Середа, 24 Квітня 2024 р.
20 Травня 2016

Надія ВІНЯРСЬКА: «БЕЗ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ СЬОГОДНІ НЕ ОБІЙТИСЯ»

Надія ВІНЯРСЬКАМайже тридцять років роботи в банківській сфері дали Надії ВІНЯРСЬКІЙ можливість не лише бачити зсередини прогрес банківської системи, але й ідеально відточити в собі професійні навики працівника фінустанови. Сьогодні Надія Іванівна очолює відділення французького ПАТ «Креді Агріколь Банк». Крім того, в її кар’єрі – посада керуючого філії «Ощадбанку», відкриття відділень АТ «Банк «Фінанси і кредит» та ПАТ «Ерсте Банку». Напередодні професійного свята пані Надія погодилася поділитися досвідом і дати важливі поради кам’янчанам, які користуються банківськими послугами.

– За фахом я – економіст. Закінчувала Кам’янець-Подільський планово-економічний технікум і десять років працювала в сільському господарстві на Городоччині, – розповідає про себе Надія Вінярська. – А з 1988 року мене «закинуло» у банківську справу. Найбільший стаж роботи отримала саме в «Ощадбанку». Спочатку в міському відділенні була контролером, головним ревізором, заступником керуючого, потім сама стала керуючим районного відділення, а після з’єднання міського та районного відділень займала посаду керуючого філії «Ощадбанку».

– Знаємо, що раніше «Ощадбанк» мав досить велику мережу на Кам’янеччині. Чи були в нього конкуренти?

– Справді, на той час у місті функціонували 22 відділення цього банку, а в районі – 48! До речі, наш район за кількістю відділень був найбільшим у країні. Що цікаво – тоді працювали всього чотири банки, причому всі – державні. Кожен із них мав окремий напрям роботи. Скажімо, два відділення «Ощадбанку» – міське та район-не – обслуговували лише фізичних осіб. «Укрсоцбанк» працював із підприємствами, банк «Україна» – з колгоспами. У «Промбудбанку» обслуговувалися будівельні організації. Кожен банк мав свою специфіку, і конкуренції не було.

– Наскільки змінилася банківська система за попередні роки?

– Раніше в нас були машини, які виконували лише одну операцію – друкували прибуткові й видаткові касові ордери. Часто такі ордери писалися від руки. Заводилися ощадні книжки, особисті рахунки. Пам’ятаю, як в «Ощадбанку» працювала ціла бухгалтерія наступного контролю. Через армію спеціалістів-бухгалтерів проходили всі операції. Тепер такого ніхто навіть не знає. Тоді ми й подумати не могли, що існуватиме система, яка зможе зберігати та обробляти всю інформацію. Колись річний звіт робили місяць, бо «шукали копійку». А тепер річний займає декілька годин. Щоденно комп’ютерні програми вдосконалюються, полегшуючи роботу працівників банку та сервіс для клієнтів.

Крім того, якщо раніше юридична особа мала право відкрити лише один рахунок, то сьогодні є можливість обслуговуватися в багатьох банках, яких тільки маєш бажання. Колись на території України працювали лише українські державні банки, а тепер є багато приватних, чимало іноземних. Якщо раніше люди могли йти у банк, а могли й не йти, то сьогодні без фінансових установ нам просто не обійтися.

– Чи пам’ятаєте ажіотаж довкола переходу на пластикові банківські картки?

– Перехід з 2000 року на пластик був досить болючим, бо люди не знали, як ними користуватися, боялися і не розуміли, як можна розрахуватися і при цьому не рахувати грошей. А тепер до карток не просто звикли, але й не уявляють, як можна без них. Сьогодні дуже популярним став й інтернет-банкінг – дистанційне банківське обслуговування, завдяки якому операції можна здійснювати в будь-який час доби та з будь-якого комп’ютера або смартфона через Інтернет. Таким способом багато людей платять за комунальні, купують квитки на потяги, проводять різні розрахунки, оплачують покупки в Інтернет-магазинах тощо.

У той же час не треба забувати, що є багато шахраїв, які можуть використати інформацію щодо карток. У нашій банківській установі передбачена страховка від шахрайських дій щодо пластикових карток – 60 гривень на рік. У разі несанкціонованого зняття з картки грошей, клієнту відшкодовується до 5 тисяч гривень.

– Надіє Іванівно, на що сьогодні варто звертати увагу, обираючи банк для співпраці? Скажімо, перед тим, як класти гроші на депозит чи брати позику?

– Фінансову структуру треба обирати досить виважено. Часто люди, які бажають заробити копійку на депозитах, купуються на високу відсоткову ставку. В результаті можна втратити всі гроші, коли банк закриється. Тому потрібно дивитися, щоб фінансова структура, яку ви обираєте, була учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щоб, у разі закриття банку, можна було отримати відшкодування.

Якщо ж ви бажаєте взяти кредит, варто знати про підводні камені. Часто банки заманюють низькими відсотками. Насправді, це може бути місячна ставка, для прикладу, 1-3%. Люди забувають помножити цю цифру на 12, аби отримати річну. Потрібно поцікавитися й комісіями – вони теж є місячні та річні. Треба підрахувати загальну відсоткову ставку, пам’ятаючи про всі тарифи, відсотки, страховки.

– Щодо кредитування, чи часто кам’янчани беруть позику, і які відсоткові ставки діють, скажімо, у Вашому банку?

– По кредити звертаються і фізичні, й юридичні особи, часто аграрні підприємства. Так, відсоткові ставки немаленькі, зате все прозоро і надійно. Великим попитом сьогодні користується кредит на придбання автомобіля, тому що є різні умови і навіть нульова відсоткова ставка, якщо людина бере кредит на один рік. В основному кам’янчани, які мають відповідний офіційний заробіток, обирають готівковий кредит нашого банку «Свобода». Максимальна сума – 50 тисяч гривень, штрафних санкцій за дострокове погашення кредиту немає. Досить популярними сьогодні є кредитні картки, працює програма «Зарплата і кредит».

– А яка ситуація з депозитами?

– Сьогодні відсоток за депозитами невисокий. Найбільший становить 15,5%, якщо депозиту більше як рік. Якщо в доларах чи євро – 1,5-2,5%.

– Останнім часом чимало фінансових установ зникли з карти нашого міста. З чим це пов’язано?

– У Кам’янці закрилися відділення тих банків, які або ліквідуються, або скорочують свою мережу. Трапляється, що відділення просто укрупнюють, забравши в інше місто. Наразі в Кам’янці працюють близько 15 фінустанов, між якими панує здорова й дипломатична конкуренція.