АНТИКРИЗОВА ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Побажання «щоб ти жив на одну зарплату» нині звучить справжнім прокляттям для кам’янчан, котрі працюють за «мінімалку». Гострі зуби цін, потрійне здорожчання валюти та нестримні темпи зростання тарифів на послуги стимулюють шукати та відкривати запасні шляхи фінансових надходжень до спустошених гаманців. Сутужність у кишенях, утім, стимулює багатство ідей у головах, де визрівають чимало способів продати свою працю, творчість чи професійні вміння за ринковими цінами. Поки нам затягують паски – ми народжуємо нові бізнес-плани. В Кам’янці вже сміливо можна відкривати справжню «Школу виживання», адже курсів та уроків має­мо безліч. «Що ж робити, аби підзаробити?» – запитаємо в кам’янчан, котрі успішно користуються власними джерелами додаткового заробітку.

ЕКОНОМІСТИ ВИШИВАЮТЬ, БУХГАЛТЕРИ ВИПІКАЮТЬ

«Спечу торт на замовлення», «вишию весільний рушник», «ви­гуляю цуциків», «посиджу у вихідні з вашою дитиною», «напишу курсову», «здам горіхи», «продам фіалки»… Сотні способів і власних можливостей використовують сьогодні кам’янчани для того, щоб поповнити га­манець додатковим заробітком. Здобувати бонусну копійку намагаються й умудряються навіть ті, хто має основну роботу з восьмигодинним робочим днем. Які ж послуги надавати, товари виготовляти, роботи виконувати готові мешканці Ка­м’янця в пошуках додаткового прибутку?

Популярним видом заробітку сьогодні стало виготовлення виробів ручної роботи. У місті є чимало крамниць, де вам запро­понують листівки, блокноти, скриньки, іграшки, прикраси, декоративні свічки, мило, гаманці, сумочки та найрізноманітніші сувеніри, зроблені вручну. Виявляється, досить часто їх виготовляють люди, котрі мають основну роботу, а хенд-мейдом займаються заради додаткового прибутку.

Кам’янчанка Віта працює юристом в одній із будівельних компаній міста. Престижна робота, яка дає дівчині стаж і досвід, щомісяця поповнює її бюджет лише на 1500 грн. Саме тому вільний від офісної роботи час Віта присвячує виготовленню листівок і блокнотів, які здає в магазин:

– Особливим попитом мої вироби користуються напередодні різних свят. Собівартість листівок – 6-10 гривень. У магазині їх здаю по 10-20 гривень. Для виготовлення одного блокнота мені потрібно закупити матеріалу на 40-60 гривень, у магазині за нього отримую 80-120 гривень.

Трохи більше часу і терпіння на отримання додаткового заробітку витрачають ті, хто займається вишивкою. Зі слів 28-річної Олени, яка вишиває на замовлення, сьогодні за таку справу взялися чимало кам’янчанок, котрі мають основну роботу.

– Ціну я складаю за кількістю вишитих хрестиків, – каже дівчина. – Враховується, звичайно, вартість тканини, ниток. Найпростіший весільний рушник, вишитий на замовлення, коштує від 500 гривень. Дорогий і складніший у виконанні – 1700-2000. Над ним потрібно працювати понад місяць, якщо є інша робота. Сьогодні, до речі, багато вишивальниць перейшли на бісер. За одну вишиту бісеринку беруть близько 8 копійок.

А от для економіста Світлани, яка навчилася майстерно в’язати гачком, додатковий заробіток із часом переріс у досить непоганий основний. Жінці вдається продавати свої вироби за кордоном. У магазинах Іспанії плед, в’язаний гачком, коштує близько 500 євро. Світлані за нього платять 100-200 євро. З її слів, іноземці готові непогано платити за в’язані скатертини, жіночі сумки і сукні, болеро.

За гроші чимало кам’янчанок беруться витрачати свій вільний час на випікання тортів на замовлення. Багатьом доводиться і вдається поєднувати вигідну солодку справу з офіційною роботою. Заради заробітку та й, мабуть, у власне задоволення кам’янчанки навчилися виробляти ледь не цілі кондитерські шедеври. Обіцяють «виліпити» будь-яку забаганку замовника, використовуючи домашні продукти.

– Собівартість класичного торта без дизайну («Празький», «Пташине молоко», «Жіночий каприз», «Наполеон») – близько 60 гривень за кілограм, а продати його можна за 80-90, – розповідає Олена Михайлівна, яка працює в їдальні одного з навчальних закладів та іноді пече на замовлення, оскільки має освіту кухаря-кондитера. 

