П'ятница, 03 Грудня 2021 р.
11 Серпня 2017

ЛЮДИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ТИХ, КОГО ПРИРУЧИЛИ?

ЛЮДИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ТИХ, КОГО ПРИРУЧИЛИ?

Переглядаючи сторінку в соцмережах місцевої громадської організації «Душа бродяги», переповнюють різні емоції. До сліз шкода маленьких цуценят, котрих бездушні господарі викинули в міський дендропарк напередодні буревію, та безлапу кішечку, яка народила кошенят у жахливих умовах на одному з підприємств. Утім радості немає меж, коли читаємо, що маленькі гавчики знайшли нових господарів, а милі муркотуни – дім. Мало не все місто переживало за бездомного Топу. Оголошення, що песик шукає нових хазяїв-друзів, висіло в багатьох магазинах. На щастя, нові опікуни відгукнулися і радіють вірному чотирилапому товаришеві.

Допомагати всім бездомним і безпомічним тваринам півро-

ку тому взялися волонтери із ГО «Душа бродяги». Тут упевнені, що люди відповідальні за тих, кого приручили, тому, незважаючи на втому після робочих буднів чи домашні клопоти, кидаються як не витягувати цуциків із труб, то рятувати безпритульних тваринок від нелюдів.

Колектив однодумців очолила Анжела ПОДЖИНСЬКА, яка й погодилася розповісти про будні волонтерів, милих підопічних і людей, які допомагають рятувати життя тваринкам.

І В БРОДЯГ Є ДУША

ЛЮДИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ТИХ, КОГО ПРИРУЧИЛИ?– Ми не ведемо якогось конкретного рахунку, скільком тваринкам вдалося допомогти. Інколи за тиждень можуть забрати трьох безпритульних, а буває, й жодного, – розповідає Анжела Анатоліївна. – Не маємо поки що й приміщення, куди б могли забирати тварин із вулиці. Тому робимо все, що в наших силах: годуємо, лікуємо, стерилізуємо, прилаштовуємо в добрі руки або бодай забезпечуємо тимчасову перетримку. Знайти нових господарів вдається здебільшого для малят, а ось дорослі коти і собаки часто залишаються на вулиці.

– А чи доводилося шукати домівку для породистих тваринок?

– Трапляється і таке. Нещодавно підбирали сім’ю для кішки породи сфінкс. Вона була хворою. Ймовірно, її викинули. Довгий час кішечка мешкала у дворі, мала численні шрами. Мешканці взагалі вважали кицю небезпечно хворою і думали, що в неї такий лишай. Із породистими тваринами менше клопоту, бо є більше охочих їх прихистити.

Гірша ситуація із інвалідами. А їх до нас потрапляє теж чимало. Взимку знайшли сліпу дорослу собаку Мері. Їй, як нікому іншому, важливо було знайти прихисток, сьогодні вона живе у моїх батьків. Якось на одному заводі знайшли кішку без задньої лапки, приютила її наша волонтерка Тетяна. Таким тваринам самостійно важко вижити, тому лише притулок став би для них порятунком.

Вражає і людська жорстокість. Днями на майданчику біля «Епіцентру» майже з боями забрали безпритульне кошенятко, яким хлопці мало не футболили. Не вистачає слів і про «людей», котрі безжально викидають виводки кошенят і цуценят на голодну смерть, спакувавши їх у коробки. На щастя, є небайдужі, які телефонують, повідомляють про такі випадки, часто забирають малят додому або на перетримку.

Анжела Поджинська із підопічною– Ви вже декілька місяців збираєте кошти на притулок. Як просувається справа?

– Шукаємо площі для перетримки тварин. Погоджуємося навіть на приміщення за містом, але, на жаль, нічого підходящого досі не знайшли. Але опускати руки не збираємося і робитимемо все для того, щоб у Кам’янці-Подільському таки з’явився притулок. Але й це не вирішить найболючішої проблеми – безпритульності. Ніхто не контролює розмноження. Зазвичай ще вчорашні улюбленці опиняються на вулиці через безвідповідальність господарів. Тому необхідно створити систему обліку всіх тварин і обов’язково стерилізувати безхатьків. Адже жодне приміщення не вмістить жертв людської недбалості.

– Як часто організації допомагають кам’янчани?

