П'ятница, 29 Березня 2024 р.
18 Березня 2016

ВІЙНА ЗАБРАЛА ЧЕРГОВЕ ЖИТТЯ

Андрій КухарДо зустрічі із сином, чоловіком, братом та батьком Андрієм КУХАРЕМ готувалася вся родина. Військовослужбовець мав приїхати у відпустку зі сходу країни. Рідні готували смачні страви та рахували дні, коли обіймуть свого захисника. Найбільше на приїзд татуся чекали 4-річна Анюта та 2-річний Артемко. Але телефонний дзвінок приніс страшну звістку – ввечері 14 березня на Донеччині, неподалік від с.Покровське, трагічно загинув капітан Андрій Кухар. Йому було лише 28…

Родом Андрій із с.Кугаївці, що на Чемеровеччині. Військову освіту здобув у Ка­м’янець­Подільському ліцеї з посиленою військово-­фізичною підготовкою та на факультеті військово-­інженерної підготовки ПДАТУ. Служив у 12-­му інженерному полку в м.Новоград­Волинський. П’ять років тому повернувся до міста над Смотричем, де продовжив службу в рідній альма­матер, а згодом -­ у військових частинах на посадах командира взводу та роти. Перед черговою ротацією на схід, яка для військового виявилася останньою, його призначили заступником командира з озброєння 321-­го інженерного батальйону, що підпорядковується 48-­й інженерній бригаді. Від початку антитерористичної операції, з 2014 р., виконував завдання на Донеччині та Луганщині. Нагороджений відзнакою Ка­м’янець-­По­дільської міської ради «За

заслуги перед міською громадою», а також медаллю Міноборони «За 10 років сумлінної служби».

ВІЙНА ЗАБРАЛА ЧЕРГОВЕ ЖИТТЯ– Андрюха був моїм курсантом, -­ розповів т.в.о. заступника командира військової частини А­2738 по роботі з особовим складом майор Іван ВЕРЕТКО. ­- А потім служили разом. Під час першої ротації потрапили в Луганську область, пройшли Оріхове, Щастя, Веселу Гору. Він -­ добросовісний, відповідальний офіцер, сумлінно ставився до службових обов’язків. У нього було таке правило: «Роби, як я!». Коли треба було, засукував рукави, брав лопату і копав. Бо не мав поняття -­ я офіцер, а ти контрактник, тож давай, працюй.

Однокашники та бойові товариші кажуть, що Андрій був душею компанії, міг згуртувати колектив і повести за собою.

– Не один раз їздили в АТО, -­ каже командир відділення підвезення і перевезення 321­го інженерного батальйону старшина Василь РАЙЧУК. -­ Він завжди був першим, напрошувався йти в розвідку, наводив мости та переправи. Важко говорити про Андрюху в минулому часі…

Рідні розповіли, що Андрій змалку мріяв бути військовим і впевнено йшов до мети. Ніколи не боявся труднощів, був мужнім і справедливим. А коли вперше поїхав на схід, слідом за ним добровольцем пішов на війну його дядько Леонід КУХАР:

– Андрюша виріс на моїх очах, то як я міг сидіти вдома, знаючи, що він там. Аби вчити своїх, Путін зробив полігон із живими мішенями -­ українцями. На нас росіяни вчаться стріляти та випробовують нову зброю. Немає нічого страшнішого на світі, як батькам ховати рідних дітей. За що гинуть молоді хлопці?!

Учора, стоячи на колінах і похиливши голови, кам’янчани провели Героя в останню путь. Поховають молодого капітана сьогодні в його рідних Кугаївцях.

Загалом з початку АТО загинули 14 жителів Кам’янеччини. Двом із ним, Аркадію ЧУХНОВУ та Миколі ГОРДІЙЧУКУ, сьогодні, о 12.00, відкриватимуть меморіальну дошку в ЗОШ №7.