ЦІНА ПІДНЯЛАСЯ – ЩЕЛЕПА ВІДВАЛИЛАСЯ

УКРАЇНЦІ ВИМАГАЮТЬ ВИЗНАТИ ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ ГЕНОЦИДОМ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ЕЛЕКТРОННА ПЕТИЦІЯ ТАКОГО ЗМІСТУ БУЛА РОЗМІЩЕНА НА

ОФІЦІЙНОМУ САЙТІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 31 БЕРЕЗНЯ.

– Прийшла на базар купити м’яса ­ і була шокована. За декілька днів воно подорожчало майже на 10­15 гривень за кіло, -­ каже кам’янчанка Інна. -­ Важко уявити, як стрибнуть ціни перед самою Пасхою. А зарплати при цьому чомусь ніхто не підвищує.

– Вижити на одну лише пенсію просто нереально. Добре, що ми з чоловіком тримаємо господарство. Інакше -­ повмирали би з голоду з такими цінами на продукти. Якби не корова, то на дві пенсії не виживали б, -­ нарікає Любов Іванівна з Кадиївців, яка привозить на ринок молоко.

Чимало кам’янчан цілком солідарні з такими скаргами, бо зашкальні ціни на товари автоматично переводять рівень їхнього життя в режим економії.

А мінімальна зарплата, на яку уряд пропонує виживати українцям, виштовхує за межу бід­ності. Хіба можна дохід у сумі 1378 гривень (такою наразі є мінімалка) співставити з нинішніми тарифами й зубатими цінами?! На мізерну суму зводити кінці з кінцями доводиться багатьом пересічним мешканцям, зокрема й пенсіонерам.

– У мене пенсія -­ близько 1400 гри­вень, і після того, як я сплачу комунальні та куплю необхідні ліки, на продукти грошей майже не залишається, -­ каже кам’янчанка Ольга Іванівна, яку ми зустріли на ринку. -­ Подивіться на ці ціни! Хіба я маю можливість купувати собі рибу, м’ясо, хорошу ковбасу, сир чи фрукти?

МІНІМУМ КОНТРОЛЮ ­ МАКСИМУМ НАДБАВКИ

Проте залишатися голодними кам’янчани не збираються. Як кажуть підприємці, продажі впали, але основні товари завжди залишаються в попиті. Тільки от ціни на них інколи можуть стрибати так, як заманеться. І для цього, як з’ясувалося, кам’янецький ринок має декілька «підстав».

Одна з них -­ відсутність будь­якого впливу контролюючих органів на цінову політику. Якщо, скажімо, раніше в місті працювала інспекція з контролю за цінами, яка мала повноваження перевіряти і навіть штрафувати, то тепер інспекції немає, а перевірки заборонені. Це інколи сприяє затьмаренню совісті окремих реалізаторів. Для прикладу, неодноразово департамент економіки та розвитку інфраструктури міста порушував питання про те, що підприємці дозволяють собі робити надбавку аж 60-­80% на соціальний товар -­ хліб.

– Ми, звичайно, проводимо моніторинг цін у торговельних мережах і на ринках, але впливу на їхнє формування не маємо, тим більше на ринку, територія якого не належить місту, – каже директор департаменту Майя Гурська. – Єдине, що можемо зробити у магазинах, – попросити показати накладні, аби подивитися, яка торговельна надбавка, і при порушеннях надавати приписи та рекомендації. Але ні покарання, ні впливу для зниження цін департамент не має.

– Великих націнок на продуктах першої необхідності я не роблю, – запевняє продавець Центрального ринку. – На пачці масла, скажімо, маю 50 копійок-гривню. Ось таке масло купую по 22, а продаю по 23 гривні, щоб хоч щось вторгувати. На плавлених сирках взагалі маю 20-30 копійок. Так і на крупах.

Нам вдалося з’ясувати, за якими цінами базарники беруть товар, котрий потім вам перепродують. Скажімо, вагове масло закуповується по 78 грн. за кілограм, продається по 83 грн., сметану магазинну беруть по 28 грн. за літр, продають по 30-35 грн., на кілограмові риби заробляють по 5-8 грн., овочів (помідори, огірки) – 7 грн., гриби націнюють на 4-6 грн.

Постачання окремих товарів, наприклад, різних овочів чи фруктів, відбувається так: близько п’ятої години ранку до ринку приїжджають буси із Польщі, Чернівців чи Хмельницького. До них підходять підприємці, розбирають товар і розносять по своїх точках. Деякі товари реалізатори беруть на гуртових базах, зокрема на «Октаві», що на об’їзній.

