ЧОТИРИ ЕТАПИ ДЕКОМУНІЗАЦІЇ

Декомунізація майданів, вулиць і провулків Кам’янця-Подільського відбулася в 1990-1993 роках. Повністю було очищено від непитомих назв топоніміку Старого міста і значною мірою Нового плану. Проте ще достатньо одіозних радянських назв протягом багатьох років Незалежності України «псували» мапу древнього Кам’янця. Упродовж 2016-2017 років міська рада в чотири етапи поставила крапку і в цьому питанні, хоча незначні рецидиви минулого ще залишилися на карті міста над Смотричем.

30 ОБ’ЄКТІВ ЗА 10 МІСЯЦІВ

Почалася нова хвиля декомунізації 14 вересня 2016 року, коли на сесії міської ради депутати ухвалили нові назви для двох вулиць і чотирьох провулків. Отже, вулиці Червоноармійська і Жукова стали відповідно вулицями Героїв Небесної Сотні та Миколи Гордійчука. Змінили назви і чотири провулки: Будьонного – на Миколи Флерка, Калініна – на Романа Наглюка, Фабриціуса – на Віталія Васільцова, Чапаєва – на Сергія Бондарчука.

18 жовтня 2016 року народні обранці продовжили декомунізацію. Цього дня нові назви отримали десять вулиць і чотири провулки. Спочатку про вулиці. Затонського стала Юрія Громового, Козицького – Злагоди, Криленка – Віктора Приходька, Куйбишева – Устима Кармалюка, Пархоменка – Руслана Коношенка, Фабриціуса – Патріарха Мстислава, Фрунзе – Князя Володимира, Фурманова – Героїв Крут, Чапаєва – Андрея Шептицького, Якіра – Мала. Тепер провулки. Войкова перейменовано на Каньйонний, Червоногвардійський – на Козачий, Чубаря – на Біланівський, Щорса – на Семінарський.

26 квітня 2017 року депутати перейменували два провулки: Богінського став Сергія Мелимуки, Гастелло – Павла Стрельчука. Дві назви дано новим вулицям, які проектуються на земельній ділянці біля вулиці Руслана Коношенка. Вони матимуть імена Андрія Журавленка та Аркадія Чухнова. Провулок Лагерний, незважаючи на явний мовний покруч, на прохання мешканців провулка залишив свою назву.

Четвертий етап декомунізації відбувся 4 липня, коли назву змінили дві вулиці та шість провулків. Вулиця Кулика стала Романа Шухевича, а Люби Берлін – Яна де Вітте. Змінили назви і провулки: Гайдара став Олександра Олеся, Колгоспний – Бастіонним, Мічуріна – Яблуневим, Радгоспний – Урожайним, Чкалова – Калиновим, а Шолохова – Євгена Маланюка. Вулиця Суворова та провулок Піонерський на прохання їхніх мешканців депутати поки не перейменовували. Але це питання знову виноситься на розгляд сесії міськради, що відбудеться 5 вересня.

За десять місяців народні обранці перейменували 14 вулиць і 16 провулків, усього 30 топонімічних об’єктів.

ПЕРШИЙ ЕТАП – 14 ВЕРЕСНЯ 2016 РОКУ

1. Вулиця Героїв Небесної Сотні (колишня Червоноармійська). Назву Червоноармійська вулиця отримала 9 квітня 1936 року. 2005 року міський осередок політичної партії «Свобода» запропонував надати вулиці ім’я Симона Петлюри, але пропозиція не була реалізована. Вулиця Героїв Небесної Сотні стала компромісним варіантом, проте вулиця Симона Петлюри, який, за підрахунком доктора історичних наук Олександра Завальнюка, провів у Кам’янці-Подільському понад 100 днів, так досі не втілена в життя.

2. Вулиця Миколи Гордійчука (колишня Жукова). Розташована в мікрорайоні Жовтневому, названа при будівництві цього мікрорайону на честь Маршала Радянського Союзу Георгія Жукова (1896-1964), який, за його спогадами, у серпні 1916 року пройшов перше бойове хрещення на залізничній станції Кам’янця-Подільського. Перейменована на честь Миколи Гордійчука (1996-2015) – українського співака та військовика. Закінчив у Кам’янець-Подільському сьому школу та університет імені Івана Огієнка. Загинув у зоні АТО. Нагороджений орденом «За мужність» третього ступеня (посмертно). Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського.

3. Провулок Миколи Флерка (колишній Будьонного). Отримав назву на честь Семена Будьонного (1883-1973) – Маршала Радянського Союзу, тричі Героя Радянського Союзу. Перейменовано на честь Миколи Флерка (1978-2015) – солдата Збройних сил України, який проживав у Кам’янці-Подільському. Помер від поранень у зоні АТО на операційному столі. Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського.

