ДАЙТЕ НАРЕШТІ БІБЛІОТЕЦІ ІМ’Я!

«Депутатам Кам’янець-Подільської міської ради VII скликання:

Василю КОБИЛЬНИКУ, голові депутатської фракції БПП «Солідарність», голові постійної депутатської комісії з освіти, культури та туризму Василю ГАВРИЛЮКУ, голові Кам’янець-Подільської МО політичної партії «Рідне місто»

ЗВЕРНЕННЯ

Ми, викладачі історичного факультету національного університету ім.Івана Огієнка, звертаємося до вас, до депутатів міської ради, з проханням повернутися до розгляду питання щодо надання імені Костя Солухи центральній міській бібліотеці, яка нині відзначає 150-річчя з часу свого заснування. Наш колектив, включаючи студентський загал, уже декілька разів порушував це клопотання як перед міськрадою, так і перед міським головою Михайлом Сімашкевичем, проте безуспішно. Основним каменем спотикання виявлялося несприйняття частиною депутатів минулого скликання, сформованих на ідеях комуністичного тоталітаризму, українських цінностей, а відтак і носіїв української національної ідеї, борців за незалежність України. Хочемо сподіватися, що сьогодні, коли проливається кров найкращих синів

і дочок української нації у борні з російськими загарбниками й сепаратистами, а також активно проводиться політика декомунізації, нарешті переможе справедливість – і міська рада прийме позитивну ухвалу.

Аби ні в кого не виникало щонайменших сумнівів чи докорів совісті з приводу зробленого кроку, окреслимо основні штрихи діяльності Костя Солухи.

В монографіях і статтях, науково-популярних нарисах на шпальтах місцевих, обласних і всеукраїнських газет написано чимало про нього як особистість, котра присвятила життя служінню людям, благородній справі відродження української освіти, медицини, національної гідності та свідомості, формування ідеї української незалежності тощо. 1906 р. саме він став ініціатором заснування в Кам’янці-Подільському товариства «Просвіта» й очолив його керівний орган – Раду. Під його проводом місцеві інтелігенти займалися пропагандою українського друкованого слова, впровадженням до навчального процесу шкіл української мови, літератури й історії, облаштуванням народних бібліотек, організацією проведення літературних читань, театральних вистав, концертів тощо. Саме тому 1915 р. він потрапив під нагляд поліції.

Навесні 1917 р. (коли розпочалася Українська національно-демократична революція) відродив діяльність «Просвіти», розпущеної російською владою 1914 р. Знову очоливши її, всіляко підтримував визвольний рух українського народу, популяризував українську літературу й культуру, домагався розвитку української освіти. Саме він разом з іншими просвітянами сформулював ідею заснування в Кам’янці класичного університету й доклав максимум зусиль для її реалізації. Тому маємо всі підстави вважати Костя Солуху одним із співзасновників нинішнього національного університету ім.Івана Огієнка.

У створеному 22 жовтня 1918 р. Українському державному університеті

обійняв посаду лікаря, допомагаючи викладачам, співробітникам і студентам боротися з різноманітними хворобами.

У червні наступного року став одним із засновників у Кам’янці осередку Українського Червоного Хреста, докладав чимало зусиль для підготовки при губернській лікарні сестер-жалібниць. У вересні 1919 р. разом з однодумцями домігся відкриття в місті українського народного університету. Слугував зразком виконання своїх обов’язків. Рятуючи іншим життя, він заразився тифом і 31 січня 1922 р. помер.

Його життя є прикладом безкорисливого служіння інтересам людської спільноти, інтересам України. А відтак вважаємо, що його постать сповна заслуговує увічнення у формі надання імені Центральній міській бібліотеці. Переконливо прохаємо вас, депутатів міської ради, підтримати наше клопотання.

З повагою:

академік УАІН, доктор історичних наук, професор Валерій Степанков;

академік УАІН, доктор історичних наук, професор Лев Баженов;

академік АНВО, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки Анатолій Філінюк;

академік АНВО, доктор історичних наук, професор Олександр Завальнюк;

доктор історичних наук, професор, ректор університету Сергій Копилов;

доктор історичних наук, професор Володимир Газін;

доктор історичних наук, професор Віталій Нечитайло;

доктор політичних наук, доцент Сергій Вонсович;

голова ради студентського самоврядування факультету Антоніна Хаснуліна та інші.

Всього 52 підписи».