МИТЦІ КАМ’ЯНЕЦЬКИХ ЛАНІВ

– Я хочу стати хліборобом, не треба мені вашої мазанини! ­- заявив п’ятикласник Микола на уроці малювання. ­- Зумію на гектарах українського чорнозему намалювати такі картини, що дух перехоплюватиме: безконечні золоті лани, налита сонцем пшеничка і комбайни ­ величезні та потужні…

Вчителька сільської школи оторопіла… Сучасні діти хочуть бути як не акторами, то дизайнерами. Вона уявила хлопчика вже дорослим: статним, мужнім у кабіні комбайна. Попри те, що спека, чоловік жартує, а засмаг так, що лише очі світяться. Усміхнулася, поставила «дванадцятку». Бо якщо є такі діти -­ є майбутнє в України.

Напередодні Дня працівників сільського господарства, яке відзначають у третю неділю листопада, мова піде про таких уже дорослих «хлопців» і «дівчат» району, які не в мріях,

а на ділі, попри труднощі, йдуть до своєї мети: малюють неймовірні пейзажі на ланах Кам’янеччини. Лише «художники» знають, наскільки важко дається вся ця краса.

На жаль, у нашому, одному з найбільших у країні, аграрному районі, де родючі чорноземи і сприятливий клімат, цьогоріч справи не вельми: за урожайністю зернових пасемо задніх у загальнообласному рейтингу.

Що пішло не так, як і чим сьогодні живе аграрій та про успішний приклад сільськогосподарського підприємства читайте на сторінці: https://podolyanin.com.ua/community/10747/