4. Провулок Романа Наглюка (колишній Калініна). Розташований на Польських фільварках. Названий на честь Михайла Калініна (1875-1946) – радянського діяча, який 1921 року відвідав Кам’янець-Подільський. Перейменований на честь Романа Наглюка – капітана Збройних сил України, який загинув 4 серпня 2014 року на Луганщині під час нічного обстрілу «Градів». Нагороджено орденом Богдана Хмельницького третього ступеня (посмертно). Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського.

5. Провулок Віталія Васільцова (колишній Фабриціуса). Розташований на Біланівці. Названо на честь Яна Фабриціуса (1877-1929) – командира і політпрацівника Червоної армії, кавалера чотирьох орденів Червоного Прапора. Переймено-вано на честь Віталія Васільцова (1977-2014) – Героя Небесної Сотні, Героя України родом із села Гаврилівці Кам’янець-Подільського району.

6. Провулок Сергія Бондарчука (колишній Чапаєва). Розташований на Біланівці. Названо на честь Василя Чапаєва (1887-1919) – командира стрілецької дивізії Червоної армії. Перейменовано на честь Сергія Бондарчука (1961-2014) – Героя Небесної Сотні, Героя України. У 1978-1983 роках закінчив фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту.

ДРУГИЙ ЕТАП – 18 ЖОВТНЯ 2016 РОКУ

7. Вулиця Юрія Громового (колишня Затонського). Розташована в селищі цукрозаводу. Володимир Затонський (1888-1938) – більшовицький державний і партійний діяч, який чотири рази очолював українську освіту. Свого часу він жив у Кам’янці-Подільському, закінчив місцеву гімназію. Ім’я Затонського мала не тільки вулиця, але й педінститут та бібліотека, але нині іменем Володимира Петровича не названо жодного об’єкта. Юрій Громовий (1963-1983) – учасник війни в Афганістані, нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки. Мешкав на вулиці, яка нині названа на його честь.

8. Вулиця Злагоди (колишня Козицького). Микола Козицький (1880-1920) – радянський державний і партійний діяч, голова Подільського губернського революційного комітету.

29 вересня 1970 року на Підзамчі вулицю Спортивну перейменовано на вулицю Козицького. Оскільки вулиця Спортивна вже в місті є, ухвалено вулицю Козицького назвати вулицею Злагоди.

9. Вулиця Віктора Приходька (колишня Криленка). Розташована на Польських фільварках. Названа 18 лютого 1967 року на честь Миколи Криленка (1885-1938) – народного комісара юстиції СРСР. У травні 1917 року очолював більшовицьку фракцію та виступив від неї на першому з’їзді Південно-Західного фронту, що відбувся в Кам’янці-Подільському в Пушкінському домі. Перейменована на честь Віктора Приходька (1886-1982) – одного з фундаторів Кам’янець-Подільського державного українського університету, автора спогадів «Під сонцем Поділля».

10. Вулиця Устима Кармалюка (колишня Куйбишева). Розташована в селищі цукрового заводу. Валер’ян Куйбишев (1888-1935) – революціонер, радянський державний і партійний діяч. Устим Кармалюк (1787-1835) – герой українського народу. Щоправда, в останні роки постать Кармалюка (справжнє прізвище – Карманюк) піддається істориками переоцінці.

11. Вулиця Руслана Коношенка (колишня Пархоменка). Розташована в селищі Смирнова. Названа 27 липня 1959 року на честь Олександра Пархоменка (1886-1921) – червоного командира, який загинув у бою з махновцями. Перейменована на честь Руслана Коношенка (1983-2015) – старшого солдата Збройних сил України, який працював і мешкав із родиною в Кам’янці-Подільському. Розстріляний терористами. Нагороджений орденом «За мужність» третього ступеня (посмертно). Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського.

12. Вулиця Патріарха Мстислава (колишня Фабриціуса). Розташована на Біланівці. Про Фабриціуса ми вже писали. Патріарх Мстислав (у миру – Степан Скрипник) – визначний український церковний діяч, патріарх Київський і Всієї України Української автокефальної православної церкви. Син сестри Симона Петлюри. Бував у Кам’янці-Подільському і в роки бойової юності, і на схилку віку.

13. Вулиця Князя Володимира (колишня Фрунзе). Розташована в селищі цукрового заводу. Названа 30 листопада 1961 року в честь Михайла Фрунзе (1885-1925) – радянського партійного, державного і військового діяча, який 29 серпня 1921 року відвідав Кам’янець-Подільський. Перейменована на честь князя Володимира (помер 1015 року), який запровадив на Русі християнство.

14. Вулиця Героїв Крут (колишня Фурманова). Розташована в селищі Смирнова. Названа 27 липня 1959 року в честь Дмитра Фурманова (1891-1926) – російського письменника, автора роману про Чапаєва. Герої Крут загинули 29 січня 1918 року, обороняючи Українську Народну Республіку.

15. Вулиця Андрея Шептицького (колишня Чапаєва). Розташована на Біланівці. Про Чапаєва ми вже писали. Андрей Шептицький (1865-1944) – єпископ Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський, єпископ Кам’янець-Подільський.

