ГОСПІТАЛЬНИЙ ОКРУГ: ЩО, ДЕ, КОЛИ?

Госпітальному округу із центром у Кам’янці-Подільському – бути! «Зелене світло» дав Кабмін, затвердивши межі госпітальних округів 11 областей і Києва. Хмельниччині вималювали три округи – із центрами у Хмельницькому, Шепетівці та Кам’янці-Подільському. У МОЗі впевнені, що таке нововведення оптимізує кількість медзакладів і покращить систему медзабезпечення. Тож як не крути, а таки відбудеться довгоочікуване об’єднання медицини міста і району та створення потужної лікарні інтенсивного лікування із сучасною технікою, фахівцями й гарними умовами.

Про те, якими будуть перші кроки до облаштування округів, і коли нарешті пацієнти відчують обіцяне покращення, говоримо із начальником міськуправління охорони здоров’я Юрієм ПЛИВАНЮКОМ і головним лікарем Центральної райлікарні Віталієм ШЕВЧУКОМ.

– Розмови про госпітальні округи ведуться не один рік, – каже Юрій Васильович. – Цьогоріч до них не лише наблизилися впритул, а й переступили на фініші останній бар’єр. Гадаю, скоро будемо в новій системі охорони здоров’я.

– Чому створюються госпітальні округи?

– Бо мережа вторинної меддопомоги (тобто стаціонарної) не готова до нового принципу фінансування, а саме: коли кошти виділятимуться не на утримання установи, а за надану медпослугу. Відповідно, заклади, які не працюють на повну, а «з’їдають» чимало коштів, перепрофілюються на реабілітаційні центри, хоспіси тощо.

Необхідно впорядкувати мережу, щоб у пацієнта був доступ до якісної послуги. Кожен госпітальний округ має гарантувати пацієнту, що в разі гострого стану він доїде до закладу, де йому нададуть допомогу.

На Заході, наприклад, готують генплани мереж і лікарень, регулярно їх переглядають і дивляться, як зробити, аби до певних послуг у людини був доступ.

– Юрію Васильовичу, поясніть, що таке госпітальний округ, і як він виглядатиме на Кам’янеччині?

– Госпітальний округ – це інструмент співробітництва громад, щоб ухвалювати рішення щодо закладів вторинної медичної допомоги серед міст обласного значення, районів та об’єднаних територіальних громад. Це так званий інструмент співпраці. Планувати мережу лише однієї лікарні, коли у нас вони розділені між дрібними адмінодиницями, не можна. Потрібно робити це на більшу кількість населення. У МОЗі запланували 200 тисяч населення на лікарню інтенсивного лікування ІІ рівня і 120 тисяч – на лікарню І рівня. У Європі ці цифри набагато більші. Виходить, що до нашого округу потраплять пацієнти, котрі проживають у радіусі 50-60 кілометрів. Ми охопимо лікарні, розміщені на території міста і Кам’янець-Подільського району, а також Віньковецького, Дунаєвецького, Новоушицького та Чемеровецького районів. Але найпотужніша лікарня інтенсивного лікування як центральний орган вторинної допомоги розміщуватиметься в Кам’янці-Подільському. Вона поєднає фахівців і сучасні технології. Це має бути заклад, де надаватимуть інтенсивну допомогу на зразок тієї, яку нині можна отримати лише на третинному рівні (обласні та спеціалізовані медзаклади). Тому логічно, що вона потребуватиме збільшеного фінансування.

Решта закладів, які не зможуть заробляти самі на себе, змушені будуть перепрофілюватися. Про їхнє закриття мова не йде. Замість малопотужних, малозавантажених, погано оснащених лікарень будуть створені центри реабілітації для учасників АТО, діагностичні центри, центри соціального спрямування, хоспіси тощо. А найкращі лікарні будуть додатково підсилені, щоб кожен мешканець округу зміг отримати якісну меддопомогу.

Тобто, госпітальний округ буде представлений як елементами первинної допомоги (амбулаторії сімейної медицини, центри ПМСД), які фактично залишаються «біля хати» і в місті, і в районі, а також вторинної (лікарні планового та інтенсивного лікування, реабілітаційні центри тощо).

Вважаю, що потреби в будівництві нових приміщень немає. Тих площ, які є у медзакладах міста і району, нам вистачить. Потрібно докласти максимум зусиль, аби кожен квадратний метр відпрацьовував, щоб кошти не витрачалися на утримання, а йшли на розвиток. Сьогодні всі субвенції, які виділяються на кожного жителя з Держбюджету, топляться в утриманні закладів.

– Якими ж будуть перші кроки до госпітального округу?

– Насамперед потрібно створити госпітальну раду округу, яка має проаналізувати всі заклади та розробити низку заходів на майбутнє. До складу ради уві-йдуть представники влади міста і району, територіальних об’єднаних громад. Сьогодні чекаємо на офіційні розпорядження. Підготовча робота кропітка і забере не один місяць. Але без неї не зможемо рухатися далі.

Як повідомив Віталій Шевчук, район готовий сідати з містом за стіл переговорів, аби узгодити питання консолідації.

– Поки що жодних перемовин не було, – каже Віталій Іванович. – Але ми готові до конструктивного діалогу. Вважаю, що наш корпус можна сміливо позиціонувати як хірургічний. Адже тут відремонтували операційну, палати, маємо хороші ліфти. Розумію, що мою думку можуть не поділяти інші лікарі, які будуть перетягувати ковдру на себе.

Але схожі питання – розміщення відділень, їхнє перепрофілювання тощо – вирішуватиме госпітальна рада. До кінця 2017 року вона має розробити план розвитку округу на 5 років. У документі визначать мережу медзакладів, маршрути доїзду пацієнтів, обсяг інвестицій, необхідних для оснащення лікарень сучасним обладнанням. Ця рада має з’ясувати, які лікарні підсилити обладнанням і кадрами, а які перепрофілювати. Але, ймовірно, номерні лікарні в Оринині та Жванці таки закриють. Їхнє утримання лягає на плечі районного бюджету. Наприклад, на Жванецьку лікарню потрібно понад півмільйона. То ліпше за ці гроші оснастити амбулаторії, які там працюють.

А доки в районі чекають детальних розпоряджень згори, рук не опускають, а працюють над розвитком.

– Пишаємося, що нам вдалося вмостити плиткою заїзд біля лікарні, зробити ремонт у деяких палатах, – продовжує Віталій Шевчук. – Депутати райради виділили кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації на капремонт інфекційного відділення. Воно, на мій погляд, у майбутньому може стати пріоритетним для госпітального округу. Також отримали кошти з районної скарбнички на виготовлення проектно-кошторисної документації для утеплення лікарні. З області виділили 1 мільйон 300 тисяч гривень на придбання лапароскопічної стійки. Звернемося до районних обранців із проханням додати нам ще 1 мільйон, щоб змогли придбати сучасний апарат, який би відповідав уже рівню госпітального округу.