ЧИ БУДУТЬ СУДИТИСЯ ДЕПУТАТИ З ДЕРЖАВОЮ?

Місту гірко, бо в бюджеті дірка. Асоціація міст України проаналізувала ситуацію, що склалася в скарбницях невеликих міст, і зробила висновок: у результаті децентралізації на міські бюджети звалилося просто непідйомне фінансове навантаження, яке раніше було на плечах держави. Зовсім не райдужні перспективи і в Кам’янця. А точніше – ціла катастрофа. Тому цілком імовірно, що міська влада звернеться до суду з позовом… на державу. Про це 4 жовтня говорили під час засідання депутатського клубу.

– Із трибун чуємо, що українські міста після реформ отримали великий запас коштів. Насправді це не зовсім так! ­ каже міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ. -­ Не можна порівнювати великі обласні центри із меншими населеними пунктами. Якщо, для прикладу, взяти Хмельницький, то місто до кінця року матиме близько мільярда профіциту в бюджеті (коли дохідна частина перевищує видаткову). У нас становище інше. Все, що держава мала б фінансувати, переклали на місто, яке навряд чи зведе кінці з кінцями.

Причиною ж невтішного стану справ стало не зовсім вигідне для міста співвідношення надходжень і витрат, передбачених гучними змінами в законодавстві. Держава однією рукою в міську кишеню поклала, іншою ­ відібрала.

Наприклад, міський бюджет отримав надходження від акцизного й транспортного податків, державного мита, податку на нерухомість, плати за надання ад­мін­послуг. Натомість місту змен­шився норматив зарахування податку з доходів фізичних осіб (був 75%, а став 60%), також наш бюджет втратив збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності та за першу реєстрацію транспортних засобів.

Крім того, як пояснюють у міськ­раді, держава безпідставно переклала окремі свої повноваження на міські бюджети, що цьогоріч стало справжнім тягарем для кам’янецької скарбниці. Це, скажімо, утримання ДНЗ «Подільський центр професійно­технічної освіти» (понад 12 млн.грн.), харчування учнів 1-­4 класів у школах (понад 4,5 млн.), придбання підручників для учнів 4 та 7 кла­­сів (134 тис.грн.), ремонти шкіл (більше як мільйон), компенсація за пільговий проїзд тощо. Зі слів Михайла Євстафійовича, наступного року буде ще «краще»:

– У результаті реформ, які будуть проведені в медицині та освіті, державну субвенцію даватимуть лише на вчителів. Тобто, зарплату більше як 300 особам непедагогічного скла­ду платитиме місто. А це, згідно з розрахунками, більше як 7 мільйонів гривень, якщо не буде підвищений розмір зарплати. Крім того, на наш бюджет передадуть видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв по закладах освіти й охорони здоров’я. Також не передбачається субвенція з Держбюджету на пільгове перевезення, хоча таке право мешканцям дає держава, а не орган місцевого самоврядування. На плечі міста ляже й погашення заборгованості різниці в тарифах – ­ більш ніж 42 мільйони. І це ще не весь перелік. Загалом, у разі прийняття законопроектів, навантаження на бюджет міста 2017 року складатиме понад 109 мільйонів. Тому я пропоную, щоб на сесії ми підтримали ідею звернення до центральних органів влади й офіційно заявили, що міська влада вимушена звертатися з позовом до суду на державу.