ВІЙНА НЕ ПИТАЄ НАС, ХТО…
Сумна звістка вчергове надійшла до Кам’янця-Подільського. У зоні АТО загинув наш земляк – 22-річний Олександр ГОРНИЙ. 1 грудня ми втратили ще одного захисника, сина, брата, друга та коханого. Він не готувався до війни, та війна покликала його. Оскільки Україну любив понад усе, то боровся за її мир, спокій, цілісність і незалежність. Родичі, друзі, викладачі та просто знайомі не можуть оговтатися від втрати і повірити, що Сашка більше немає…
– Саша навчався в 14 училищі на монтажника інформаційно-комунікаційного устаткування, – з болем в очах розповідає його куратор Олександр ГАВРИЛЮК. – Закінчив його два роки тому. Був добрим, чуйним, люб’язним і привітним. Завжди брав участь у художній самодіяльності, малював і співав. Після закінчення навчання вирішив піти у Збройні сили України. Його частина навіть охороняла Чорнобильську зону, потім підписав контракт і служив в АТО. Коли приїжджав до рідного міста, навідувався в училище та часто телефонував. І досі не віриться, що Саші більше немає…
Хлопці по службі зізнаються, що за декілька днів до трагедії Сашко мав погані передчуття.
– Він був таким молодим, усе життя попереду, мав би одружитися, виховувати дітей, бавити внуків… Та, напевно, не судилося, – тамуючи нестерпний біль, каже його знайомий.
Провести Героя в останню путь зібралися рідні, друзі, знайомі та небайдужі кам’янчани. Не стримуючи сліз, на колінах, усі прощалися з молодим воїном. Поховали бійця 6 грудня на Алеї слави.