– Ціни коливалися в січні-лютому через нестабільний курс долара, на який реагували великі брендові компанії, – пояснює нам власник гуртової бази Михайло Прокопов. – Нині ситуація стабілізувалася, як і ціни на основні продукти (крупи, борошно, олія, масло, цукор). Вони суттєво не змінилися, а деякі, як, наприклад, цукор, навіть подешевшали. На сьогодні, дорожчає лише гречка. Виробники пояснюють це високою ціною сировини. Але що буде завтра, однозначно сказати ніхто не може. Бо ж на формування ціни впливають внутрішні та зовнішні чинники. І якщо на перші ми ще можемо якось вплинути – купувати товар з перших рук без націнок, шукати дешеву доставку, то зовнішніх дуже багато. Це курс валюти, вартість енергоносіїв, попит на товар тощо.

ОДНІ ГАРУЮТЬ, ІНШІ СПЕКУЛЮЮТЬ

Не на руку покупця «корегує» ціни інший нюанс – нерозвинена виїзна торгівля від виробника. Скажімо, в місті та районі є підприємства, які могли б напряму продавати мешканцям ковбасу, яйця, молочку та інші товари. Натомість ці продукти ми купуємо з націнкою, оплачуючи послуги реалізатора, який тут візьме і через два метри продасть дорожче.

Щоправда, кам’янчани мають і альтернативу – продукти сільського господарства, привезені бабцями з приміських сіл. Тобто, домашнє ми можемо купити без накруток, прямісінько з рук виробника. Але й тут халепа, бо ці руки часто торгують із землі, в пилюці й біля смітників (як на Князів Коріатовичів).

Дивно, але вже роками в Кам’янці не можуть вирішити проблеми зі стихійною торгівлею. З’ясувалося, тут теж є свої нюанси та інтереси. Не секрет, що за прилавками кам’янецького базару є чимало тих, кого називають спекулянтами або перекупками. У них ми купуємо домашній сир і сметану, м’ясо, мед тощо. І, звичайно, в ціну продукту включено вартість їхніх послуг. Хоча можна було б обійтися без таких накруток, якби на ринку вирішили це питання, й люди із сіл спокійно торгували продуктами власного виробництва на окремих рядах. Та, як зізнаються приїжджі бабки, їхня присутність не дуже подобається перекупкам.

– Чому при вході в ринок можна дешевше купити сільгосппродукцію? Бо тут торгують люди з села. А на прилавках більше спекулянтів, які наварюють ціну, – з обережністю каже жінка, яка привезла продати декілька пляшок молока. – Звичайно, спекулянтам не вигідно, щоб бабки стояли біля них і продавали товари за нижчою ціною. Тому часто вони ганяють цих бабусь, і ті не мають де приткнутися. Думаєте, для мене одразу знайшлося б місце в м’ясному павільйоні, якби я захотіла продати, наприклад, свою свиню?! Чому для таких людей не зроблять окремі ряди?

– Вдосвіта з сіл люди привозять свої вузлики з продуктами і здають спекулянтам за нижчими цінами, – каже інша бабуся. – Наприклад, сир віддають по 20-35 гривень за кіло, а перекупка стоїть цілий день та продає його за 35-50 гривень. Це її заробіток. Вона може той сир тиждень продавати. Молока багато не беруть, лише для годиться, щоб пляшка поруч стояла. Я продаю півторачку молока по 12 гривень, а перекупкам люди здають по 10. Бабусь, які торгували на тротуарчику, біля «Кодака», перегнали сюди, а тут стати немає де.

– Для того, щоб вдавалося вирішувати різні проблеми ринку, в міськраді повинна бути конкретна людина, яка б за це відповідала і була в курсі всього, що там відбувається, – вважає голова міської профспілки працівників торгівлі, громадського харчування та послуг Людмила БОЯРСЬКА. – Було б добре, якби цим займався хтось із заступників міського голови. Адже в торгівлі працює велика кількість кам’янчан, ринок – це економіка міста.

СВЯТО НАБЛИЖАЄТЬСЯ – КОВБАСКА ВІДДАЛЯЄТЬСЯ

Та, напевно, нічого так не впливає на ціноутворення, як збільшення попиту перед святами. Здається, при думці «свято наближається» базарники відчувають екстаз, бо знають, що навіть шалено збільшена ціна не зупинить української душі, яка звикла на Новий рік, Різдво і Пасху набивати холодильник під зав’язку. Навіть якщо доведеться викласти останнє. Або позичити.

Підприємливі бізнесмени вміють на цьому заробляти. Якщо за кордоном напередодні свят діють великі знижки, то у нас на покупців чекає особлива акція – «купи втричі дорожче або залишайся на Великдень голодним!». Тотальне подорожчання перед святами експерти називають штучним і безпідставним.

Незабаром для кам’янчан голубці стануть розкішшю. До Великодня ще три тижні, а ціни на місцевому ринку вже пнуться догори. За кілограм свинини в м’ясному павільйоні треба «відвалити» 70-75 грн., а за філе – аж 85 грн. Хоча ще декілька днів тому ці продукти можна було придбати на 15-20 грн. дешевше.