– А от собівартість дизайнерського торта – 90-100 гривень за кілограм, тому ціна при замовленні – 130-180 гривень за один кілограм.

Не втрачають можливості підзаробити й мешканці сіл. Щоправда, для цього вони не шиють-вишивають чи клеять-вирізають, а висаджують, вирощують, годують, доглядають, збирають, сушать і врешті продають.

– Найбільший заробіток наша сім’я має з горіхів, сушених сливок і яблук, – каже Віталій із Кадиївців, який працює на одному з приватних підприємств у місті. – Щоправда, багато залежить від урожаю. Чорнослив сьогодні можна здати по 10-25 гривень за кілограм, а биті горіхи в людей приймають по 90-120. Багато селян збирають на пасовищах шипшину, здають також і квасолю. Іноді краще везти товар до Кам’янця, бо в глухих селах за нього дають дешевше або вимінюють на олію чи консерви. Заробіток можна мати і на тваринництві – ми, скажімо, постійно вирощуємо з телиці корову та продаємо її.

ДОДАТКОВУ КОПІЙКУ МОЖНА Й НАКЛАЦАТИ

А поки одні заради додаткового заробітку не розгинають спини на городі, інші після робочого дня засиджуються в моніторі свого комп’ютера. Ще одним зі способів підзаробити є так званий копірайтинг (написання рекламних і презентаційних текстів, наповнення різних сайтів).

– Це масове явище, що є абсолютно легальним і доступним кожному, хто хоче мати додаткову копійку, – розповідає Ельнара, яка перебуває в декретній відпустці. – Оплата за роботу копірайтера коливається в межах 4-10 гривень за тисячу знаків. Одним із інтернет-ресурсів, де можна підшукати таку роботу, є, для прикладу, портал «Аdvego». Там вказують, який обсяг роботи треба виконати, за який час і скільки готові заплатити. Писати може будь-хто грамотний, бо потрібні статті на різноманітну тематику – будівництво, здоров’я, косметика. Щоправда, недолік у тому, що треба писати багато й майже за копійки. Спочатку платять меншу ціну, а потім – чим вищий у вас рейтинг, тим більша оплата.

Та якщо у вас немає натхнення для написання всіляких текстів, то варто шукати в собі інші таланти, які допоможуть поповнити власний бюджет незайвими грішми. Саме так роблять люди, які пропонують послуги візажиста, фотографа, перекладача, майстра манікюру чи ведучого на святі.

– Займатися додатковою роботою доводиться вечорами та у вихідні, – каже 23-річний фотограф Володимир, який, крім фотосправи, працює дизайнером у видавництві. – За фотосесію беру 400 гривень, а фотозйомка весілля коштує 3000. Я оформився як приватний підприємець і належу до першої групи платників єдиного податку, щомісяця сплачую 98 гривень.

Додатковим заробітком можна назвати й репетиторство. Часто позашкільні уроки приносять непогані прибутки вчителям та викладачам, які готують дошкільнят до першого класу, абітурієнтів до ЗНО, студентів до іспитів.

«Індивідуальні заняття з дітками-дошкільнятами. Уроки письма, читання, математики та англійської мови. Комплексна підготовка дитини до школи», – такими оголошеннями рясніють сторінки місцевих газет та Інтернет-сайти з пошуку роботи. На освіту своїх чад грошей батьки не шкодують, тож популярності й затребуваності послугам численних репетиторів не бракує.

– Після роботи зі школярами і студентами займаюся ще й удома, – каже викладач іноземних мов Юлія, якій вдається поєднувати основну роботу з додатковим заробітком індивідуальними заняттями. – Нині батьки охоче записують дітей на додаткові уроки англійської, адже прагнуть, аби її знання в дитини не вичерпувалися тільки шкільною програмою. Тож іноземну на індивідуальних уроках підтягують чимало школярів. За одну годину додаткових занять педагоги отримують від 30 до 75 гривень.

МРІЄШ ПРО ШУБУ – ЗДАЙ ЧОЛОВІКА

Вдало знаходять побічний заробіток і ті, чиї професійні знання поки що залишаються затребуваними виключно за основним місцем роботи. Здавши зміну на виробництві чи впоравшись із завданнями керівництва в офісі, декотрі кам’янчани перетворюються на страхових агентів, представників мережевих косметичних брендів, розповсюджувачів рекламних буклетів, таємних покупців, водіїв таксі та навіть вантажників.

