ДЕРЕВА РУБАЮТЬ – СКАРГИ ЛЕТЯТЬ

В попередні декілька днів причиною численних скарг і обурень, масових дискусій у соцмережах і навіть викликів поліції стало вирубування в місті дерев. Особливо болісно кам’янчани реагують на те, що під пилку потрапляють здорові неушкоджені стовбури, які, мовляв, або заважають будівництву, або затуляють видимість, або ж ростуть не там, де треба. Та поки мешканці говорять про масове знищення зелених насаджень, забудовники демонструють дозвільні документи, чиновники запевняють, що жодне дерево не зрізали незаконно, а комунальники наголошують, що в місті багато аварійних небезпечних дерев, які підлягають знесенню. Ми вирішили з’ясувати, чому ріжуть по живому, чи справді місту загрожує «кисневе голодування» і чи має Кам’янець обгрунтований план озеленення.



«Я живу на Нігинському шосе, неподалік від костелу, ­ каже пенсіонер Віктор Іванович. ­ П’ятдесят років тому тут посадили декілька рядів дерев, що створювали тінь і затишок для перехожих. А нещодавно ми побачили п’ятнадцять пеньків, котрі залишилися від берізок і кленів. Нам відповідають, що вирубування необхідне для видимості новозбудованого костелу. Я звернувся до вас, бо мене серце болить за цими деревами. Чому в нас таке діється?!».

Численні звернення надходять до редакції мало не після кожного зрізаного в місті дерева. Коли ж під сокиру йдуть декілька рослин, починається справжня вій­на, як­от у мікрорайоні Жовтневому, навпроти «Арктики», де забудовник взявся розчищати територію, на якій зводитиме будинок.

– Ще влітку цю ділянку надали в оренду фірмі «Будінвест» під зведення багатоквартирного будин­­ку, -­ пояснює директор департаменту ЖКГ Олександр БАБЧИНСЬКИЙ. -­ Забудовник без участі міста отримав від столичної інспекції декларацію на початок будівництва, яка автоматично дає право зрізати дерева. Це робиться не на місцевому рівні. Потім фірма лише звернулася до нас із проханням обстежити насадження. За них вона місту заплатить, або ж на цю суму зробить благоустрій.

А от зрізання насаджень біля костелу на Нігинському шосе настоятель Юрій Молевський пояснює необхідністю покращити видимість храму. Парафія отримала необхідні дозвільні документи на реконструкцію костелу. Дозволив міськвиконком і вирубування дерев.

– Біля культових споруд територія однозначно має бути вільною від насаджень. Але більше там різати нічого не будуть, -­ запевняє Олександр Бабчинський. -­ Цю деревину завезли на територію КП «Міськліфтсвітло», бо вона ­ власність міста. Потім її продадуть, а кошти перерахують на рахунок комунального підприємства або ж передадуть для малозабезпечених.

Не впали без шуму й два дерева на Князів Коріатовичів. Проте з’ясувалося, що комісія, яка проводила їх обстеження, ще 2012 р. склала акт про те, що вони зіпсовані. І, як запевняють у міськраді, жодної заяви від будь­-якого закладу про зрізання цих дерев не було. Цілі та, на перший погляд, неушкоджені стовбури справді виявилися трухлявими біля самого коріння.

НА ТРУХЛЯВІ СТОВБУРИ ПОТРІБНІ МІЛЬЙОНИ

Таких зіпсованих дерев у місті є багато. За інформацією комунальників, -­ близько 40%. І поки за наявності дозволів і кош­тів забудовників під корінь ріжуть здорові й відносно молоді насадження, гнилі стовбури чекають знесення. Хоча дочікуються не всі, падаючи на голови людей. І це не менш важлива проблема. Вона, до речі, теж часто стає причиною звернення мешканців.

А нервуються кам’янчани не безпідставно. За попередні роки траплялося чимало випадків, коли трухляві дерева звалювалися на землю.

– Це сталося, для прикладу, на Драй­Хмари, Черняхівського, Ценського, у сквері на вулиці Васильєва, в каньйоні, -­ каже директор КП «Інспекція з контролю за санітарним станом та благоустроєм міста» Петро СОЛЯРИК. -­ Інколи й не скажеш, що дерево зіпсова­­

не ­ може мати гарний зріз, але гнилий корінь. При цьому воно велике, важке і в будь-­який момент може впасти на дорогу. В нас є багато аварійних дерев, зокрема тополь і верб. Наприклад, на проспекті, на вулицях Крип’якевича, Маршала Харченка та інших.



