2016: КОНТРАСТИ МИНУЛОГО РОКУ

На превеликий жаль, рік, який минув, не виправдав найголов­нішого сподівання – він не став завершальним для війни на сході нашої країни. Проте, воюючи з ворогом, ми переживаємо чимало змін і в мирному житті. Воно не зупинилося. І свідченням того є ще одна підшивка «Подолянина» – за 2016 рік, де зафіксовані всі події, що відбувалися в різних сферах життя міста і району. Згадаємо найголовніші з них, що стали для нас позитивними або ж негативними.

ІЗ НОВИМИ ФЕСТИВАЛЯМИ, РЕКОРДАМИ

ТА НАЗВАМИ ВУЛИЦЬ

За минулий рік Кам’янцю вдалося зробити декілька кроків, які підсилили його туристичний потенціал і так чи інакше вплинули на розвиток самого міста.

• Уже в січні про нас заговорили національні ЗМІ. Приводом для такої уваги став величезний вертеп на території кам’я­нець­кого храму РКЦ Пресвятого Серця Ісуса Христа, якому вдалося отримати сертифікат від Національного реєстру рекордів Украї­ни як найбільший у країні. А вже через декілька місяців Кам’я­нець знову проникає на аркуші Книги рекордів України – цього разу завдяки найбільшому сувенірному магніту, презентованому під час відкриття турсезону. За минулий рік Кам’янцю вдалося зробити декілька кроків, які підсилили його туристичний потенціал і так чи інакше вплинули на розвиток самого міста. 

• У квітні хепі-ендом нарешті завершилася епопея з важливим історичним об’єктом Кам’янця – Новою Західною баштою, що п’ять років чекала ремонту після руйнування. Повністю було відновлене мурування башти, яке тепер захищене від опадів гонтовим дахом.

• Досягненням минулого року сміливо можна назвати вперше проведений у Кам’янці-Подільському Фестиваль малої авіації, який відбувся у квітні. Його організаторами стали підприємець Ярослав Крочак і голова Прикарпатської асоціації малої авіації Ігор Табанюк. А завдяки відбудуванню аеропорту в с.Кам’янка, 2016-й став роком польотів малих суден у небі над нашим містом. Більше того, такий «атракціон» тепер доступний для кам’янчан і гостей.

n Реконструкції дочекалося одне з основних місць дозвілля кам’янчан – міський парк Героїв Євромайдану. І хоча мешканці висловлюють різні точки зору з приводу його перетворення (зокрема, щодо знесення старих фонтанів, мощення території плиткою, зрізання окремих дерев), втім давно занедбаний парк таки дочекався оновлення, і це вже плюс. З’явився у Кам’янці й ще один сквер – Європейський, який офіційно відкрили до Дня міста (на фото).

• Іншим надбанням стали сонячні батареї на куполі металевої парасольки, яку встановили на Алеї закоханих. Відтепер містяни і туристи можуть на вулиці підзарядити свої гаджети через USB-порт. Парасоль виготовили у майстерні кам’янчанина Володимира Кірпіченка. Крім того, в Кам’янці дали добро на облаштування електрозаправок на пр.Грушевського, 42.

•Не забули торік обговорити й такий туристично-стратегічний проект, як будівництво оглядової канатної дороги в каньйоні Смотрича. У квітні проект здобув перемогу в «битві стартапів» від інвестиційної платформи «Startup.Network», і як результат – маємо інвестора, котрий уже відзняв промо-ролик. Планується його переклад кількома іноземними мовами та масштабна презентація в Україні, Польщі й Чехії.

• Минулий рік збагатив місто на ще одну туристичну принаду. Влітку в сквері біля Вірменського бастіону розпочалися роботи з облаштування парку, де будуть розташовані копії як мінімум 16 замків України. Відкриття музею мініатюр «Замки України» планувалося на вересень, проте було перенесене на початок турсезону-2017.

• Просто сенсаційним для Кам’янця став археологічний сезон-2016. Вражає і площа розкопів, і кількість унікальних знахідок. За минулий рік кам’янецькі археологи «накопали» чимало пам’яток. Це й гончарний горн XV ст. на вул.Троїцька; вежа-людвисарня XVII-VIII ст. на Францисканській; найдавніші в Україні трипільська ливарня 3800-3600 рр. до н.е. та кам’яне мощення вулиці VIII ст. на Польському ринку тощо. Наразі науковці спільно з міською владою міркують, яким чином зберегти ці експонати.

