятки метрів. Мешканці в розпачі, бо річка, що напуває місто та район, всихає ледь не на очах. Проте, як відомо, незважаючи на засуху, скидання води з Дністровського водосховища продовжується. І це, відверто кажучи, змушує хвилюватися. По коментар «Подолянин» звернувся до Дністровської ГЕС. З’ясувалося, що попуск води життєво необхідний для водопостачання Одеси та інших регіонів.
– Через засуху ситуація просто катастрофічна. Сьогодні ми маємо найнижчий приплив у водосховище за весь період його експлуатації – 30-40 кубічних метрів у секунду, – зізнається начальник виробничо-технічного відділу Дністровської ГЕС Михайло МАРЕЦЬКИЙ. – Робота ж водосховища і придністровського каскаду регламентується міжвідомчою комісієї при Держводгоспі України, і жодних самостійних рішень щодо витрати води станція не приймає.
Зі слів пана Марецького, щоб не залишити без питної води одеситів і жителів Молдови, Дністровське водосховище мусить скидати воду. Причому, згідно з регламентом, санітарний попуск не може бути меншим ніж 100 куб.м у секунду. Не важко зрозуміти, що з припливом 30-40 куб.м це загрожує плачевним результатом. Як кажуть самі працівники ГЕС, відбувається спрацювання (тобто виснаження. – Прим. ред.) водосховища. Покращити ситуацію можуть тільки рясні дощі в районі Карпат…
«СВЕРДЛОВИНИ МОЖУТЬ ВРЯТУВАТИ КАМ’ЯНЕЦЬ»
Не дивно, що в мешканців Кам’янця виникає логічне запитання: невже ситуація на Дністрі ризикує перекрити в місті крани з водою? Виявляється, за найгіршими прогнозами, вже через два тижні таких жартів водної стихії ми з вами можемо відчути дефіцит питної води. Така «перспектива» змусила міську владу вводити в дію план «Б». 23 вересня на спільній нараді з керівництвом КП «Міськтепловоденергія» обговорювали способи порятунку міста від грядущої спраги.
– Основною нашою проблемою є накопичення намулу на дні річки, що заважає роботі агрегатів станції першого підйому Дністровського водогону, – повідомив міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ.
З його слів, 68% води для потреб міста надходять саме з Дністра, решта – з артезіанських свердловин.
Отож, як підсумували під час обговорення, щоб не допустити «зневоднення» Кам’янця-Подільського, необхідно, по-перше, найняти водолазів, які б вичистили намул, чого, до речі, давно не робилося. А по-друге, варто сповна використати потенціал 21 свердловини, які наразі працюють в автоматичному режимі й завантажені лише на 10-25%.
– У резерві є ще три свердловини, для запуску яких необхідно докупити труби і три насоси, що коштують близько 250-350 тисяч гривень, – каже керівник КП «Міськтепловоденергія» Валерій ГОР-ДІЙЧУК. – Якщо ми максимально використаємо потенціал усіх свердловин, то зможемо забезпечити в місті водопостачання. Тому панікувати не треба.
ЗНИКЛИ РІЧЕНЬКИ НЕВЕЛИЧЕНЬКІ
Добряче висушила гідрологічна ситуація і нерви мешканців сіл. Тут тепер задумуються, як рятувати змілілі криниці та чи відживе колись річка, від якої сьогодні, грубо кажучи, залишилося сухе місце.
– Скарги є по кожному населеному пункту, ситуація критична, – коментує начальник відділу містобудування, архітектури та ЖКГ райдержадміністрації Борис БЕЦ. – У районі посуха. Малі річки, як-от Кізя та Баговичка, взагалі зникли. Проблема з водою також у Дністрі, Жванці, Збручі, Смотричі, Тернаві. Ситуацію рятують штучно створені водойми.
Найбільше ж бентежить людей низький рівень води в колодязях.
– Сьогодні це надзвичайно серйозна проблема, – каже працівник компанії «Вінницький водпроект» Анатолій САВЧУК, який професійно займається бурінням свердловин і копанням криниць. – Коли вода падає, то в будь-якому разі за собою тягне намул. Його внизу криниці може осісти 20-30 сантиметрів або й метр. Тому почистити колодязь у цьому випадку не буде зайвим, хоча це треба робити періодично. Крім того, люди запитують, чи можна криницю докопати, коли вона обміліла. Насправді, це варіант 50 на 50. Якщо глибше є вода і немає каменю, то це зробити можливо. Якщо ж знизу камінь, то, зробивши в ньому тріщину, можна випустити ще й ту воду, яка є.
Зі слів Анатолія Володимировича, за сприятливих погодних умов вода в криниці може набратися до того рівня, який був. Це буде в тому разі, якщо замість короткочасних злив ітимуть тривалі дощі, а сніг навесні топитиметься не різко, а повільно.
– Мені часто доводиться бурити проектні свердловини. І якщо раніше геологи давали дані, що поверхнева вода знаходиться до глибини 20 метрів, то сьогодні – до 30. Нещодавно копав свердловину глибиною 140 метрів на Вінниччині. Село залишилося без води, і мешканці вирішили зробити одну свердловину для всіх. Утім не кожне село може собі дозволити таке задоволення, адже це коштує великих грошей. Хоча свердловина – це хороша альтернатива для забезпечення водою.
З МІЛКОЇ КРИНИЦІ НЕ ПИЙТЕ ВОДИЦІ!
Збентежені падінням рівня води у криницях і працівники Держсанепідслужби. Вони фіксують суттєве погіршення її якості.
– Ми проводимо дослідження криничної води в місті та районі за хімічними й бактеріологічними показниками, – каже начальник міськрайонного управління Держсанепідслужби Олег КЕРНИЧНИЙ. – Якщо раніше відхилення показників від норм становило близько 34,7%, то наразі по місту – 83%, по району – 50%. Значне погіршення якості спостерігається за липень-серпень. Однією з причин стало обміління криниць, а наслідком можуть бути інфекційні та соматичні захворювання.
Зі слів Олега Володимировича, за такої ситуації краще обмежити споживання води з криниць, особливо неглибоких. Сьогодні централізоване джерело водопостачання, тобто водогін, безпечніше. Можна вживати й бутельовану воду.
– Чим глибша криниця, тим більше вона захищена, тому що вода фільтрується через чорнозем, суглинки, глину тощо, – каже Олег Керничний. – Менш очищена вода у неглибоких колодязях, особливо це стосується поверхневих, глибиною 7-8 метрів.