– Таке подорожчання м’яса – традиційне перед святами, – каже кам’янчанка Ілона. – Тому заздалегідь ми з родичами скидаємося і купуємо свиню. Цього року вона обійшлася нам у 3 тисячі гривень.

Непристойно перед святами і в піст піднімається ціна на шампіньйони. Вибачте, але ті гриби ростуть не так швидко, як цифри на їхніх цінниках. При цьому продавці все списують на постачальників.

Очікують кам’янчани і грандіозного подорожчання домашніх копченостей, які звикли класти до великоднього кошика. Запитуємо в продавчинь, чи будуть збільшувати ціну на ковбасу, і чуємо: «Ну, звичайно! М’ясо ж подорожчало». Якщо сьогодні за кілограм ковбаски просять 140-150 грн., то перед святами ця сума перевалить за дві сотні. Пардон, але це вже здирництво!

– До свят підскакують ціни також і на масло, яйця, ковбаси, сир. А перед Великоднем – на все, що люди беруть святити, – каже продавчиня одного із кіосків Олена. – Потім товар трохи дешевшає.

Не додали, а, навпаки, зменшили після зими ціни на яйця. Фабричні наразі коштують 12-14 грн. за десяток, домашні – 13-15 грн.

Якщо вам заманеться рибки до свята – розкошелюйтеся. Морожена морська коштує від 60 грн. за кілограм. За свіжих коропів просять 55 грн., товстолобиків і карасів – по 30-35 грн., а кілограм судака обійдеться аж у 70 грн. Ікру річкових риб продають по 75 грн. за кілограм.

Нескладно підрахувати й вартість борщу для людей, які не мають власного господарства, а змушені скуплятися на ринку. Для них українська страва наразі невпинно дорожчає і навіть у пісному варіанті обходиться в добру копійчину: склянка квасолі – 5 грн., картопля – 6 грн. за кг, буряк – 8-10 грн., морква – 15 грн., капуста стара – 13 грн., молода – по 30-35 грн., цибуля – 8-10 грн. Виходить, одні лише овочі на борщовий набір коштують понад півсотні. За м’ясо доведеться накинути стільки ж.

Поки що найдоступнішими для пересічного кам’янчанина залишаються крупи: ячна, перлова – по 7 грн., кукурудзяна, пшенична – по 8-9 грн., пшоно та «Артек» – по 10 грн., горох – 13 грн. Ціна рису – 20-22 грн. Гречка продовжує дорожчати, на ринку вона коштує вже 32-34 грн.

ЯК КАРТЕЛІ МАЛЮЮТЬ ЦІННИКИ

А доки споживачі нарікають на космічні ціни, з монополістами і націнками продовжує воювати Антимонопольний комітет. Щоправда, недосконалі закони інколи «зв’язують руки» працівникам цієї установи.

– Вітчизняне законодавство про захист економічної конкуренції дає можливість моніторити й штрафувати суб’єктів господарювання, які встановлюють економічно необгрунтовані ціни, лише в двох випадках: де є монополія або зговір, – коментує нам керівник Хмельницького обласного територіального відділення АМК Віталій Олуйко. – Сьогодні ринки реалізації продуктів харчування не монополізовані. Будь-який продукт можна купити на базарі, в кіоску, супермаркеті. Але держава не врегулювала ціни відпущення в умовах ринкової економіки. І виходить, що ціни у нас вільні, їх формують ринок, попит і пропозиція.

Ми можемо застосувати законодавство лише до виробників. Наприклад, Хмельницький крупзавод є монополістом, займає домінуюче становище у виробництві тієї ж гречки. Відпускає її за економічно обгрунтованою ціною. Далі цю крупу перепродують. І, скажімо, доки гречка доїде до Запоріжжя, її в дорозі тричі перепродадуть. Це дика капіталістична модель економіки, жадібність і нечесні звичаї, до яких вдаються підприємці. І в рамках закону з цим нічого не зробиш. Бо підприємство має право продати мішок чи тонну крупи, отримавши торговельну надбавку, а дистриб’ютор ще комусь, взявши надбавку і плюс транспортні витрати.

За словами Віталія Миколайовича, не легше боротися і з торговими картелями (тобто зговорами) реалізаторів продуктів харчування. Торік АМК оштрафував на 200 млн.грн. великі торгові мережі за картельну змову. З’ясувалося, що кожної п’ятниці супермаркети узгоджували між собою ціни на товар.

– Завдання монопольного комітету – не штрафувати, а виховати чесних підприємців, – продовжує держслужбовець. – І для нас важливо, щоб у період, коли накладений мораторій на проведення перевірок, до нас зверталися споживачі, громадські організації, активісти із належно оформленими сигналами та бодай мінімальними доказами порушень.

Як запевнив Віталій Олуйко, обласне територіальне відділення АМК уже підготувало рекомендації виробникам утриматися на період великодніх свят від необгрунтованого підвищення цін на яйця, борошно, масло, олію тощо.