• Торік руки міської влади дійшли до Смотрицького каньйону, де запланували врешті провести благоустрій території та облаштувати зону відпочинку, доручивши це інвестору. Втім довкола такої ідеї розгорілися цілі пристрасті, оскільки активісти й екологи висловили зауваження стосовно запропонованого підприємцем проекту «Каньйон-Парк». Крім того, йшла мова про неправомірне вирубування в каньйоні здорових дерев, а владу звинуватили в непослідовності дій. Господарський суд Хмельницької області визнав незаконними рішення виконкому й укладений на його підставі договір із приватним підприємцем про благоустрій зони відпочинку в каньйоні через те, що проведення екологічної експертизи мало б передувати договору. Міськрада таки замовила експертизу, проект землеустрою каньйону, поклопотала про визначення віку й меж геологічної пам’ятки.

•Нове ім’я врешті отримала Центральна бібліотека Кам’янця-Подільського. 29 березня під час сесії міської ради депкорпус проявив єдність у питанні надання бібліотеці імені Костя Солухи. Цьому посприяли академіки, солідні науковці національного університету, котрі зробили відкрите звернення лідерам фракцій «БПП «Солідарність» і «Рідне місто».

• Перейменованими в рамках декомунізації були й окремі вулиці та провулки Кам’янця. Зокрема, вулиця Затонського носитиме ім’я Юрія Громового;

вул.Козицького стала вул.Злагоди; вул.Криленка – Віктора Приходька; вул.Куйбишева – Устима Кармалюка; вул.Пархомен-

ка – Руслана Коношенка; вул.Фабриціуса – Патріарха Мстислава; вул.Фрунзе – Князя Володимира; вул.Фурманова – Героїв Крут; вул.Чапаєва – Андрея Шептицького; вул.Якіра – Мала; пров.Войкова – Каньйонний; пров.Червоногвардійський – Козачий; пров.Чубаря – Біланівський; пров.Щорса – Семінарський.

До речі, на виконання закону про декомунізацію Верховна Рада таки перейменувала село Жовтневе на Мукшу Китайгородську.

•Минулий рік збагатив список проведених у місті фестивалів. У Кам’янці вперше організували вечори авторської пісні «БардоПоля», вперше відбувся Міжнародний фестиваль-конкурс «Музичний феєрверк», провели Фестиваль вуличної музики та мистецький фестиваль-конкурс із амбітною назвою «Grand Fest». Крім того, місто вперше взяло участь у Всеукраїнському соцпроекті «Твоя країна». Втім лідерство за масштабами і популярністю продовжує тримати фестиваль «Республіка», який днями визнано одним із найкращих українських фестів року. А також вдруге місто насолоджувалося потужними оперними голосами відомих світових та українських вокалістів. Фестиваль оперного мистецтва «Опера в мініатюрі», організований Клубом поціновувачів оперного мистецтва «Секвенція», впродовж тижня дарував свято не лише кам’янчанам, а й гостям міста. Безумовно, все це працює лише на користь туристичному потенціалу.

Однак мусимо згадати і прикрі події. Обговорюючи масштаби і потужність торішнього фестивалю «Республіка», організаторам довелося коментувати і загибель у ніч після закінчення «Республіки» молодої киянки, котра, перелізши через металевий паркан біля входу до фортеці, впала зі скелі.

Добряче попсувало туристичну репутацію Кам’янця масове отруєння дітей, які під час проведення фестивалю «Перлина Кам’янця» проживали в готельному комплексі «Ксенія». Залишається сподіватися, що інцидент забудеться і ніколи не повториться.

КОМУНАЛЬНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ

Проблеми та позитивні зміни минулого року були і в комунальній сфері.

• У місті побільшало котелень на твердому паливі. Переобладнаний котел потужністю 6 МВт у лютому запрацював на вул.Жукова. Зі слів комунальників, завдяки реконструкції, економія на виробництві тепла котельнею сягає близько 5 млн.грн. Утім, як відомо, тариф на тепло, вироблене з альтернативного палива, прирівняли до газового… Тому розмови про заощадливість і ефективність при впровадженні твердопаливних котелень не стосуються кишень звичайних українців.

