Четвер, 28 Березня 2024 р.
16 Лютого 2018

ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ – ПІДКОРИТИ МІНИ

Неоголошена війна, що триває в Україні вже четвертий рік, продовжує відбирати життя, калічити, руйнувати міста…

Щодня зі сходу приходять невтішні звістки. Небезпека чатує як на військовослужбовців, котрі захищають рідні землі, так і на мирне населення, яке вже втомилося від вибухів, обстрілів і смертельних мінних пасток.

Збір та аналіз інформації про підриви в зоні АТО, виявлені та знешкоджені вибухонебезпечні предмети віднедавна ліг на плечі фахівців Центру розмінування (начальник – полковник Володимир РОДІКОВ). Вони створили карту інцидентів, які відбувалися із застосуванням вибухонебезпечних предметів, і з’ясували, що сьогодні на Донеччині та Луганщині найбільше втрат саме через підриви на мінних полях і саморобних вибухових пристроях (СВП).

МОВЧАЗНА НЕБЕЗПЕКА ЧАТУЄ НА СХОДІ

ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ - ПІДКОРИТИ МІНИ– Ми проаналізували випадки підривів особового складу та військової техніки в зоні АТО, що сталися від квітня 2017 року до січня 2018, – розповідає начальник відділення інформаційного забезпечення та узагальнення досвіду Центру розмінування майор Мар­та МІЗЕРНА. – Ці дані – офіційна статистика. Також брали до уваги і повідомлення в ЗМІ. Створивши карту вибухів, вдалося встановити, що найбільше підривів, а саме 12, зафіксовано в Донецькій області, у Луганській – 5.

Отож, за 9 місяців через підриви на вибухонебезпечних предметах загинув 21 військовослужбовець, ще 16 отримали важкі поранення. Це хлопці з різних міністерств та відомств силового блоку. Відповідно до даних, 2 – загинули під час обстрілів, 6 – на боєприпасах, встановлених на розтяжках, 7 – на протипіхотних мінах, 2 – на протитанкових, 7 – під час поїздки на виклик на бойовій техніці, 5 – на невстановлених вибухових предметах. Обставини загибелі ще 8 військовослужбовців з’ясовуються. Із 36 осіб, які потрапили в цю сумну статистику, лише один проходив навчання в Центрі розмінування. Тому й маємо такі плачевні наслідки.

ПОІНФОРМОВАНИЙ – ЗНАЧИТЬ ОЗБРОЄНИЙ

На сьогодні особовий склад центру розробив низку заходів, аби жертв поменшало. Це і підготовка саперів, кінологів, водолазів, тісна співпраця з міжнародними партнерами, випро­бування новітніх засобів інженерного озброєння та захисту сапера. На сьогодні у центрі випробовують міношукач українського виробництва. Започатковано виїзні курси безпосередньо в зоні АТО. Інструктори Центру розмінування проводять групові навчання для військовослужбовців із частин, які залучаються до виконання бойових завдань у зоні АТО. Під час таких занять захисники вдосконалюють навич­ки, знання та вміння. Ка­м’янець­кі сапери, маючи неабиякий до­свід із приборкування мовчазної смерті, навчають хлоп­ців, як розпізнати за демаскувальними ознаками вибухонебезпечний предмет і що робити далі, аби самому не наразитися на небезпеку і вберегти інших.

– Торік такі курси пройшли близько 1000 військовослужбовців із силових структур, – коментує заступ­ник начальника Центру розмінування з морально-психологічного забезпечення підполковник Богдан БЕРКУТА. – Ми надали пропозицію Міністерству оборони, щоб весь особовий склад, який цьогоріч відбуватиме в зону АТО, обов’язково проходив підготовку у Центрі розмінування. Також обставини кожного підриву, що трапився в зоні проведення АТО, розслідують наші військовослужбовці зі зведеного загону розмінування. Хлопці прийшли до висновку, що під час інтенсивного ведення бойових дій ворожі збройні формування хао­тично встановили чимало мін – протитанкових, протипіхотних.

Крім того, неабияку небезпеку становлять саморобні вибухові пристрої, яких на Донбасі вистачає. Виявляють сапери і боєприпаси, що не вибухнули. Такі знахідки небезпечні тим, що залягають у грунт. Втім згодом потрапляють як іграшки до дітей. Нерозсудливі дорослі намагаються їх розпиляти та здати на металобрухт. Пристрій детонує, відбирає життя або призводить до каліцтва. Халатність, незнання і непрогнозування наслідків призводить до того, що підриваються і цивільні, і військові.