– Підробляти таксистом почав нещодавно, – розповідає Олександр, котрий у вільні від чергування на заводі дні сідає за кермо автомобіля з фішкою служби радіотаксі. – Найкращий заробіток під час нічних чергувань, коли припиняється робота громадського транспорту. За зміну набігає від 150 до 350 гривень. Утім клієнтів розвожу на власному автомобілі, тож потрібно враховувати витрати на пальне, технічне ослуговування транспорту, а також оплату бази оператора таксі, яка обходиться в 500 гривень на місяць.

«Виконаю роботи мотокосою, стану помічником на будівництві, допоможу на сільськогосподарських роботах, візьмуся за різні одноразові доручення: доставка харчових продуктів, документів, прибирання помешкання і двору. Виконаю будь-яку роботу!» – в пошуках додаткового заробітку кам’янчани не цураються братися за все, що може поповнити скромний гаманець копійкою. В пригоді чоловікам, котрим набридли докори про маленьку зарплату чи нову шубу сусідки, стають професійні навички. Додатковий заробіток на халтурах – «хліб» електриків, сантехніків, будівельників, майстрів із ремонту, програмістів.

Електрик Андрій після роботи на одному з приватних підприємств підробляє в помешканнях кам’янчан.

– Варіантів підзаробити маю чимало, – каже чоловік. – Викликають як для дрібної побутової роботи, так і для масштабніших електромонтажних робіт. Підключаємо кам’янчанам електричне обладнання, конвектори, замінюємо та прокладаємо електропроводку. За те, щоб полагодити розетку, встановити вимикач чи замінити люстру в середньому беремо від 50 гривень. Втім, коли беремося за серйозний монтаж, маємо ще одну зарплатню. Ціна за послуги з проведення електрики в однокімнатній квартирі сягає двох-трьох тисяч гривень.

Хазяйновитим і працьовитим господарникам додатковий заробіток приносить також і тимчасова зміна… сімейного стану. «Чоловіки на годину» охоче беруться за монтаж меблів, кріплення дзеркал, картин і карнизів, підключення світильників, заміну лампочок, дрібний ремонт сантехніки, дверей і вікон. В оплату своїх послуг тимчасові чоловіки включають ціну виклику (25 грн.) і вартість самої роботи.

РИМУЮТЬ, ВИГУЛЮЮТЬ, ГРАЮТЬ…

Коли діло доходить до підзаробітку, кам’янчанам не доводиться позичати ані ідей, ані креативу. Медики підробляють домашніми масажистами, студентки допомагають доглянути за малюками чи вигуляти хатніх улюбленців.

– Пар в університеті маю небагато, тому встигаю вигуляти декількох собак, котрим бракує уваги господарів, – каже студент-старшокурсник Олег. – За годину прогулянки і пробіжки із собакою беру 20 гривень. Та й самому корисно подихати свіжим повітрям чи пройти декілька кілометрів пішки.

Втім найяскравішими резюме на сайтах оголошень сиплять творчі натури. Попит на розваги перекриває чимала пропозиція охочих заробити на талантах. Заради додаткової копійки кам’янчани вигадують нові професії, створюють кондитерські вироби з підручних матеріалів, опановують акторське мистецтво і торгують римами.

«Люблю музыку, играю, пишу довольно неплохие песни, пою, имею музыкальное образование… Хотел бы как-то этим зарабатывать…»; «Вірші та привітання на замовлення. Даєте тему – я пишу. Ціна від 100 грн. Лірика, дитячі, патріотичні, святкові. Звертайтеся – домовимося!»; «Дід Мороз та Снігуронька для дорослих і дітей на новорічний корпоратив чи ранок.

Від 200 грн.»; «Тортики з памперсів, букети з цукерок і кульок, декор святкового шампанського на будь-який смак і гаманець», «Отвязный ведущий праздничных событий, аниматор для взрослых. Индивидуальный сценарий. Ведущие владеют украинским, русским и английским языками. Живые застольные песни под гитару, оригинальные конкурсы и костюмы».

Варіантів заробітку у вільний від роботи час кам’янчанам не бракує. Було би бажання. Яскраве тому підтвердження – чимале різноманіття прикладів цікавого, творчого і доволі успішного бізнесу. Як бачимо, навіть на найдивакуватіший чи найнезвичніший «товар» таки знаходиться чимало покупців.