• Утім не обійшлося й без пристрастей довкола нових котелень на твердому паливі, що запрацювали в місті ще два роки тому на вул.Пушкінська, 29, Матросова, 17, Івана Франка, 30. З’ясувалося, що котли з цих котелень зовсім не наші, що місто їх орендує в підприємства «Статус-2013» (директор Сергій Чернявський, який є членом виконкому нашої міськради). Воно в свою чергу напередодні опалювального сезону передумало надавати котли в оренду – і місто отримало пропозицію їх викупити. На одній із сесій, попри палкі дискусії щодо доцільності викупу саме цих котлів і саме за такою ціною (а це близько 2,5 млн.грн.), депутати все ж доручили КП «Міськтепловоденергія» викупити котли, а фінуправлінню – передбачити в міському бюджеті на це кошти.

• Вперше за багато років ремонту дочекалися окремі кілометри доріг національного значення, що пролягають у межах нашого міста. Правда, лімітів державного фінансування вистачило не на багато – трохи більше ніж на 2 км автодороги «Житомир – Чернівці», при в’їзді до Кам’янця-Подільського з боку Чернівців, а також на шматок об’їзної, що пролягає містом по вулиці Крип’якевича. Тут реабілітували лише 190 м шосе в районі в’їзду на гуртовий ринок. Загалом же ця дорога досі залишається в ганебному стані, тому чимало вантажівок, рятуючи свої ходові, їдуть через центр міста, розбиваючи наш проспект.

• Офіційно було відкрито для проїзду вулицю Чехова. Її ремонт повністю не завершили, адже дорога чекає ще одного шару покриття, однак тепер водії мають можливість нею курсувати.

• Дочекалися кам’янчани відкриття в місті, на вул.Уральська, 14, сучасного центру обслуговування споживачів природного газу. Це позбавило необхідності діставатися на околицю Кам’янця, аби вирішити питання щодо цієї комунальної послуги.

• Проривом-2016 комунальники вважають ремонт внутрішньодворових проїздів у місті, на що протягом 2011-2014 рр. кошти не виділялися взагалі. Минулого ж сезону руки до дворів таки дійшли, дорожники підлатали їх близько півсотні, на що витратили 4 млн.грн.

• Провели в місті довгоочікувану реконструкцію «п’ятачка», що біля Центрального ринку. На ньому кольоровою плиткою вимостили символ Кам’янця – Сонце, запевнивши, що жодних кіосків чи агітаційних наметів тут більше не буде.

• Ще одне комунально-дорожнє перетворення торік сталося у Старому місті. Із розмежувального трикутника біля кінцевої зупинки маршруток зробили коло. У департаменті ЖКГ впевнені, що, крім естетичної функції, кругова розв’язка дала можливість нарешті організувати рух авто на тому перехресті.

• А от організувати в центрі міста сходження води після зливи досі не спромоглися. Минулий рік вкотре продемонстрував проблему зі зливовою каналізацією. У червні після рясного дощу декілька вулиць Кам’янця перетворилися на водойму. Епіцентром затоплення вкотре стали проспект і Центральний ринок. До реконструкції водовідводу на проспекті чи безпосередньо на території ринку справа так і не дійшла. Щоправда переробили зливову каналізацію на вул.Гагаріна і Данила Галицького.

• Запам’ятався 2016-й тотальним подорожчанням комунальних послуг. Після зростання ціни на газ, яку зрівняли і для населення, і для підприємств теплоенергетики, більш ніж удвічі подорожчали опалення та гаряча вода. Не забарилися й ціни на холодну воду та водовідведення в багатоповерхівках.

• А от мешканці багатьох сіл району взагалі можуть залишитися без питної води. Люди все частіше почали нарікати на пересихання криниць.

ЧИ ВІДЧУВАЛИ СЕБЕ БЕЗПЕЧНО?

