НАШЕСТЯ СЕКОНД-ХЕНДІВ: ГАНЬБА ДЛЯ ОДНИХ, ХОБІ ДЛЯ ІНШИХ

Економічний стан України змушує з кожним днем усе більшу кількість людей одягатися в секонд-хендах. Стереотипи українців, зокрема й кам’янчан, за попередні декілька років помітно змінилися, адже якщо раніше багатьом було соромно просто зайти в магазин вживаного одягу, то тепер не лише пенсіонери та студенти практикують такий шопінг, але й досить забезпечені особи.

Секонди – справжнє спасіння для більшості, оскільки якісний брендовий одяг хоче мати кожен, однак не у всіх є на це кошти. 19-річна студентка Катерина майже кожного тижня відвідує секонд-хенди і намагається завжди купувати там речі європейських відомих брендів, і коштують вони, порівняно з магазинними, просто копійки.

– Якось я купила светр від «Marks&Spenser» за 20 гривень, тоді як на сайтах Інтернет-магазинів він коштував близько 900, – розповідає дівчина.

Продавець жіночого одягу на речовому ринку Олена сама одягається в секондах, але водночас страждає через їхню популярність, оскільки кількість покупців у її кіоску значно зменшується з кожним сезоном. Сама ж жінка зізнається, що речі в її кіоску, порівняно з одягом із секонд-хендів, значно гіршої якості, оскільки вже давно помітила, що кофти, які вона частенько купує від бренду «Zara», хоч уже й вживані, однак носитимуться значно довше ніж китайські ринкові.

Секонд-хенди сьогодні, напевне, найбільш відвідувані речові магазини. Щодня сюди заходять сотні людей. В окремі дні їх кількість може перевищувати відвідуваність продуктових магазинів. Студентка коледжу архітектури та дизайну Вікторія розповідає, що досить частенько заходить купити якусь цікаву та недорогу річ. І якщо вона навіть у поганому стані, відразу вигадує, як її можна перешити, оздобити чи перефарбувати. Подруги вважають її справжньою модницею, але мало хто знає, що майже кожна її річ коштує близько 10-15 гривень.

– Останнє, що купила в секонді, – туфлі за 8 гривень. Неозброєним оком видно, що їх жодного разу не взували, але ззовні чомусь були дуже подряпані. За допомогою мережива та клею мені вдалося змінити та покращити їхній вигляд, – каже майстриня-модниця.

Незважаючи на низьку ціну, якість і бренд, певний відсоток людей переконані, що цей одяг шкідливий для організму людини, точніше хімічна речовина, якою він оброблений.

– Безперечно, значна частина людей просто вимушена стати покупцями секонд-хендів, однак випрати і почистити одяг та взуття після купівлі просто необхідно, щоб уникнути алергічних реакцій організму. Особливо це стосується дитячих речей, які варто ополіскувати водою із вмістом хоча б столової ложки оцту, – застерігає лікар-дерматолог Вікторія Гуслякова.

Працівники секонд-хендів розповідають, що покупці у них різні: одні купують те, що необхідно, інші лише за тканиною обирають, а дехто бере все, що підійшло. Продавець-консультант одного з кам’янецьких магазинів вживаного одягу Олена особисто знайома з людьми, які щотижня полюють саме за брендовим одягом таких фірм, як «Vero Moda», «Mango», «Zara», «Papaya», «Н&M» (Hennes & Mauritz), «Marks & Spenser», щоб потім перепродати його на просторах Інтернету. Олена зізнається, що й сама вже не пригадає, коли востаннє купувала щось у магазинах чи на ринку.

– Нічого ганебного в тому, щоб придбати одяг у секонд-хенді, я не бачу. За чотири роки роботи вже не дивуюся, коли люди обирають речі не свого розміру, розірвані чи навіть із плямами, які не виводяться. Весь одяг проходить теплову та хімічну обробку, і після ретельного прання залишки формальдегіду, яким обробляється одяг, зникають. А щоб замаскувати неприємний запах, люди використовують різні ополіскувачі для тканин, розчин нашатирного спирту, дехто просто збризкує внутрішні шви одягу ефірними оліями, – розповідає продавець.

Хоч секонд-хенди за попередні роки й досягли такого рівня, що придбати в них можна вже не лише одяг, а й взуття, книги, іграшки, посуд і навіть побутову техніку, однак стереотип сорому носити вживаний одяг для багатьох залишається принциповим. 25-річна Ірина вважає, що одяг, куплений у секонд-хендах, є негігієнічним і небезпечним для здоров’я.

– Я як мати двох маленьких дітей не розумію, як можна собі, а особливо дітям, купувати одяг у таких магазинах. Там нижня білизна і верхній одяг знаходяться в одних пакетах, ящиках. Невідомо, хто і з якими хворобами все це одягав. Тож у мене не виникає жодного бажання ризикувати здоров’ям своїм та близьких, – застерігає жінка.

А ось пенсіонерка Анна Володимирівна щотижня відвідує майже кожен секонд-хенд і зізнається, що одного разу їй пощастило знайти в кишені жіночої сумочки золоту підвіску. Тепер регулярно відвідує мережу магазинів із надією натрапити на ще одну коштовну знахідку.

Кожна людина – індивідуальність, тож вирішувати, де купувати одяг, якої якості та ціни, – особиста справа. Наразі ж із 30 випадкових опитаних людей різних вікових категорій і професій лише 7 осіб жодного разу нічого не купували в секонд-хендах, усі інші регулярно практикують відвідування магазинів вживаного одягу. І якщо для більшості спочатку це була лише необхідність оновити гардероб, то тепер – уже захопливий шопінг. А поки в людей існує зацікавленість секонд-хендами, навряд чи їхня масовість і популярність зменшуватимуться.

Оксана ПАВЛЕНКО.