16. Вулиця Мала (колишня Якіра). Розташована в селищі Смирнова. 17 лютого 1967 року їй надано ім’я Йони Якіра (1896-1937) – радянського військового діяча, командарма першого рангу. Первісна назва – провулок Малий. Повернуто первісну назву.

17. Провулок Каньйонний (колишній Войкова). Розташований на Біланівці. 9 квітня 1936 року надано ім’я Петра Войкова (1888-1927) – більшовика, який брав участь у розстрілі царської сім’ї. Назва Каньйонний – нова й нейтральна.

18. Провулок Козачий (колишній Червоногвардійський). Розташований на Біланівці. Назва Червоногвардійський надана 9 квітня 1936 року. Повернуто попередню назву – провулок Козачий.

19. Провулок Біланівський (колишній Чубаря). Розташований на Біланівці. 19 серпня 1977 року перейменовано на честь Власа Чубаря (1891-1939) – радянського партійного і державного діяча, наркома фінансів СРСР. Повернуто попередню назву – провулок Біланівський.

20. Провулок Семінарський (колишній Щорса). Розташований на Польських фільварках.

9 квітня 1936 року надано ім’я Миколи Щорса (1895-1919) – більшовицького військового діяча. Повернуто попередню назву – провулок Семінарський, оскільки неподалік містився будинок Подільської православної духовної семінарії (нині один із корпусів Подільського державного аграрно-технічного університету).

ТРЕТІЙ ЕТАП – 26 КВІТНЯ 2017 РОКУ

21. Провулок Сергія Мелимуки (колишній Богінського). 11 вересня 1925 року перейменовано на честь Валерія Багінського (неправильно – Богінського) – польського революціонера, вбитого 29 березня 1925 року. Нова назва дана на честь Сергія Мелимуки – українського військовика, майора, що загинув 14 липня 2015 року в зоні АТО: під час виконання завдань що-до перевірки надійності мінних укріплень поблизу кордону біля села Сизе підірвався на вибуховому пристрої з розтяжкою. Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського.

22. Провулок Павла Стрельчука (колишній Гастелло). Розташований у селищі Жовтневому. Назву дано 5 червня 1947 року на честь Миколи Гастелло – Героя Радянського Союзу, що, за офіційною версією, 26 червня 1941 року спрямував свій літак на німецьку танкову колону. Перейменовано на честь Павла Стрельчука (1973-2014) – солдата Збройних сил України. Закінчив у Кам’янці-Подільському другу школу. Нагороджений орденом «За мужність» третього ступеня (посмертно). Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського.

ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП – 4 ЛИПНЯ 2017 РОКУ

23. Вулиця Романа Шухевича (колишня Кулика). 17 лютого 1967 року перейменовано на честь Івана Кулика (1897-1937) – українського поета, що двічі був у Кам’янці-Подільському на партійній роботі. Названо на честь Романа Шухевича (1907-1950) – головнокомандувача Української повстанської армії.

24. Вулиця Яна де Вітте (колишня Люби Берлін). Розташована на Руських фільварках. Названа 9 квітня 1936 року на честь Люби Берлін, радянської парашутистки, що загинула 26 березня 1936 року під час рекордного стрибка. Первісна назва – Віттовська. Уточнено первісну назву – названо на честь Яна де Вітте (помер 1785 року в Кам’янці-Подільському) – коменданта Кам’янець-Подільської фортеці, архітектора, фортифікатора.

25. Провулок Олександра Олеся (колишній Гайдара).

19 серпня 1977 року провулку надано ім’я Аркадія Гайдара (1904-1941) – російського радянського письменника, автора повісті «Тимур і його команда», який загинув 26 жовтня 1941 року у війні з німцями. Перейменовано на честь Олександра Олеся (1878-1944) – українського поета, драматурга, активного учасника руху Опору, який був закатований нацистами в концтаборі Заксенгаузен.

26. Провулок Бастіонний (колишній Колгоспний). Колгоспи (колективні господарства) в радянському вигляді відійшли в минуле.

27. Провулок Яблуневий (колишній Мічуріна). Іван Мічурін (1855-1935) – селекціонер, що створив понад 300 сортів.

28. Провулок Урожайний (колишній Радгоспний). Радгоспи (радянські господарства) теж відійшли в минуле.

29. Провулок Калиновий (колишній Чкалова). Валерій Чкалов (1904-1938) – радянський льотчик-випробувач, комбриг, Герой Радянського Союзу, який загинув під час випробування літака.

30. Провулок Євгена Маланюка (колишній Шолохова). Михайло Шолохов (1905-1984) – російський письменник, лауреат Нобелівської премії, автор романів «Тихий Дон», «Піднята цілина». Євген Маланюк (1897-1968) – український поет, письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, сотник Армії Української Народної Республіки.

Олег БУДЗЕЙ, член топонімічної комісії.