На жаль, криміногенна ситуація в місті та районі торік змусила багатьох мешканців похвилюватися про власну безпеку. Незаконні гральні заклади під носом, численні крадіжки й пограбування помешкань, нові схеми роботи шахраїв та убивства в людних місцях… За всі ці злочини в березні взявся новий очільник міськвідділу поліції підполковник Ігор Кшемінський, якого у вересні замінив капітан поліції Борис Сушицький. Ігор Сігізмундович наразі очолює районне відділення поліції. Правоохоронні органи не надто спокійно пережили реформування. Депутати міськради навіть зверталися до керівництва Національної поліції України з проханням переглянути результати атестації правоохоронців Кам’янця-Подільського. Її не пройшли 36 співробітників. Утім наразі поліція налагодила свою роботу. А братися було за що.

• Упродовж року поліція спільно з прокуратурою активізувалися стосовно викриття незаконних гральних залів у місті. Підпільні заклади «накривали» у самому центрі міста, на вулицях Соборній, Пушкінській, Князів Коріатовичів.

• Минулий рік «знаменувався» промишлянням у Кам’янці маніяка, який колов жінок гострим предметом і зникав. Поліція розшукувала невідомого чоловіка декілька тижнів. Хулігана затримали 14 травня на території міської дитячої поліклініки завдяки одній із постраждалих жінок, яка впізнала свого кривдника, та її друзям. Зловмисником виявився 38-річний, раніше судимий уродженець міста Джанкой (Крим), який проживав на Довжку. Йому присудили 5 років позбавлення волі.

• Сталося в місті та районі й декілька убивств. У вересні поліцейські в підвалі приватного будинку на вул.Збарського знайшли тіло чоловіка з численними ножовими пораненнями. Наразі убивця затриманий і перебуває під вартою.

Досі не знайдені особи, причетні до гучного вбивства, що трапилося в центрі Кам’янця в листопаді. 53-річного кам’янчанина Аркадія Кубова, який був власником двох «обмінників», застрелили у власному під’їзді, в багатоповерхівці, що на розі вулиць Драгоманова й Гагаріна.

Смертельним виявився удар для 30-річного кам’янчанина під час з’ясування стосунків двох компаній на зупинці громадського транспорту на пр.Грушевського. Випадок стався у ніч на 18 грудня неподалік від одного з місцевих барів. Тієї ж ночі убивцю затримали.

Подвійне вбивство було скоєне в серпні у Великозаліссі. Тіла 62-річного чоловіка та його співмешканки знайшли в одній із кімнат будинку, де вони жили. В обох виявили рубані рани голови. З’ясувалося, що під час гучного застілля потерпілих через суперечку сокирою зарубали їхні ж співчарочники-односельчани. Вже за годину підозрюваних – 30 і 44 років – розшукали.

А от убивцю жителя с.Ходорівці, тіло якого 4 квітня було знайдено в лісі, неподалік від села, поліцейські досі не затримали.

• Побільшало за минулий рік і шахрайських схем, завдяки яким злодії видурювали в мешканців чималі суми. Працювали аферисти не тільки за стандартним сценарієм, представляючись працівником поліції та пропонуючи «відмазати» родича від кримінальної відповідальності за певну суму. В хід пішли й інші афери. Зокрема, шахраї вигадали схему, на котру потрапляють люди, які хочуть орендувати житло. Зловмисники домовлялися про зустріч, згодом казали, що запізнюються через поломку авто, та просили перекинути гроші на телефон, щоб викликати евакуатор.

Працювала ще одна схема-шантаж, завдяки якій наживалися на тих, хто «стрибає в гречку»: людині телефонували, повідомляли, що є компрометуючі фото подружньої зради, та вимагали кошти. Вражає кількість довірливих мешканців, які керуються емоціями, а не здоровим глуздом.

• Не поменшало торік і грабежів. Обкрадали домівки і в Кам’янці, і на Кам’янеччині, причому знаючи про чималі заощадження господарів. З-поміж численних пограбувань найбільше запам’яталися ті, де злодії відзначилися винахідливістю та зухвалістю. Жорстоко повелися грабіжники із подружжям пенсіонерів у Нагорянах, з яких погрозами і фізичним насиллям вибивали зізнання про те, де старенькі тримають гроші. Кривдників не знайдено. А у Великій Слобідці у грабіжників піднялася рука на святе. Зламавши вхідні двері, вони проникли до місцевої церкви, звідки викрали дві старовинні ікони. В Руді в ніч на 7 листопада з кладовища винесли три хрести, які, ймовірно, просто здали на металобрухт.

