РОЗУМНІ ЛЮДИ ПРО РОЗУМНІ ОСЕЛІ

Уявіть собі комфортний будинок, який може сам себе опалити, освітити, нагріти воду, контролювати вологість повітря і при цьому – без захмарних комунальних. Або ж сучасну оселю, утеплену чи повністю збудовану із соломи, саману, очерету або навіть коноплі. Усе це не фантастика, а реальність.

Такі технологічні дива для Європи не рідкість. Там давно зрозуміли, як важливо економно споживати енергоресурси, не викидаючи гроші на вітер, та наскільки корисними є екоматеріали, які в нас чомусь сприймаються як будівельний архаїзм. Україна ж поки що робить перші кроки в цьому напрямку: вчиться економити, утеплювати, отримувати енергію від вітру, сонця та зводити «розумні» оселі – енергоефективні, пасивні та автономні. Саме на цю тему говорили під час міжнародної конференції з енергозбереження, що 11 квітня відбулася в Кам’янці-Подільському. До міста прибули представники посольства Франції в Україні, Міністерства регіонального розвит­ку, будівництва та ЖКГ України, очільники міст, французькі, німецькі й українські експерти, провідні фахівці, які працюють у сфері енергоефективного проектування та будівництва.

Роман РАДЧЕНКО:

«В Західній Європі довгий час зводять енергоефективні будинки з мінімальними показниками енергоємності. Таке житло обходиться дорого, але ці витрати окуповуються в майбутньому. Сьогодні енергоефективність – це локомотив для української економіки».



Оксана РЕМІНСЬКА:

«2011 року Україна приєдналася до енергетичного співтовариства і взяла на себе низку зобов’язань, зокрема і щодо енергоефективного будівництва. Але коли в Європі активно будуються енергоефективні, автономні та пасивні будинки, Україна продов­жує пасти задніх: латати старі хрущовки або займатися неенергоефективним будівництвом. При­чина – нестача досвіду, знань і передових світових практик».



Вінсент ФАЛЬКОЗ:

«Кожен українець у середньому споживає втричі більше енергоресурсів, ніж житель Європи. Хоча Україна має значний потенціал щодо їх економнішого використання».



Ірма ХРЕНОВА-ШИМКІНА:

«Сім років тому пасивні будинки навіть для Німеччини були

інновацією. Нині ж стали нормою. Тому енергоефективність я розглядаю як можливість зробити великі зрушення і збудувати нову країну».

Захід відкривали президент Асоціації з енергоефективності та енергозбереження Оксана РЕМІНСЬКА, міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ, заступник директора проекту GIZ «Енергоефективність у громадах» Іма ХРЕНОВА­ШИМКІНА, представник Мінрегіону України Роман РАДЧЕНКО. Приємно вразив знанням української мови керівник економічного відділу посольства Франції в Україні Вінсент ФАЛЬКОЗ.

Як нам, пересічним споживачам комунальних благ, навчитися не викидати тепло та вуглець у повітря, а більшу частину кревно зароблених ­ на утримання осель, розповідали справжні профі в галузі енергоефективності. Ми познайомимо читачів із найоригінальнішими проектами, представленими на конференції, які сьогодні приживаються в Україні.

ЕЛЕКТРИКА ­ ВІД СОНЦЯ, ТЕПЛО ­ ВІД ДЕРЕВИНИ

П’ять років знадобилося економісту в галузі будівництва, члену Національної французької спілки економістів Жану­Лу САЛАНУ та його команді, аби розробити проект автономного будинку. Щоправда, реалізувати його у Франції проблематично. Тому свій винахід француз планує до літа втілити в життя в Україні й запустити в режим тестування.

– За попередні 350 років люди практично використали більшу частину ресурсів планети, яких, на думку вчених, може не залишитися до 2080 року, -­ розповідає француз. -­ Що матимуть і чим дихатимуть нащадки? Наш проект ­ автономний будинок, який не потрібно під’єднувати до зовнішніх мереж. Його розробили у двох версіях: «Акаша» і «Прана». Будинок спирається на філософську думку ­ взає­модія і поєднання чотирьох елементів: землі, повітря, вогню і води. Тобто, електрику, гарячу воду отримуватимемо від сонця, тепло ­ від деревини. Використана вода фільтруватиметься і знову використовуватиметься. Таким чином родині не доведеться сплачувати за комунальні послуги. Автономний будинок можна зводити в місцях, де немає електричних мереж. Мене часто запитують, чому я не будував у Франції. Річ у тім, що в нашій країні будинок, що виробляє електроенергію, має віддати її в мережу, а потім купувати для себе. Тому вирішив привезти проект в Україну.

ЖИТЛО ЗА 10 000 ДОЛАРІВ – ЦЕ РЕАЛЬНО

До літа на Київщині для українських переселенців планує збудувати тепле і недороге житло координатор програми з енергоефективності німецько-українського форуму, колишній донеччанин, а нині мешканець Німеччини Алекс РОДІОНОВ. За його словами, така екооселя із соломи, дерева та глини будується швидко, служить довго та заощаджує гроші на комуналці.

