Четвер, 28 Березня 2024 р.
18 Березня 2016

УНІВЕРСАЛЬНІ КОМУНАЛЬНИКИ

Їхня робота рутинна й часом непомітна, проте без її результату ми навряд чи змогли б обійтися. Поки вони будують, латають, ремонтують, чистять, встановлюють і реставрують, їх справедливо можна назвати універсальним комунальним батальйоном. Таким для Кам’янця стало КП «Комунбуд». Бо фактично до кожної комунальної справи міста долучаються руки його працівників. Про втілені проекти, заплановані на наступний сезон роботи та проблеми комунальної сфери ми говорили із Сергієм КОГУТОМ, який дев’ять років тому наважився очолити підприємство, що було на межі банкрутства, та зумів зробити його найактивнішим виконавцем численних робіт у місті. Згодом «Комунбуд» двічі визнавали найкращим комунальним підприємством року в Кам’янці й навіть один раз по Україні.

«НІХТО З ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ НЕ ХОТІВ ЗА ЦЕ БРАТИСЯ»

Сергій КОГУТ– Першою моєю роботою на цій посаді став в’їзний знак до Кам’янця з боку Хмельницького, – каже Сергій Миколайович. – Потім ми взялися за сквер «Водойма», пам’ятник жертвам Голодомору, міську лазню, «будинок артистів», реставрацію унікальної церкви в с.Сутківці, оглядових майданчиків біля «Укрсоцбанку». Якщо раніше обсяги виконаних робіт були на рівні 600-700 тисяч гривень у рік, то згодом нам вдалося досягти 6 та 9 мільйонів.

У списку найбільших комунальних проектів міста, які виконувало підприємство, – реконструкція фонтана та Лебединого озера, відновлення водоспаду над каньйоном і вхідної арки до міського парку, будівництво дитячих майданчиків у Старому місті, сквері «Гунські криниці», спортивних і футбольних майданчиків, влаштування водовідведення біля Прибережної башти, тротуару до Замкового мосту тощо.

– Над яким зі згаданих об’єктів комунбудівцям довелося найважче попрацювати?

– Напевно, найграндіозніший проект, до якого ми долучилися, – розчищення та відновлення Лебединого озера. Це була велика спільна робота міської влади, комунальників, військових, будівельників та альпіністів. Тоді ніхто з приватних підприємств не хотів за нього братися, бо коштів було замало, а робота потребувала багато зусиль. Згадую, як наші працівники носили руками болото і каміння, адже під’їхати туди не було можливості. Ще при радянській владі робилися спроби розчистити болото, глибина якого сягала двох метрів. Навіть трактора там втопили. Потім і я робив експерименти, бо це вже стало для мене принциповою справою. Ломом пробивав болото, наштовхнувся на порожнечу і зрозумів, що там пролягає зливова каналізація. Врешті вдалося реконструювати унікальний підземний канал і відокремити джерельну воду від дощової. Тепер у Лебединому озері лише джерельна вода з Гунських криниць, яку навіть пити можна. А зливова з доріг туди не потрапляє.

Запам’яталася і справа, над якою довелося попрацювати безкоштовно, так би мовити, заради любові (сміється). Це встановлення на прохання викладачів національного університету «Каменя кохання» біля фонтана.

«ДОВЕЛОСЯ КОМУНБУДІВЦЯМ ЗВОДИТИ БЛІНДАЖІ»

УНІВЕРСАЛЬНІ КОМУНАЛЬНИКИСписок справ, за які береться «Комунбуд», не обмежується облаштуванням цікавих об’єктів. Комунальне підприємство виконує непомітну, однак не менш важливу роботу, – ремонтує зливові каналізації та дахи, реставрує мости і кладки, рятує від тріщин багатоповерхівки, мурує в’їзні стели, встановлює лавки, урни й автобусні зупинки, робить капремонти доріг, утримує міські водойми і – єдине в Кам’янці – вміє вкладати кам’яну бруківку.

– Чого ми тільки не робимо! Торік, для прикладу, проводили реконструкцію зливової каналізації. Це актуальна для міста проблема. Успішно її ліквідувати вдалося на Князів Коріатовичів, біля банку, де раніше постійно змивало бруківку. Ми проклали труби аж до будинку соцзахисту. Забрали воду й біля восьмої школи на Шевченка.

Один із «потопів» після злив трапляється також і на перехресті вулиць Гагаріна й Данила Галицького – там труба малого об’єму, тому дощова вода не встигає стікати. Раніше, коли не було «Фуршету» й новобудов, вона сходила в землю. Така ж ситуація і на центральній магістралі, проспекті. Там також потрібно замінювати труби. Проблема чекає грошей і вирішення.

Довелося нашим працівникам навіть облаштовувати вітальний центр в адмінбудівлі міськради – і з цим впоралися. Ремонтували дах приміщення травматологічного відділення, фасад і водовідведення ДНЗ №7, стелю в міській дитячій музичній школі та багато іншого.

– А скільки працівників «Комунбуд» має для виконання цих робіт?