 «На вулиці Князів Коріатовичів зрізали два гарні дерева. Мабуть, на догоду власникам різних закладів, які там розміщені, ­ обурюється кам’ян­чанка. ­ Просто сльози навертаються, коли бачиш порізані стовбури. Скільки потрібно було років чекати, аби виросли ці дерева!».



 «Ми надзвичайно обурені вирубуванням саду з горіхами та вишнями на розі вулиці Васильєва та Нігинського шосе, навпроти льодової арени. Це просто злочин! Сад був легенями прилеглих будинків, ­ пишуть у листі до редакції мешканці мікрорайону Жовтневого. ­ Чому нас ніхто не запитав?! Ми вже й поліцію декілька разів викликали, але дерева продовжують знищувати».



 Наразі аварійними в місті вважаються близько 2 тисяч дерев! У департаменті ЖКГ є відповідний список цих рослин. А от такого статусу їм надає спеціальна комісія. Як кажуть у департаменті ЖКГ, вона збирається раз на тиждень. Очолює комісію заступник міського голови Сергій БАБІЙ, а у складі ­ депутати міськради, також Петро Солярик, Олександр Бабчин­­сь­кий, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Руслан Якубаш.

– На сайті міськради є реєстр звернень від мешканців із приводу аварійних дерев. Але, скажімо, для того, щоб зрізати одну таку тополю, треба 1500 гривень. Для всіх аварійних дерев знадобиться 10 міль­йонів гривень, ­- каже директор департаменту ЖКГ.

До слова, щорічно на це виділяють півмільйона гривень. Якщо ж мешканець хоче зрізати дерево на приватній території, то сам має заплатити.

ПРО НАМІРИ КОМУНАЛЬНІ ТА ВЧИНКИ ВАНДАЛЬНІ

Бажаючи ж бачити Кам’янець зеленим, у мешканців виникає логічне запитання: чи маємо план озеленення? Очевидно, складеної за пунктами, обгрунтованої та узгодженої з екологами програми в місті таки немає. Втім кроки в цьому напрямку робляться.

– Кулясті клени ми висадили на Соборній, де колись рос-ли старі липи, на Огієнка, – кажуть у департаменті ЖКГ. – Оновлення потребує й вулиця Князів Коріатовичів. Загалом у планах – засадити весь центр міста. Молоді саджанці мають бути на місці всіх зрізаних дерев. Але садити їх потрібно не хаотично, а комплексно.

Чимало розмов виникає довкола санітарного розчищення насаджень, яке проводить міська влада. Мешканців непокоїть, що від розлогих дерев залишилися куці стовбури, декотрі з яких потім псуються. Втім, як запевняють комунальники, гинуть дерева, швидше, від іншого.

– На замовлення влади зрізає та розчищає дерева в центрі міста КП «Міськліфтсвітло». Випадків, щоб дерево загинуло саме після санітарного обрізання, не було, – запевняє Олександр Бабчинський. – Зате часто люди підливають дерева водою з миючими засобами, з корінням виривають молоді саджанці.

Ті дерева, які заважають лініям електромереж, обрізають працівники МРЕМу. У результаті рослини часто залишаються однобокими й кривими, як, скажімо, каштани біля міського ліцею. Аби понівечених насаджень було менше, в центрі міста очищення робить «Міськліфтсвітло».

ЧИ ДОДАДУТЬ МІСТУ ЗЕЛЕНОГО КОЛЬОРУ

З приводу зелених насаджень у Кам’янці на сполох б’ють екологи. Як вважає доктор біологічних наук Людмила ЛЮБІНСЬКА, з кожним роком у нас меншає дерев – старі рубають під корінь, не поспішаючи висаджувати молоді саджанці:

– Відповідно через значну загазованість і брак кисню страждають жителі міста, – каже науковець. – На Гагаріна, біля «Фуршету», зрізали дерева й нічого не висадили. Схожа ситуація та найбільша загазованість у центрі міста, біля Центрального ринку, НВК №3, у селищі цемзаводу.

Крім того, декілька років поспіль у місті неправильно обрізали дерева, залишаючи один стовбур і не замащуючи «рани», в які потім потрапляли різноманітні шкідники. У нас багато хворих дерев, уражених грибками, з тріщинами.

Підсумовуючи побажання мешканців, думку експертів і наміри влади, залишається сподіватися, що Кам’янець таки дочекається реконструкції зелених насаджень, навчиться правильно за ними доглядати, вчасно й грамотно обрізати та формувати крону. А кам’янчан від спеки і пилу рятуватимуть дерева, які найбільше підходять для міс-

та, – тополі сірі (без пуху), клени, липи, хвойні, а у скверах і парках – молоді дуби.