– На щастя, небайдужих людей, які з нами співпрацюють і допомагають, чимало. Це Тетяна Цісар, Олена Грицюк, Наталія Скринчук, Олена Кузьмінська, Вікторія і Дарія Маланчук. Волонтерів багато, тому вибачте, якщо когось забула згадати. Підставляють плече студенти медучилища, часто збирають кошти школярі. Благодійні внески роблять і кам’янчани, які приносять ще й їжу та ліки. Співпрацюємо з ветклінікою «VitaeVet». Ми безмежно вдячні всім, хто допомагає. Але безпритульних тварин, на жаль, не меншає. Ми завжди раді бачити всіх, хто любить тварин і бажає їм лише добра. Мешканці, які вирішили взяти у сім’ю вірного чотирилапого товариша, можуть телефонувати за номером: 067-3844-199.

НЕБЕЗПЕКА НА ВІДСТАНІ ПОВІДКА

Доки одні люди намагаються врятувати беззахисних братів наших менших, інші панічно бояться і вважають, що краще їх позбутися. І аргументи досить вагомі: небезпечні хвороби, що тварини можуть переносити, відсутність вакцини від сказу та зграї собак, які можуть не лише покусати, але й загризти. А на законодавчому рівні повністю не врегульовані проблеми ані захисників тварин, ані противників чотирилапих. Що вже казати про бездомних, якщо в місті є чимало випадків, коли важко знайти управу на домашніх собак та їхніх господарів.

ЛЮДИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ТИХ, КОГО ПРИРУЧИЛИ?– Нещодавно, поспішаючи вранці на роботу, почув, що мене хтось наздоганяє і гарчить. Озирнувся і побачив величезного ротвейлера та господаря, який спокійно прогулювався. На моє прохання забрати звіра, почув: «А ти не біжи і не зли мою собаку! Сам винен». Чому я повинен стежити за тим, щоб власними звичними діями не спровокувати небезпечної тварини? А якби на моєму місці опинилася дитина, яка могла налякатися, розплакатися та ще більше розлютити псину, – обурюється 27-річний Андрій.

– По дорозі в садочок на вулиці Огієнка на мою 5-річну донечку напав маленький йорк. Здавалося б, що таке цуценя не може завдати шкоди, але дитина неабияк злякалася через раптовий гавкіт і намагання вкусити за ноги. Ще більше налякав дівчинку великий пес, який прибіг на гавкіт йорка, – продовжує кам’янчанка Вікторія.

– Рятуючи нашого домашнього улюбленця від кликів німецької вівчарки, я сам зазнав тілесних ушкоджень, – каже 42-річний Олександр. – Я вигулював песика в парку, як на нього напав великий собака, який був без намордника та повідка. Доки прибіг господар, я самотужки відбивався, поки вівчар не кинув мене на землю.

Таку добірку звернень до «Подолянина» можна ще довго продовжувати. Але як вплинути на горе-господарів, і хто має відповісти за неадекватну поведінку тварини?

– Перш ніж завести собаку, потрібно усвідомити, що це не іграшка, не розвага, а серйозна відповідальність і перед твариною, і перед людьми. Тому насамперед необхідно бодай дізнатися про особливості породи та те, як її виховувати, – радить кінолог Хмельницького обласного осередку ВГО «Кінологічної спілки України» Сергій ІВАНІЦЬКИЙ. – Кожен власник відповідає за улюбленця, і навіть вигулюючи його, повинен наперед передбачити всі ситуації, щоб запобігти неправильним діям свого вихованця. Якщо собака некерована, невихована, то, згідно із законом, її потрібно вигулювати на повідку довжиною 120 сантиметрів і в наморднику.

– Притягнути власника до відповідальності за тварину, яка завдала шкоди здоров’ю чи майну громадян, можна лише тоді, коли улюбленець зареєстрований у єдиній міській базі даних, – коментує приватний юрист Ірина ДОВГОПАС. – В іншому разі господар може просто відмовитися від того, що тварина його, і довести зворотне без доказів чи свідків буде практично неможливо. А, відповідно до статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вигулювання незареєстрованих собак у громадських місцях без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян і посадових осіб у сумі від 85 до 170 гривень. Якщо ж собака завдала шкоди здоров’ю людини, то штраф може сягати 8000 гривень, або можливе навіть ув’язнення.

Оксана НЕСТЕРОВСЬКА.