– П’ять днів витрачаються на підготовку і день-два – на монтаж, – розповідає експерт. – Будинок складається з блоків, на зразок конструктора «Лего». Використовує 50 кіловат-годин електроенергії на квадратний метр на рік. Для порівняння: українські будинки – близько 300. Плюсом є те, що замовники самі можуть будувати домівку. В такому разі вартість будівництва квадратного метра становить 100 доларів.

В Європі такі будівлі популярні, тому щороку модернізується технологія їх зведення. А із введенням жорстких законів з енергозбереження та екологічних вимог банки розпочали давати пільгові кредити. В США за цією технологією планують збудувати 40-поверховий хмарочос. До речі, перший такий будинок, зведений переселенцями ще 1903 року в штаті Небраска, досі стоїть.

«ДІМ СОНЦЯ» ВІД Тетяни ЕРНСТ

Дев’ять років тому в Україні, в Києві, з’явився перший 5-поверховий пасивний екобудинок. Ідею його створення для своєї родини лише на 2,5 сотках землі втілила в життя відома в Україні та Німеччині архітектор Тетяна ЕРНСТ, керуючись трьома складовими: комфорт, здоров’я та екологія. Своє дитя вона назвала «Дім Сонця». Відтоді в Україні та за кордоном майстринею спроектовано та збудовано понад два десятки енергозберігаючих і пасивних екобудинків. Родзинкою є те, що вони використовують енергію землі, сонця та вітру, їх не потрібно опалювати, вони не споживають електроенергії та не забруднюють навколишнього середовища. Архітектурний стиль – різноманітний. 

– Пасивний будинок має бути компактним, якісно утепленим, мати великі вікна з півдня, а глухі стіни – з півночі, – розповіла Тетяна Ернст. – У ньому має бути правильне зонування приміщень. Взимку повітря нагрівається у трубах під землею і надходить у будинок, влітку – охолоджується під землею. Гаряча вода та струм – від сонця й вітру. Підлога – із дерева, стеля та стіни – із глини, меблі – із натуральних матеріалів. Глиняні стіни з кізяком вбирають зайву вологість з повітря і віддають назад, коли потрібно. Значна увага приділяється системі вентиляції – тут завжди є чисте повітря комфортної температури.

Як зізнається архітектор, в екологічну будівлю інвестувати доведеться дещо більше коштів, аніж у звичайну. Але це окупиться через декілька років.

МАЗАНКА У СТИЛІ ХАЙ-ТЕК

Будувати та утеплювати житло із місцевих натуральних матеріалів, які є під рукою, радить гуру з екотехнологій Андрій БОБРОВИЦЬКИЙ. Понад 10 років він будує із саману, зрубу, глини, соломи, очерету, відходів костра льону, землі та вважає, що кращих будматеріалів годі шукати. З їх допомогою можна звести навіть мазанку в стилі хай-тек чи екзотичну будівлю.

– В Україні багато ресурсів, з яких можна швидко та недорого збудувати екологічне житло, – вважає експерт. – Ми рідко замислюємося над тим, як жити в будинку з матеріалів, від яких будівельники захищаються респіраторами. 30% споруджених будинків є шкідливими і непридатними для життя. Тому я пропоную альтернативне екологічно безпечне житло, яке буде корисне для здоров’я, енергоефективне і вражатиме зовнішнім виглядом. Обходиться воно недорого. Один квадратний метр будівництва коштує від 4 до 5,5 тисяч гривень. Місцеві матеріали можуть знизити вартість на 25-30%. А коли господарі будуватимуть толокою, вартість становитиме до трьох тисяч.

За допомогою натуральних матеріалів екоексперт радить утеплювати будинки. Такий матеріал обійдеться в копійки, але даруватиме тепло і затишок.

ДЛЯ ТЕПЛА ПІДІЙДЕ Й КОНОПЛЯ

Чи можете ви уявити будинок, зведений із… коноплі? Екобудинки із костриці технічних сортів коноплі, вапна, мінеральної добавки та води в Україні декілька років тому почав зводити власник і засновник компанії «Hempire» Сергій КОВАЛЕНКОВ. Про цей екоматеріал він дізнався, працюючи за кордоном. П’ять років будував в Австралії, Швейцарії та Франції, а повернувшись додому, вирішив впровадити таку технологію.

– За допомогою натуральних складників – костриці, вапна, води та мінеральних домішок – ми створили матеріал із високими теплоізоляційними, звукоізоляційними властивостями та можливістю контролю вологи, – ділиться експерт. – Він не горить, відлякує гризунів, у ньому не заводиться грибок. За допомогою цього матеріалу можна і будувати, і утеплювати. Це зекономить близько 50% коштів на опаленні та охолодженні приміщення протягом року.

В оригінальний спосіб – озеленення покрівель – пропонує поєднати енергоефективність, екологічність і комфорт головний архітектор компанії «ZinCo Україна» Ксенія ФЕОФІЛАКТОВА. За її словами, у світі активно створюють «зелені дахи», перетворюючи додаткові метри на комфорт і затишок:

– «Зелені дахи» не лише прикрашають місто, а й суттєво скорочують витрати електроенергії. У спеку вони зберігають прохолоду в приміщенні, а взимку є гарними теплоізоляторами. Крім того, зелень на дахах очищує повітря і вбирає дощові опади, розвантажуючи тим самим міську дренажну систему. А ще рослини фільтрують повітря, створюють комфортний мікроклімат для життя не лише людей, а й комах і пташок.