КУРС – НА ІМСМА

Руку допомоги в боротьбі з небезпечними предметами Україні надають міжнародні організації, як-от ОБСЄ, ЮНІСЕФ і Женев­ський міжнародний центр гуманітарного розмінування. Зокрема, завдяки міжнародному центру в Міністерстві оборони України розпочали роботу зі створення електронної системи ІМСМА, яка дозволяє складати карти потенційно небезпечних ділянок і містить базу даних про розміновані об’єкти. Як створити таку базу, працювати із нею як адміністратор, заносити інформацію, знає військовослужбовець цент­ру, адміністратор А1 системи

ІМСМА Олеся НЕТРЕБІНА. Торік у листопаді вона єдина від України взяла участь у курсі з питань системи управління інформа­цією у сфері протимінної діяльності, що відбувся у швейцарсь­кому місті Шпіц.

– ІМСМА була розроблена Же­нев­ським міжнародним центром гуманітарного розмінування, – розповідає старший солдат Олеся Нетребіна. – Призначена для того, щоб зробити протимінну діяльність ефективнішою, дешевшою та швидшою. На сьогодні застосовується у 48 країнах світу і є головним програмним забезпе­ченням, що використовується для різних протимінних проектів і програм.

Система ІМСМА призначена для збирання, накопичення, узагальнення, збереження, аналізу, систематизації, розповсюдження інформації та даних, що стосуються протимінної діяльності. Важливо, щоб ІМСМА була єдиною для України. Наразі триває робота з розробки мережі, яка надасть технічну можливість об’єднати всі локальні бази інших силових міністерств і відомств, а також створити єдину з головним та резервними серверами. Це потрібно для того, щоб забезпечити доступ до даних усім службам, відомствам та організаціям, котрі працюють на території України. ІМСМА міститиме інформацію про заміновані території, роботу, що проводиться, випадки підриву, контроль якості розмінованих територій тощо. Ці дані знадобляться для ефективнішого планування та ухвалення рішень під час виконання робіт у майбутньому на цих ділянках. Саме так працює система в інших країнах світу.

Нині Олеся Нетребіна, враховуючи рекомендації радників Женевського міжнародного цент­ру гуманітарного розмінування та методичні рекомендації Міністерства оборони України, вже розробила відповідні форми. Щойно їх затвердить керівництво Міноборони, запрацює єдина база. Усі дані стікатимуться у Центр розмінування, де перевірятимуться і вноситимуться до системи адміністратором.

А доки триває робота над створенням карти потенційно небезпечних ділянок, сапери працюють не покладаючи рук. І навіть після того, як настане довгоочікуваний мир, роботи їм вистачить не на одне десятиліття. За статистикою, один рік війни тягне за собою 10 років робіт із розмінування. Тож із кожним днем протистоянь на сході завдань у саперів лише додається. 


ДЛЯ ДОВІДКИ:

За інформацією Міністерства оборони України, за станом на 1 січня 2018 р., групами розмінування Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, піротехнічними підрозділами ДСНС заходи з розмінування проводилися на території близько 25695 га. Знешкоджено 325 тис. 899 вибухонебезпечних предметів. Зокрема, групами розмінування ЗСУ знищено 177 тис. 549 вибухонебезпечних предметів. Заходи з розмі­ну­ван­ня здійснювалися на території 3632,03 га. Очищено 1153,24 км доріг, 17,6 км залізничної колії. Перевірено 106 об’єктів.

Унаслідок діяльності терористичних угруповань і агресії РФ проти України близько 7 тис.кв.км звільнених територій Донець­кої та Луганської областей забруднено мінами та вибухонебезпечними залишками війни. На разі основні зусилля спрямовані на розмінування систем життєзабезпечення населення, в тому числі ліній електропередач газо- і водопроводів, теплоцентралей, а також автомобільних доріг і залізничних колій територій Донецької та Луганської областей.

Для виконання завдань із розмінування задіяні 275 осіб і 74 одиниці техніки. Згідно з аналізом проведених робіт із розмінування звільнених територій, незаконними збройними формуваннями використовувалися різні типи боєприпасів після тривалого періоду зберігання, в результаті чого більшість не вибухнули і створили загрозу для місцевого населення.