• Продовжує боліти Кам’янеччині проблема аварійності «Тещиного язика». Після того, як у жовтні у фатальній аварії на смерть розбилися четверо людей, чиновники активніше почали говорити про необхідність капремонту та реконструкції цієї дороги. У Службі автодоріг області пропонують проект, який передбачає будівництво додаткової смуги руху на підйом, встановлення бар’єрної огорожі, освітлення і новий тип покриття. На виконання цих робіт необхідно орієнтовно 140 мільйонів гривень.

ОСВІТНЯ РЕОРГАНІЗАЦІЯ: КОМУ ЩО ПЕРЕПАЛО

• «Принади» так званої «бюджетної децентралізації» минулого року на собі відчув кам’янецький освітній заклад. Через фінансування страйкувати довелося викладачам, техпрацівникам і студентам Кам’янець-Подільського ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», які залишилися без зарплат і стипендій. Довкола фінансового забезпечення закладу розгорілася ціла епопея. Адже Верховна Рада прийняла закон, яким повністю переклала фінансування ПТУ на місцеві бюджети, що виявилися до цього неготовими. На щастя, наприкінці року стало відомо, що фінансування профтехосвіти скинули з шиї Кам’янця, який сумлінно виділяв кошти.

• Продуктивним був минулий рік у збільшенні кількості дитячих садочків у селах району. В травні на новий і сучасний дошкільний заклад «Дивограй» збагатіли гуменчани. А вже наступного місяця в Гуменецькій об’єднаній територіальній громаді відкрили ще один садочок – «Перлинка» з’явилася в Лисогірці. Восени традицію продовжили Гаврилівці. Червону стрічку тут перерізали з нагоди відкриття дошкільного закладу «Зернятко».

• Проблемніше в районі було зі школами. Тривалий час дамоклів меч висів над школою-інтернатом у Заліссі. Втім питання вирішилося на користь закладу. Голова Гуменецької об’єднаної територіальної громади Інна Абдулкадирова запропонувала передати цілісний майновий комплекс Заліської школи-інтернату до комунальної власності громади. 17 лютого під час засідання сесії Хмельницької обласної ради депутати задовольнили це прохання, залишивши комплекс саме під інтернат.

• Вимушену оптимізацію мережі загальноосвітніх навчальних закладів пережили і в Китайгородській об’єднаній тергромаді, де тимчасово призупинили роботу школи, яка не мала необхідної наповнюваності – у Демшині. На забезпечення роботи всіх семи шкіл громади не вистачало понад півтора мільйона гривень. До того ж, відповідно до нововведень, заклади, де навчаються менше як 25 учнів, не будуть фінансуватися із Державного бюджету.

•Вдалося втілити в життя і пропозицію начальника відділу освіти району Олени Пронозюк – об’єднати у НВК Гаврилівську ЗОШ I-II ст. ім.Віталія Васільцова та ДНЗ «Зернятко». Така ж доля спіткала і чабанівські школу та садочок. З метою економії, об’єднано було й Думанівську ЗОШ I-II ст. із місцевим садочком під новою назвою НВК.

ВІЙСЬКОВІ ПЕРЕМОГИ В ТИЛУ

Досить динамічним минулий рік виявився для наших військових. Багато з них продовжують виконувати свій обов’язок на сході країни. Активно працюють і в тилу. За минулий рік Центр розмінування підготував майже тисячу саперів, кінологів, водолазів. Гарні результати показала співпраця з інструкторами Збройних сил Канади, які читали лекції для наших саперів. Торік навчали наших хлопців і представники Данії, Німеччини, Великобританії, Іспанії, Латвії, Естонії. Крім того, в місті очікується створення навчального Центру підготовки фахівців оперативного забезпечення. Закарбував минулий рік і окремі події в житті нашого гарнізону.

• У квітні на території навчально-тренувального комплексу Центру розмінування офіційно відкрили ще один клас для підготовки саперів. Усі витрати взяли на себе військовослужбовці із Канади.

• До Дня захисника України та свята Покрови, 14 жовтня, в місті запрацював Центр медико-психологічної реабілітації та консультативної допомоги учасникам бойових дій та їхнім родинам «SOS». Натхненником ідеї став лікар-психотерапевт райлікарні Віктор Войцехівський.

