ВІД ПРОГРАМИ УРЯДУ ЗАХЛИНАЮТЬСЯ ВСІ, ОКРІМ ДНІСТРА

Аномальна посуха попередніх років негативно вплинула на повноводність Дністра. Ще у січні ц.р. «Подолянин» писав про обурення громадськості урядовою Програмою розвитку гідроенергетики, згідно з якою на Дністрі в межах Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей заплановане будівництво шести нових ГЕС, які можуть просто добити нашу річку. 

У лютому своє слово сказала і обласна рада – її депутати підтримали ініціативу колеги Миколи ХАРКАВОГО і направили звернення до прем’єр-міністра України з вимогою заборонити будівництво цих ГЕС.

На звернення відповіли Мінекології і природних ресурів та Міністерство енергетики і вугільної промисловості України.

ЛИШЕ ШІСТЬ КАМЕРНИХ ВОДОЙМ…

12 червня до облради надійшла відповідь від Міністерства енергетики і вугільної промисловості України за підписом першого заступника міністра Галини КАРП.

Там, зокрема, йдеться про те, що «Укргідроенерго» у 2017-2018 рр. планує провести вишукувальні роботи та розробити техніко-економічне обгрунтування можливості будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі. Тобто, це не будуть будівельні роботи. Також у міністерстві обіцяють, що «при вишукуваннях, аналізі результатів і проектуванні в обов’язковому порядку враховуватимуться всі території, об’єкти та пам’ятки архітектури, а також режими їх охорони».

Перевагою проекту в міністерстві називають «захист місцевого населення від повеней».

Щодо ГЕС на Верхньому Дністрі, то «фактично пропонується створити до шести невеликих (камерних) штучних водойм для ГЕС середньої потужності. …Між водоймами зберігатимуться руслові дільниці з укріпленням берегів у місцях впливу повеней та ГЕС».

Наголошують у відповіді на тому, що будь-які будівельні роботи можливі після громадських обговорень і позитивного висновку держекспертизи, в тому числі з питань екології та техногенної безпеки.

Завершується відповідь переліком прикладів сумісного розміщення природних парків і водосховищ, що використовуються для гідроенергетики у Швейцарії, Польщі, Німеччині, Словаччині, Іспанії та США.

БУДЕ ЗНИЩЕННЯ ТА ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ

Міністерство екології і природних ресурсів України ще раніше розглянуло лист Хмельницької облради та надало таку відповідь:

«Не можемо погодитися із будівництвом каскаду Верхньодністровських ГЕС.

У разі його здійснення, буде знищено всі прируслові та руслові природні комплекси НПП «Дністровський каньйон», частину природних комплексів НПП «Хотинський» і Галицького національного природного парку, низку об’єктів природно-заповідного фонду інших категорій.

Території вищезазначених нацпарків передбачається включити до Смарагдової мережі Європи, створення якої на території України передбачено угодою про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Порушення природного стану цих об’єктів може призвести до зриву виконання зобов’язань України перед ЄС.

Наміри України побудувати каскад гідроелектростанцій на українській частині басейну р.Дністер можуть мати і політичні наслідки. Так, 29 листопада 2012 р. у м.Рим під час 6-ї сесії Наради Сторін Конвенції про охорону і використання транскордонних водотоків та міжнародних озер Україною і Молдовою був підписаний Договір про співробітництво у сфері охорони й сталого розвитку басейну р.Дністер. Договір укладено з метою забезпечення координації спільних дій, спрямованих на розв’язання нагальних транскордонних екологічних проблем, забезпечення сталого екологічного і соціально-економічного розвитку всього басейну р.Дністер. Договір уже ратифікований Молдовою, вживаються заходи щодо його ратифікації Україною. Наміри будівництва викликають значну стурбованість Республіки Молдова з огляду на обмеженість у доступі до водних ресурсів, особливо в посушливий період. Крім цього, це потребуватиме проведення міжнародних консультацій у частині дотримання вимог Конвенції Еспо.

…Вважаємо доцільним за учас-ті Держводагентства та наукових установ за відповідним напрямом провести окремі грунтовніші дослідження.

Враховуючи зазначене, проект розпорядження Кабміну «Про схвалення Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 р.» може бути погоджений Мінприроди за умови:

• проведення державної екологічної експертизи проекту Програми відповідно до вимог ст.14 ЗУ «Про екологічну експертизу»;

• оцінки впливу на довкілля чи об’єкти природно-заповідного фонду, що розташовані в зоні впливу об’єктів гідроенергетики, будівництво яких заплановано проектом програми;

• забезпечення дотримання міжнародних зобов’язань України, зокрема в частині проведення міжнародних консультацій стосовно об’єктів, які можуть мати транскордонний вплив згідно з процедурами, передбаченими Конвенцією Еспо та з урахуванням Договору між Кабміном України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну р.Дністер.

Міністр Остап СЕМЕРАК».