Понеділок, 06 Грудня 2021 р.
24 Листопада 2017

ЛЮБОВ ДО ФІЗИКИ ПРИВЕЛА ДО ШКОЛИ

Олег ЛАВРУСЕВИЧ

«Скромний, щирий і гарний газда», – одразу спадає на думку при знайомстві з директором ЗОШ №7 Олегом ЛАВРУСЕВИЧЕМ, який 29 листопада відзначатиме 60-річний ювілей. «Він живе школою», – кажуть про нього колеги, учні та їхні батьки. Воно й не дивно, адже понад 30 років Олег Анатолійович присвятив рідній сьомій школі. Досягнень і здобутків у закладу є чимало, доклав до цього руку й директор, утім ніколи не любить підкреслювати власні заслуги і, ніяковіючи, зазначає, що за кожним злетом стоять учні та вчителі.

І хоча школа сьома, проте перша в місті започаткувала проект «Школа сприяння здоров’ю», запровадила інклюзивне навчання для дітей з особливими освітніми потребами та навіть почала проводити «Віденський бал». Чимало вже зроблено, втім попереду ще багато задумів, планів та нововведень, які принесе реформа освіти. Про все це й говоримо із керівником закладу та ювіляром.

ПЕДАГОГ-УНІВЕРСАЛ: ВІД ФІЗРУКА ДО ДИРЕКТОРА

Лише переступивши поріг шкільного подвір’я, відчувається рука господаря – всюди чистенько та охайно. Неподалік облаштований майданчик, який облюбували молоді матусі з маленькими дітками – майбутніми учнями.

Шанують тут і своїх Героїв, випускників школи, які віддали життя за Україну. Із меморіальних дощок усміхаються вже вічно молоді Микола ГОРДІЙЧУК та Аркадій ЧУХНОВ.

Усередині приміщення зроблено все для того, аби учні – і здорові, і з особливими потребами – почувалися однією дружною родиною, мали рівні можливості здобувати якісну освіту та покращувати здоров’я під час навчання. Власне, за успішну роботу директора школи нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та відзнакою міського голови «За заслуги перед громадою».

Утім у дитинстві Олег Лаврусевич і припустити не міг, що працюватиме вчителем та ще й директором школи.

– Народився я в селі Бабшин, дитинство провів у Ластівцях, звідки родом мати, у перший клас пішов у Китайгороді, а школу закінчив у Гусятині Тернопільської області, куди поїхали працювати батьки, – розповідає Олег Анатолійович. – Скажу відверто, про фах учителя навіть не мріяв, хоча завжди подобалися фізика і математика. Планував вступати до військового училища в Києві на факультет радіотехніки, але так склалося, що закінчив Івано-Франківський державний педагогічний інститут, фізико-математичний факультет. І знаєте, ніколи про це не пошкодував. Працювати з дітьми хоча й нелегко, але цікаво.

На першу кар’єрну сходинку молодий спеціаліст ступив у с.Зелене Гусятинського району. Там довелося викладати не лише фізику, алгебру та геометрію, а ще й фізкультуру. Втім із завданням успішно впорався, деякий час працював у Вільхівцях Чемеровецького району, а 1985 року перейшов до школи №7. Тут читав дітям фізику, згодом став заступником директора, а 1999 р. пересів і в крісло директора.

– Дев’яності роки були важкими і для країни, і для школи. Втім, незважаючи на негаразди, колишні очільники докладали чимало сил, аби навчальний заклад розвивався, – каже Олег Лаврусевич. – Ситуація суттєво покращилася у 2000-х. Нам вдалося успішно втілити декілька власних ідей.

«ЗДОРОВ’Я І НАВЧАННЯ – ПОРЯД!»

Зокрема, 2001 р. в ЗОШ №7 започаткували проект «Школа сприяння здоров’ю», а вже через два роки вдалося увійти до обласної мережі «Шкіл сприяння здоров’ю», згодом – до Національної, ставши освітньо-інформаційним центром. «За пропаганду здорового способу життя» заклад нагороджений грамотою Міністерства освіти і науки України й надалі продовжує крокувати із гаслом «Здоров’я і навчання – поряд!».

ЛЮБОВ ДО ФІЗИКИ ПРИВЕЛА ДО ШКОЛИМайже 10 років тому тут успішно запровадили метод інклюзивної освіти. Завдяки цьому діти із певними вадами отримали змогу навчатися разом з однолітками та проходити курс реабілітації без відриву від навчання у спеціально обладнаних аудиторіях.

