Понеділок, 29 Листопада 2021 р.
2 Червня 2017

УЧНІ ПІШЛИ, ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШИЛИСЬ

Минулої п’ятниці пролунали останні дзвінки – і школярі пішли на відпочинок та оздоровлення. Навчальний рік завершився, але разом із ним не закінчилися проблеми в навчальних закладах Кам’янеччини. Найголовніша – наповнення класів. Якщо місто не скаржиться на брак учнів, то в районі це справжня біда.

УЧНІ ПІШЛИ, ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШИЛИСЬ

Цифри говорять самі про себе. Саме тому всім відділам і управлінню освіти Кам’янеччини ми поставили три однакові запитання: скільки шкіл у їхньому підпорядкуванні; яка кількість учнів у цих навчальних закладах; скільки випускників?

За головним показником – наявністю школярів у класах – лідирує місто. Тут є 23 навчальні заклади, 4 із них обласного підпорядкування. У 19 міських навчаються майже 10 тисяч учнів, стіни рідних шкіл у травні покинули 509 одинадцятикласників.

У Кам’янець-Подільському районі аж 37 шкіл і всього 2 787 учнів. Цьогоріч із сільськими школами попрощалися 127 учнів одинадцятих класів. Випуски святкуватимуть і 248 дев’ятикласників. Чимало з них підуть здобувати професійну освіту.

В об’єднаних територіальних громадах депутатські корпуси реальними справами вболівають за якість освіти та власні бюджети. Тут і ступені не бояться понижувати, і призупиняють діяльність шкіл. При цьому, на щастя, немає масових страйків, а біля корпусів красуються зручні шкільні автобуси, які привозять і відвозять дітей.

У Гуменецькій ОТГ наразі 11 навчальних закладів, де нараховується 928 учнів. Із них 81 де­в’я­тикласник і 19 випускників.

Колибаївська об’єднана територіальна громада має лише 4 школи, в яких здобувають освіту 253 дитини. 20 – дев’ятикласників і 6 одинадцятикласників.

Китайгородська ОТГ бідніша за Колибаївську на 2 учні. На їхні чотири ЗОШ I-III ст. – 251 школяр. 48 – закінчили дев’ятий клас, 16 – одинадцятий.

Парадокс, але батьки школярів із малокомплектних шкіл зазвичай не хочуть віддавати дітей в інші села, бо це ж треба добиратися. А дуже часто школярі із приміських сіл, аби здобути кращу освіту, доїжджають до міста. Їм не дають комфортних автобусів, тому їдуть хто чим може: маршрутка­-ми, автомобілями. Так, їм також важко, але всі йдуть на це свідомо. Бо ж працюють на найголов­ніше – майбутнє і розвиток.