• У червні та листопаді до Центру розмінування навідався відомий шоумен і волонтер Сергій ПРИТУЛА, який придбав для наших водолазів комплекти сучасного спорядження вартістю понад 10 тис. доларів. Воно буде використовуватися для навчання фахівців, а також під час виконання бойових завдань у зоні АТО.

• Пережили наші військовослужбовці й прикрі події. Ввечері 14 березня на Донеччині, неподалік від с.Покровське, загинув 28-річний капітан Андрій Кухар, родом із Чемеровеччини. Військову освіту здобув у Кам’янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою та на факультеті військової підготовки ПДАТУ.

• У листопаді жахлива аварія на Миколаївщині відібрала життя двох випускників Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою – 22-річних старших лейтенантів В’ячеслава Марченкова та Олександра Олійника.

• Прикра подія сталася в грудні на полігоні під час планових зборів командирів оперативного забезпечення Збройних сил України. Під час знешкодження вибухового пристрою поранення зазнали двоє військовослужбовців Центру розмінування та один працівник ЗСУ.

КАМ’ЯНЕЦЬ АКТИВНИЙ І СПОРТИВНИЙ

Насичений був 2016 рік і спортивними подіями. Здобувши велику кількість нагород, прославили наше місто вихованці ДЮСШ, студенти вишів, ветерани на міжнародних, олімпійських і всеукраїнських аренах. Багато вдалося провести спортивних заходів різного рівня й на теренах міста. Були, звичайно, втрати й поразки.

• Після паузи терміном у вісім років у Кам’янці знову з’явилася головна місцева футбольна команда «Фортеця», яка в дебютному для себе сезоні Прем’єр-ліги Хмельницької області одразу показала гарні результати. У зв’язку з призначенням головного тренера команди Івана Стасюка деканом факультету фізичної культури К-ПНУ, його замінив Віталій Авінов.

Великі сподівання покладали на молоду команду району – ФК «Кам’янець» (тренер Андрій Шибко), яка також дебютувала в першому чемпіонаті області ФСТ «Колос», де була в числі найкращої четвірки. Ветерани стабільно в призерах: у чемпіонаті області – треті, на Кубку України з футзалу – другі.

• Потішила баскетбольна команда «Ді Ді Бао». У першій лізі чемпіонату України, вперше пробившись до фіналу «чотирьох», кам’янецький колектив на чолі з президентом Андрієм Бойком поступився лише франківцям з «ВамБуду» і здобув срібні нагороди.

• Уже 7 рік поспіль студенти К-ПНУ перемагають у Вищій лізі з волейболу (тренер Євген Козак), а Олег Плотницький, Дмитро Вієцький, Олексій Головень разом зі збірною завоювали срібні нагороди молодіжного чемпіонату Європи. Спортсмени з ПДАТУ (тренер Тетяна Комарова) здобули Кубок серед аграрних вишів України і стали чемпіонами міста.

• Головною подією стала ХХХІ Олімпіада у Ріо-де-Жанейро, на якій з-поміж 11 спортсменів-випускників і студентів К-ПНУ особливо відзначилися Сергій Куліш та Аліна Комащук, які здобули срібні нагороди у кульовій стрільбі та фехтуванні. Олександр Пєлєшенко з рекордом України 210 кг у важкій атлетиці був четвертим, а Ігор Радівілов виконав надскладний іменний стрибок у 3 сальто вперед головою.

• Уболівали й на Паралімпійських іграх, особливо за футболістів. Лідери команди та рідні місту Віталій Трушев, Володимир Антонюк і Тарас Дутко завоювали найвищі золоті нагороди мундіалю. Наприкінці року Тараса Дутка визнано найкращим футболістом 2016 р. у категорії «Інваспорт».

• Чимало титулів здобули наші кікбоксери WAKO у різних чемпіонатах, у числі найкращих були й тхеквондисти місцевого спортивного клубу «Чайка».

• Відоме наше місто і на арені змішаних єдиноборств, яке приймало титульні змагання серед професіоналів ММА «Pro Ukraine» «Битва на воді» та «Битва у Фортеці». А керівника клубу «Гуни» Юрія Нестеровського обрано віце-президентом федерації змішаних єдиноборств України.

• Родзинкою для міста минулого року стала поява заокеанського виду спорту – флаг-футболу (полегшена жіноча версія амфуту). 