– На підприємстві сьогодні працюють майже три десятки осіб. Серед них зварювальник Василь Присяжнюк, водії Анатолій Снопик, Іван Судак, Анатолій Шарпатський, каменяр Сергій Крижанівський, механік Михайло Рутина, головний інженер Олег Прощук, столяр Олександр Пастух, різноробочий Володимир Андрійчук, кошторисник Валентина Зінчук, бухгалтер-економіст Інна Візір, головний бухгалтер Антоніна Бевз, а за фонтанами доглядає Віктор Чапайдюк.

Крім того, в розпал сезону набираємо за договором інших спеціалістів, в основному, з Тернопільської області. Влітку, коли роботи більше, маємо близько 50 працівників. Це будівельники, плиточники, маляри, столяри, штукатури.

– Працівники «Комунбуду» були у складі інженерно-будівельних груп, які укріплювали кордони в зоні АТО. Що саме доводилося там робити?

– Наші спеціалісти чотири рази побували на сході, в селі Торецьке Добропільського району Донецької області. Олег Прощук, Олег Муляр, Іван Бовгар та Андрій Ізувіт працювали на третій оборонній лінії, недалеко від зони ведення бойових дій. Там вони будували капітальні оборонні споруди, що включають систему бліндажів, окопів і укриттів для танків, БТР, мінометів.

«ОКРІМ ДВОХ ХЛОПЦІВ, У МІСТІ НІХТО НЕ ВМІЄ ВКЛАДАТИ БРУКІВКУ»

– При необхідності виконати будь-яку комунальну роботу місто завжди має під рукою КП «Комунбуд». А чи бере підприємство участь у тендерах?

УНІВЕРСАЛЬНІ КОМУНАЛЬНИКИ– Де найгірша робота в місті – то наша, – сміється Сергій Когут. – Адже приватники не завжди хочуть за неї братися. Участь у тендері нам складно брати. Комунальне підприємство перебуває на загальній системі оподаткування, і разом з усіма податками та відрахуваннями наша робота буде дорожчою. Тому важко конкурувати з приватними підприємствами. Вони частіше виграють тендери.

– Проте, знаємо, що є робота, яку в Кам’янці, крім «Комунбуду», точно ніхто не виконує. Це мощення кам’яної бруківки.

– У місті справді є проблема з наявністю спеціалістів, які б уміли це робити. Ви не повірите, але в Кам’янці їх всього двоє. Колись у КП «Комунбуд» за договором працювали фахівці з Тернопільської області. Вони й навчили двох студентів ПДАТУ, які тоді були у нас на роботі, – Олексія Прощука та Івана Бовгара. Згодом вони самі вкладали провулок Гімназійний. Тепер, крім цих двох хлопців, у місті ніхто не вміє працювати з кам’яною бруківкою.

До речі, тепер тернопільські фахівці працюють у Росії, бо там платять більше. Це питання у нас дуже болюче. В Україні закладена надто низька ціна за укладання такої бруківки. Приватники за малі гроші цього не роблять, а ми мусимо підлаштовуватися. Така проблема стосується не лише мощення бруківки, але й штукатурення та облицювання плиткою.

«ІНКОЛИ МЕШКАНЦІ ПОВОДЯТЬ СЕБЕ ГАНЕБНО»

– Сергію Миколайовичу, які роботи вже заплановані для підприємства на 2016 рік? За що візьметеся першочергово?

УНІВЕРСАЛЬНІ КОМУНАЛЬНИКИ– Наразі готуємося до відкриття туристичного сезону. Основне завдання – відремонтувати мости й кладки, лавки по місту, встановити урни, запустити фонтани. Також маємо встигнути зробити коло із розмежувального трикутника біля кінцевої зупинки маршруток у Старому місті. Крім того, будемо робити поточний і капітальний ремонти декількох вулиць і тротуарів у Старому місті (Старобульварна, Кузнечна, П’ятницька, Польський ринок, Довга), алею центрального парку. До речі, ніхто не хотів братися за вхідну арку до парку, яка має бути виконана в мармурі. Це теж робитимуть наші хлопці. Вони ж надаватимуть послуги з утримання зливової каналізації, водойм міста, ремонту брукованих доріг.

Заплановане й облаштування на тротуарах з’їздів для людей з особливими потребами. Для цього виділили 40 тисяч гривень, яких вистачить приблизно на 20 з’їздів. Ці роботи планує департамент ЖКГ.

Дуже засмучує, що часто мешканці не цінують чужої праці й узагалі ганебно себе поводять. Стільки лавок, сміттєвих урн, дитячих гойдалок перетрощили! Коли на фонтані залили ковзанку, я пішов з онуком кататися і на власні очі побачив, як хлопці виламали дошку з лавки і взялися пробивати нею лід. Коли встановили автомобіль на дитячому майданчику, то вже наступного дня побачили розбиті фари. Але ми продовжуємо робити корисні справи для міста, адже дуже хочеться бачити його затишнішим і комфортнішим.