Середа, 01 Грудня 2021 р.
5 Січня 2018

ЩО ТАМ НАКОПАЛИ?

21 грудня в НІАЗ «Кам’янець» відбувся круглий стіл за підсумками археологічного сезону-2017. Цього року об’єктами досліджень стали дві вулиці, де були розташовані епіцентри розкопок: вул.П’ятницька, 12, і Польський ринок, 1, а саме – забудова південної перії Польського ринку.

ЩО ТАМ НАКОПАЛИ?Сезон 2017 р. виявився наймасштабнішим і найбільшим за площею дослідження нашого міс­та. Хоча археологи працювали не лише в Кам’янці, розкопки проводилися в Бакоті, Полонному та Василівцях.

У місті ж розкопки охопили не окремі будівлі чи території, а цілий житловий квартал.

– Саме такі дослідження в майбутньому будуть впливати на історію Кам’янця, його структуру та окре­мі елементи. Це будуть першоджерела для молодих науковців і студентів, які хочуть досліджувати історію міста, – зазначив керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції, кандидат історичних наук Павло НЕЧИТАЙЛО.

Під час круглого столу центральною темою обговорення стали цікаві й унікальні знахідки, яких цього року виявилося чимало.

Під час відкриття фундаментів історичної забудови південної перії майдану Польський ринок співробітники експедиції відкрили фрагменти житлових і господарських споруд, ремісничих майстерень, підземель, культурних шарів та унікальних артефактів, які засвідчують історичне минуле й історію нашого міста.

Також було знайдено ванну для виготовлення вапна і чинбарню. Чинбарня – це давня майстерня для чинення, обробки шкіри. Там були розміщені великі чани, в яких чинбар (майстер) замочував шкіру і виготовляв різне побутове чи військове приладдя. В залі всі були здивовані, адже виходить, що в XV-XVI ст. у центрі міста був розташований кушнірський цех, де виготовляли шкіру. Де брали для чинбарні воду? Як ремесло впливало на екоклімат міста? Для науковців на сьогодні це загадка з певними припущеннями.

Також виявлено шар трипільської культури. По суті, весь давньоруський Кам’янець, за словами археологів, стояв на основі трипільського поселення або поселень, які розташовувалися навкруги міста, а його центр – на майдані Польський ринок. У всіх місцях розкопок на території Старого міста давньоруський шар лежить безпосередньо поверх трипільського, і жодних прошарків інших періодів між ними не виявлено.

І найцікавіше та найпривабливіше для нумізматів і чорної археології – монети. Як зазначили дослідники, їх на території дослідження було багато, але за особливістю наших грунтів вони збереглися в не дуже гарному стані. Монети Джанібек Хана 1352 р., Владислава Ягайла XIV-XV ст., гелер Анни Рацибузької 1380-1405 рр., а також унікальні монети від XIV до XX ст. прекрасно відображають історію нашого краю, її економічне, політичне і соціальне життя.

Але траплялися і підробки. А саме – монети, які знайдені на вул.П’ятницька і датуються добою Речі Посполитої, виготовлені з міді, а покриті тільки невеликим шаром срібла, який із легкістю стирається. Річ у тім, що неподалік від нас, на території Молдавського князівства, у Сучаві, мало не в промислових масштабах діяв монетний двір, що займався фальшуванням польських монет.

Дослідники підсумували, що розкопки такого великого масштабу проводяться вперше. Було з’ясовано етапи хронології заселення центру Кам’янця і доведено, що міський осередок почав формуватися на площі Польський ринок не раніше як у другій половині XIII ст. З XIII до XVII ст. всі будівлі зводилися переважно з глини та дерева, а вже починаючи з XVII ст., забудова була з каміння.

До таких результатів дослідники не дійшли б без допомоги історичного факультету Кам’янець-Подільського університету ім.Івана Огієнка, за що щира вдячність декану Володимиру Дубінському.

Ігор КИРИЛЮК.