НА РОБОТУ, ЩОБ БУТИ ДОРОСЛИМИ
З настанням літніх канікул у соціальних мережах суттєво побільшало оголошень із пошуку роботи. І, що найжахливіше, додатковий заробіток потрібний не підліткам, які вже досягли 16-річчя і реально можуть влаштуватися на роботу, а дітям 11-15 років. Спробуємо з’ясувати, що ж спонукає наших чад шукати підробіток, наскільки гідно оплачується дитяча праця, і чи варто взагалі з ранніх літ починати заробляти на життя.
Кам’янчанка Олена Ковальчук самотужки виховує двох дітей. Жінка розповідає, що із зарплатою 3500 грн. не в змозі купити дітям те, про що вони мріють.
– Синам 12 і 13 років. Нині вони шукають роботу на літо. Навіть на будівництво ладні піти. Я дуже не хочу щоб діти в такому віці працювали, але й заборонити не можу. Молодший хоче купити собі велосипед, а старший – гіроборд. Усе це коштує недешево. І навіть якщо взяти кредит, доведеться рік економити, – бідкається мати.
Спокійніші батьки, чиї чада під час літніх канікул гостюють у бабусь і дідусів. Там вони і відпочинуть, і під наглядом дорослих будуть, а винахідливі ще й копійчину умудряються заробити. Одним із таких батьків є Олександр Дубовий.
– Синів змалечку привчаю до того, що чоловік повинен вміти заробити. В місті це важко дорослим, що вже казати про дітей. Тому на все літо вони їдуть у село. Там ловлять рибу, збирають гриби, обривають фрукти. Потім усе це продаємо сусідам або ж вивозимо на ринок. Також пасуть односельчанам корів. Так і хлопці до праці привчаються, і ніхто на них не наживається. І нам спокійніше, і їм добре, і бабуся з дідусем щасливі, що внуки біля них, – пишається дітьми батько.
Психологи прагнення дітей змалечку заробляти гроші пояснюють бажанням бути дорослими та самостійними. Адже той, хто має власні кошти, може витратити їх на особисті потреби, не радячись із батьками. Дехто ж просто йде на роботу з нудьги. Влітку зазвичай усі роз’їжджаються. А підлітки, яким усі канікули доводиться проводити в місті, починають шукати собі заняття. Але є й такі, хто хоче допомогти батькам, бо вже змалечку розуміє, як важко утримувати сім’ю.
З яких би причин наші чада не шукали роботу, але завжди знайдеться той, хто вирішить скористатися їхньою працею. І дуже часто роботодавці платять юним працівникам копійки, а то й нічого. Оскільки діти працюють неофіційно, домогтися чесно зароблених грошей практично неможливо.
Крім неоплачуваної праці, з малолітніх трудівників подекуди намагаються виманити ще й додаткові кошти. В різних кафе чи магазинах на них часто накладають надто високі штрафи. Таким чином, дітям доводиться просити гроші у батьків, аби оплатити розбитий посуд чи зіпсований товар. Схожа ситуація з різноманітними косметичними фірмами, які обіцяють дітворі неабиякі статки, якщо ті придбають їхню продукцію, пробні набори чи каталоги. Зазвичай діти налаштовані на те, що будь-яка робота добре оплачується, от і погоджуються на різні оманливі пропозиції.
– Упродовж усього минулого літа я намагалася заробити кошти на новий телефон. Роздавала листівки, проводила дегустацію чаю, продавала стартові пакети та поповнювала рахунки. У результаті зароблених грошей вистачало якраз на проїзд, їжу та воду, але інколи і їх не платили. Також намагалася розповсюджувати косметику, але в дітей її рідко купують. Тож те, що придбала у каталогах, довелося роздаровувати родичам, – розповідає школярка Ілона.
– Діти віком до 16 років ще не готові до жорстокості навколишнього світу, – зазначає практичний психолог Ірина Кашуба. – З одного боку, добре, що вони хочуть заробити гроші й не цураються жодної роботи. З іншого ж, мало хто має навики, які вимагають роботодавці. Їх старання не оцінять належним чином. Навіть найелементарніші обов’язки, наприклад, роздавання листівок, вигулювання собак чи розклеювання оголошень, найчастіше довіряють студентам, які вже більше пристосовані до дорослого життя. А зазнавши невдачі в пошуку роботи або зіткнувшись із несправедливістю в такому ранньому віці, бажання заробляти на життя може зникнути надовго.
Оксана НЕСТЕРОВСЬКА.