Дівчата «Титаніди» дебютували у чемпіонаті України, перший етап якого відбувався на стадіоні К-ПНУ. Вперше в місті відбулися змагання з черлідингу серед факультетських команд. Також вдалося провести грандіозний забіг «Біг заради здоров’я».

• Через багато років перерви в місто повернулися змагання з авторалі.

• Восени в місті відкрито борцівський зал за адресою: Драй-Хмари, 42.

• А наприкінці року наш край прославив кам’янчанин

Аркадій Василишин, який змагався у телепроекті «Зважені і щасливі». Колишньому спортсмену вдалося схуднути більш ніж на 130 кг і стати переможцем шоу.

• Пережило місто і втрату в спортивній сім’ї. Несподівано пішов із життя декан факультету фізичної культури К-ПНУ Микола Солопчук. Раптово помер гравець «золотого» покоління з мотоболу, капітан «Поділля» і тренер команди Володимир Тіт. Також інтелектуали втратили багаторазового чемпіона міста та області, відомого шашкіста Поділля Миколу Коваля.

МЕДИЦИНА. ПЕРШІ КРОКИ ДО РЕФОРМ

• Медичну реформу в місті розпочали зі стоматологічної поліклініки. В лютому виконком міськради своїм рішенням реорганізував заклад на комунальне підприємство. Наразі безкоштовно послугами стоматологів можуть користуватися пацієнти, яким потрібна невідкладна стоматологічна допомога, а також такі категорії громадян: пенсіонери, діти до 18 років, студенти, чорнобильці, вагітні, жінки, які мають дітей до трьох років.

• Реорганізували торік і диспетчерську службу екстреної медичної допомоги, автомобілі якої обладнали GPS-навігаторами. Це, зокрема, дало змогу мешканцям району забути стаціонарні номери, за якими викликали «швидку», та, як і містянам, користуватися широковідомою цифрою «103».

• Саме в Кам’янці минулого року було проведено низку міжнародних медичних конференцій. У травні наше місто стало центром для сотні світил кардіохірургії з усієї України та сусідніх держав, котрі приїхали на 29-ту науково-практичну Міжнародну конференцію «Актуальні проблеми кардіохірургії». Вже через місяць до міста з’їхалися відомі нефрологи та дерматовенерологи. А восени три дні в Кам’янці-Подільському працювали 150 нейрохірургів з України, США, Ізраїлю, Єгипту, Туреччини, Молдови, Румунії та Азербайджану. Завершили рік своєю конференцією ендокринологи.

• А в міському пологовому будинку з’явилася сучасна платна палата для породіль та немовлят, облаштувати яку допомогли місцеві підприємці. Як запевняють у міськраді, 50% отриманих коштів підуть на облаштування інших палат і пологового залу, решта – на придбання необхідних ліків. До речі, в новому пологовому залі, облаштованому в пологовому будинку, завершили капремонт. Продуктивним минулий рік став для дитячої поліклініки, де з’явилося високоточне офтальмологічне обладнання – авторефрактометр, придбаний за 180 тис.грн., виділених із міського бюджету. Досі таке обладнання було лише в приватних медичних закладах.

• Торік у місті врешті створили перинатальний центр на базі МЦ «Охматдит» (вул.Матросова). Наразі проект у стадії впровадження. Втім заклад уже має головного лікаря – Олександра Гурського, який до цього працював у ЦРЛ.

• Кадрові зміни сталися в міській лікарні. В серпні міський голова Михайло Сімашкевич офіційно представив нового головного лікаря – Олександра Чернеця, який до призначення був головним лікарем Центру ПМСД. Цю ж посаду зайняла лікар-педіатр Інна Клим.

• Обертів набрало давно обговорюване реформування медичної галузі. В листопаді Кабмін прийняв 10 постанов, що стосуються охорони здоров’я. Змін на краще чекають і кам’янецькі медики. Насамперед нововведення чекають на первинну ланку медицини, тобто сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. Зміни передбачають укладання договорів між сімейним лікарем і пацієнтом, розмежування понять «безкоштовна допомога» та «послуга» за гроші, відшкодування коштів за придбання ліків, автоматичне медичне страхування тощо.

Тетяна ДИКА, Дмитро БОЙКО.