– На першому місці у нас завжди стоїть турбота про здоров’я кожної дитини, – каже директор школи. – Це й підштовхнуло першими в місті включитися в інклюзію, створити для цього відповідні умови та підготувати фахівців. Практика залучення дітей з особливими потребами до навчання у звичайних школах дозволяє соціалізувати їх. Для них обладнано клас для навчання, масажний кабінет, сенсорну і тренажерну кімнати. На сьогодні в школі навчаються 30 таких учнів, опікуються ними 6 досвідчених педагогів. Вони допомагають вихованцям не тільки опановувати знання, але й адаптовуватись у соціальному просторі. З нетерпінням чекаємо на нове обладнання для діток із вадами зору, придбане за кошти благодійного фонду Марини ПОРОШЕНКО.

ЗОШ №7 понад десять років тому втілила в життя ще один гарний проект – «Віденський бал». Вбрані в ошатні сукні дівчатка та галантні хлопці щороку кружляли у вихорі танцю. Із часом свято грації та краси випурхнуло за межі школи й успішно прижилося в місті, щоправда, вже як міжшкільний конкурс «Шкільний вальс».

І сьогодні життя у школі бурлить. Тут активно працюють над впровадженням проекту медіатеки – нової сучасної бібліотеки. Крім необхідних підручників, оновлена бібліотека буде обладнана комп’ютерами з доступом до мережі Інтернет, матиме принтер, ксерокс, а також зручний інтерактивний простір. Впроваджуватиметься таке ноу-хау за кошти міського бюджету.

ЩО ПРИНЕСЕ «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА»

А доки втілюються в життя нові плани, Олег Лаврусевич разом із колективом активно готуються до запровадження 12-річної освіти, яка запрацює з 1 вересня 2018 р.

– Передбачаються суттєві зміни. Планується, що буде початкова школа для учнів 1-4 класів, гімназія – для 5-9 класів і ліцей із профільним навчанням – для 10-12, – каже Олег Анатолійович. – Якщо реформі таки вдасться розвантажити учнів, полегшити навчальні програми та запровадити автономне фінансування шкіл – це вже великий плюс.

Я спілкувався із колегами, у школах яких цьогоріч впроваджується пілотний проект «Нова українська школа». Вони стверджують, що першачкам цікаво навчатися по-новому. Їх не навантажують домашніми завданнями, а нові знання отримують завдяки грі. Це все добре, але виникає питання: чотири роки учні побавляться, а в 5 класі доведеться навчатися за програмою, яка може виявитися для них складною. До того ж вимоги та обов’язкове ДПА в 4 класі ніхто не відміняв. Якщо починаємо розвантажувати з 1 класу, то, відповідно, має бути нова шкільна програма і надалі. А навантажувати учнів варто у старших класах, коли вони визначилися, який фах планують здобути, і обрали профіль для подальшого навчання.

КОЛИ РОДИНА НАДИХАЄ

Шкільні теми та проблеми не залишають нашого співрозмовника і вдома. Воно й не дивно, адже друга половинка Надія Олексіївна – викладач К-ПНУ ім.Івана Огієнка. Подружжя жартує, що знає один одного мало не все життя, адже 10 років провчилися в одному класі, а цьогоріч святкували 40-річчя сімейного життя.

– Добре, коли в родині є спільні інтереси, є з ким порадитися та кому підказати, – зізнається Олег Анатолійович. – Відверто кажучи, я не був налаштований на таку відповідальну посаду. Але, як то кажуть, чоловік досягає успіхів, коли має дружину, яка спрямовує його в правильне русло. Пишаємося і донькою, котра пішла в медицину, працює кардіологом і викладає в Чернівцях. Часто жартую, що маю двох лікарів: дружину-любителя і доньку-професіонала. А коли насідають обоє, то мусиш і ліки пити, і тиск вимірювати. А найбільше надихають маленькі онучки, перли яких я часто занотовую.

Олег Лаврусевич годинами може розповідати про свою сім’ю, улюблену роботу та допитливих і непосидючих учнів. А ще цікавиться футболом. І не лише вболіває за улюблену команду – київське «Динамо», а й сам може дати майстер-клас. А ще щороку долучається до змагань із туризму серед міських учителів. Нарівні з молоддю може й по канату полізти, і в м’яча поганяти. Тож на активного ювіляра попереду ще чекає не один успішний гол…