П'ятница, 26 Квітня 2024 р.
16 Лютого 2018

БАЧИЛИ, ТА НЕ ВРЯТУВАЛИ

14 лютого, близько 17.00, частково обвалився мур комплексу Старої фортеці. Камери відеоспостереження зафіксували, що за декілька секунд до надзвичайної події тут проїжджав автомобіль.

БАЧИЛИ, ТА  НЕ ВРЯТУВАЛИ– Із чоловіком на авто поверталися додому. Проїхали Стару фортецю і почули незвичний гуркіт. Одразу ж вистрибнули й мало не зомліли. Проїжджу частину засипало величезними каменюками, які обвалилися зі стіни. Страшно подумати, що могло статися, якби ми забарилися на декілька секунд, – розповіла «Подолянину» очевидець події – 39-річна кам’янчанка Віта Миколаївна.

Звістка про руйнування час­тини муру Північного бастіону швидко облетіла місто. На місце обвалу оперативно з’їхалися поліція, рятувальники, керівник НІАЗу «Кам’янець» Василь ФЕНЦУР і директор Кам’янець-По­діль­сь­кого державного історичного музею-заповідника Олександр ЗАРЕМБА. Вже зранку наступного дня подію взялася розслідувати спеціальна комісія, до складу якої ввійшли представ­ники міської влади, НІАЗу, музею, ко­мунальних служб, відділу з охо­рони культурної спадщи­ни. Вин­ного в тому, що сталося, знайшли швидко. Припускають, що це вода. З’ясували, що мур 2008 ро­ку навіть пережив реставраційні роботи. Правда, хто їх виконував, ніхто так і не зізнався. Чиновники відправляли журналістів один до одного, проте жоден відповіді так і не дав.

У серпні 2011 року, після обвалу Нової Західної башти, «Подолянин» оприлюднював деякі думки щодо недоцільності будівельного втручання у Стару фортецю: «Сьогодні пора припиняти досліди над Старим замком із розкопками й добудовами. Занадто багато втручання сучасними методами будівни­цтва. У Північному дворику повним ходом ведуться роботи, там усе перекопано, і під час дощів вода просочується у підземелля та все підтоплює…». Але тоді керівництво музею разом із міською владою розробили програму порятунку, результатом якої стало відновлення протягом двох років поверхні Північного дворику після археологічних розкопок. Бюджет надав для цього 140 тис.грн. Роботи виконувало підприємство «Гер­мес-С», яке має відповідну ліцензію. Зауважимо, що роботи проводилися тільки зверху. Лицеву кладку чіпали за декілька років до того, і поки невідомо хто.

…Зі слів працівників музею, ще у січні 2018 р. вони запідозрили небезпеку і навіть склали відповідний протокол про необхідність проведення дослідження. Втім експертів не дочекалися та й самі не подбали про елементарні заходи безпеки. А доки офіційну причину обвалу мають з’ясувати спе­ціалісти із Хмельницького, проїзд вулицею Замковою заборонили, адже існує загроза подальшого обвалу муру.

– Наприкінці січня працівники музею-заповідника виявили значне випучення лицевої кладки муру Старої фортеці на ділянці північно-західного кута Північного бастіону, – коментує Олександр Заремба. – Сформували комісію, після візуального обстеження вирішили звернутися до профільних інституцій, аби вони фахово обстежили мур, виявили причину деформації та виготовили проектну документацію для проведення протиаварійних і рестав­раційних робіт. Адміністрація му­зею навіть уклала договір із ДП «Подільський експертно-технічний центр». Обстеження мало відбутися 15-16 лютого.

– Десять років тому на цій ділянці проводилися реставраційні роботи, зокрема було перекладено частину лицевої кладки муру, – додає Василь Фенцур. – Обвал стався на місці перев’язки старої кладки з новою. Але більше постраждала частина, що не реставрувалася. Кладка обвалилася в тому місці, де раніше була брама Станіслава Августа, яка й підтримувала мур (на фото).

БАЧИЛИ, ТА  НЕ ВРЯТУВАЛИЇї демонтовано наприкінці XIX століття. Комісія припускає, що попередня причина того, що сталося, – за­мокання, невідведення дощових талих вод, замороження і відтаювання. Це призвело до того, що стіна випучилася, а згодом обвалилася.

Розгрібати каміння взялася міська влада, яка розробила кро­ки з ліквідації НП. Як повідомив заступник міського голови Вадим САВЧУК, насамперед необхідно розібрати деформовану випученням і тріщинами частину муру, що не встиг обвалитися. Власне, це вчора почали робити місцеві будівельники. Після цього можна буде відкрити одну смугу для проїзду транспорту. А ще провести детальне обстеження та отримати технічний висновок спецорганізації для розробки кошторисної документації на ремонтно-реставраційні роботи.

За даними прес-служби міськ­ради, автобусне сполучення за маршрутом №1 «Підзамче – мік­ро­район Жовтневий» здійснюється через с.Довжок за схемою руху приміського автобуса №42. Після очищення дорожнього покриття рух автобусів №1 та №23 буде відновлено.

Відомості про руйнацію стіни замку внесли до єдиного реєстру досудових рослідувань. Проводиться розслідування щодо осіб, котрі неналежним чином виконували обов’язки зі збереження пам’ятки архітектури.