ЛІКАРСЬКА ПІДТРИМКА ОН-ЛАЙН. НАВІЩО УКРАЇНІ ТЕЛЕМЕДИЦИНА?

Цього року стартує медична реформа. Суттєвих змін особливо гостро потребує сільська медицина. Адже на сьогодні в більшості амбулаторій і фельдшерсько-акушерських пунктів відсутнє водопостачання, опалення та водовідведення, не кажучи вже про сучасне діагностичне обладнання або мінімальний пакет медикаментів. Урядовці вже пообіцяли, що незабаром сільські медики отримають і необхідну апаратуру, і транспорт. Щоб зробити медичну допомогу якіснішою та доступнішою, в країні також запровадять телемедицину. Що це таке і як воно може допомогти в лікуванні хворих, проаналізував Центр громадського моніторингу та контролю.

ТЕХНОЛОГІЇ НА ДОПОМОГУ

За інформацією Міністерства регіонального розвитку, наразі в селах України працюють 4 тис. амбулаторій і 12,7 тис. фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП). Цього замало, аби повноцінно задовольнити потреби сільського населення в медичних послугах. А це понад 13,1 млн. осіб. За твердженнями спеціалістів МОЗу, на сьогодні амбулаторії нерідко виконують функцію не лікувальної установи, а проміжного пункту, через який пацієнт намагається дістатися до якіснішої медицини – в місто чи область. Хоча більшість проблем можна було б розв’язати на місці.

– 85% пацієнтів, які потребують медичної допомоги, можуть отримати її в лікарів первинної ланки, – запевняє екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук.

Щоб досягти цієї мети, урядовці планують перетворити сільську медицину, зокрема на первинній ланці, на ефективний механізм. Задля цього в листопаді 2017 р. парламент ухвалив Закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». В рамках закону планується розбудувати і модернізувати амбулаторії та ФАПи, забезпечити лікарів житлом і службовим транспортом, придбати діагностичне устаткування. Також закон передбачає активне впровадження телемедицини, тобто надання меддопомоги з використанням новітніх технологій. Для цього у села проведуть швидкісний Інтернет, закуплять комп’ютери та необхідне обладнання для телеметрії – оперативної передачі результатів діагностики до лікарні. Гроші на це є, як запевняють урядовці. Загалом протягом 2017-2018 р. на розвиток сільської медицини мають виділити 5 млрд.грн.

ЛІКАРСЬКА ПІДТРИМКА ОН-ЛАЙН

Завдяки телемедицині фельдшер чи сімейний лікар амбулаторії зможуть отри­мати рекомендації досвідчених вузькопрофільних колег із району чи міс­та щодо лікування пацієнта просто по Skype чи месенджеру, тобто в текстовому або відеорежимі. Для хворого це суттєва економія часу і коштів, адже йому не потрібно буде їхати за десятки кіломет­рів на прийом до фахівця.

Більшість українців скептично поставилися до такого нововведення, натомість лікарі наголошують на практичності та необхідності нововведень. За слова­ми доцента кафедри дитячих інфекційних хвороб і дитячої імунології НМАПО ім.П.Л.Шупика Федора Лапія, із поширенням смартфонів і веб-камер телемедицина – це вже усталена практика у професійному медичному середовищі.

– Можна поспілкуватися в режимі веб-­семінарів, веб-консультацій, – ділиться досвідом пан Лапій. – У нас, лікарів, є свої закриті групи в месенджерах. Там можна написати: у мене є такий випадок, він має такий перебіг, хто мав справу, який має до­свід? Отримаєш відповідь. Це і змога писати колегам за кордон.

У Європі також давно застосовують телемедицину. Наприклад, в Естонії її впровадження розпочалося з 1995 р. разом із реформою в галузі охорони здоров’я. Її переваги оцінили і медики, і пацієнти. Весь анамнез хворого лікар знає ще до його приходу. Людина має змогу записатися на прийом і провести обстеження дистанційно, а вся інформація зберігається в електронному варіанті.

– Система дуже зручна, працює добре, і є можливість оперативно консультувати па­цієнта, – каже травматолог Андрій Саф’янов, який нині працює в Естонії.

Улітку 2017 р. Україна також почала перехід на електронну систему охорони здоров’я eHealth. Так, станом на 1 грудня 2017 р., в ній уже зареєструвалися 650 медичних закладів і 3800 лікарів, які внесли дані 12200 угод між ними та па­цієнтами. Також активно впроваджується механізм он-лайн-запису на прийом.

ПЕРШІ ЛАСТІВКИ

В Україні наприкінці 2017 р. розпочався перший пілотний проект із телемедицини. Його проводять на Одещині на базі приймально-діагностичного відділення Окнянської райлікарні.

– Кожен працівник фельдшерського пункту має валізу для первинної діагностики: в неї входять електрокардіограф, глюкометр, ендоскоп для відеопередач, спірограф та інші діагностичні апарати. Усе це приладдя підключено до планшета, який одразу передає дані спеціалістам райлікарні, – пояснює голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Степанов.

Тож фельдшер має змогу одразу провести низку аналізів, миттєво передати результати до бази, де їх бачить терапевт, а також спеціалісти райлікарні, які протягом 10-15 хв. роблять висновки. Раніше фельдшери нерідко вагалися, чи потрібна госпіталізація пацієнту в тому чи іншому випадку. Тепер вони отримують попередній діагноз уже за декілька хвилин після обстеження людини. За словами експертів МОЗу, до цього закону медики не могли використовувати дистанційного консультування в повному обсязі, тепер же вони працюють у правовому полі. А це розширює можливості не лише лікарів, а й пацієнтів.

Головна мета реформи – підняти рівень медичного обслуговування в селі. У МОЗі сподіваються на успіх справи, але наголошують, що це залежатиме від зла­годжених дій усіх профільних відомств, місцевих органів влади, медичної спільноти та бажання громадян долучитися до сучасних процесів у медицині.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю.