ЗАПАМОРОЧЛИВІ ЦЯЦЬКИ

Тренажер для пальців із металевим міні-підшипником у центрі та трьома крильцями з боків, який при легкому поштовху починає крутитися, вже декілька місяців заміняє українцям покемонів, синіх китів, планшети і навіть шкідливі звички. Так звана крутилка стала чи не найпопулярнішою забавкою цього літа, щодня про її користь і шкоду створюють безліч міфів, а в соцмережах навіть пропонують влаштувати спортивні змагання з крутіння спінера. Вирішив дізнатися й «Подолянин», як кам’янчани ставляться до модної іграшки, скільки коштів готові на неї виділити, і чи справді так звана розвага має терапевтичний ефект.

За популярну крутилку ми завдячуємо американцям. Спочатку ЗМІ повідомляли, що спінер створила Кетрін Хеттінгер ще у 90-х для своєї дочки, яка страждала від аутоіммунного захворювання, що викликало синдром патологічної м’язової стом­лю­ва­ності. Запатентувала засіб Хеттінгер лише 2015 р., тому тепер змушена судитися за авторські права зі Скоттом МакКоскері, який стверджує, що придумав пристрій 2014 р., щоб подолати власне хвилювання.

Поки ж американські винахідники сперечаються за авторство, китайські заводи масово взялися за виробництво нових гаджетів.

У Кам’янці ціна на іграшку коливається в межах від 60 грн. до 100 доларів: пластикові – найдешевші, а от із кольоровою підсвіткою чи музикою – вже дорожчі.

Психологи стверджують, що спінер – це звичайна іграшка, яку вміло розрекламували, як свого часу йо-йо. Якихось надособливих лікувальних чи терапевтичних властивостей він не має. А якщо і здатен відволікти дитину від надмірного сидіння за комп’ютером, то так же швидко і набридне.

– Хоч спінер і популярний, але можливості його надто обмежені: творчих здібностей він не розвиває, не здатен тривалий час утримувати увагу дитини та й від Інтернету не дуже відволікає, адже гратися цією крутилкою можна сидячи за ком­п’ютером, – зазначає психолог місь­кого Центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Віталій ПОЛІЩУК. – Іграшка може бути корисною для дітей дошкільного віку, оскільки частково розвиває дрібну моторику, правда, малювання закар­лючок чи перебирання кубиків є ефективнішими. Я б таку дзигу швид­ше назвав офісною розвагою – робота з людьми зазвичай стресова, а використовуючи цей пристрій, мож­на швидко переключити увагу на щось інше.

«Обов’язковою офісною іграш­кою 2017 року» називає гаджет і видання «Forbes». Проте кам’я­нецьким батькам забавка приносить переважно клопоти.

– Я синові купила недорогий спінер, а з нього друзі посміялися. Діти часто бувають жорстокими, а спінери тепер стали ледь не тим фактором, який визначає лідерство та популярність серед друзів. Якби ж він хоч якусь користь приносив, а то ж платити декілька сотень за звичайну іграшку шкода, – бідкається мати 12-річного сина пані Ірина.

Те, що модернізовані дзиги стали показником важливості та вищості серед дітей, помічають і продавці.

– Уже два місяці продаю спінери і за цей час помітила, що молодь купує найдорожчі пристрої, щоб похизуватися перед друзями. А от батьки віддають перевагу дешевшим. Бували випадки, коли діти крали гроші, щоб придбати модний винахід, – розповідає продавець пані Надія.

Сподіваються, що до так званої розваги зникне інтерес у дітей найближчим часом, і вчителі.

– Радію, що тепер літо, і до початку навчального року ще є трохи часу, щоб іграшка стала дітям нецікавою. Адже в травні, коли потрібно було готуватися до підсумкових конт­рольних робіт, навіть один спінер у класі відволікав учнів від навчання більше, ніж телефони, – каже вчитель географії Галина Сергіївна.

Гаджет реклaмується як зaсіб допoмоги людям, які мaють проблeми з концентрaцією увaги або відчувaють неспoкій (нa­прик­лад, aутизм). Дехто вважає, що саме крутіння спінера відволікає від куріння. Хтось каже, що іграшка заміняє їжу, сприяючи схудненню. А от студенти стверджують, що перед іспитами вгамовували ним хвилювання і тривогу.

– За рахунок впливу на нервові закінчення на кінчиках пальців рук спінер заспокоює та знімає зайве психоемоційне напруження, дозволяє утримувати шкідливі звички під контролем. Але використовувати його слід дозовано, щоб гра не перетворилася на патологічне захоплення і не відривала дітей від реального світу, – розповідає лікар-педіатр міської дитячої поліклініки Інна Гончар. – Не варто дaвати грaтися ним мaленьким дiтям, адже в деяких моделях дитина легко може відкрити aкумуляторний вiдсік і отримaти доступ до елемeнтів живлeння або ж проковтнути дрібні деталі від зламаної від удaру іграшки. 

Оксана НЕСТЕРОВСЬКА.