ІГРИ РОЗУМУ … ДЛЯ ПЕРШАЧКІВ

Уявляєте, у школі карантин, а учні цьому взагалі не раді. Їм же доведеться пропустити улюблені уроки, ранкові зустрічі з однокласниками та дружні бесіди на житейські теми з улюбленою вчителькою-подругою. Не в захваті вони і від канікул і роблять усе можливе, аби не захворіти. Батькам багатьох школярів це може здатися якоюсь науковою фантастикою. Насправді ж так уже півроку навчаються першачки двох класів НВК №3, які долучилися до пілотування нового Державного стандарту початкової освіти – «Нова українська школа». Такий сценарій чекає і на всіх українських першачків, які сядуть за шкільні парти у вересні 2018 р. Цього тижня Уряд прийняв держстандарт початкової освіти, який визначає, чому навчатимуть дітей у початковій школі вже з 1 вересня. Тож потяг змін стартував з міністерської платформи і рушив по всіх регіонах.

Знання заради життя, дитиноцентризм замість предметоцентризму, відхід від зазубрювання, мобільні парти, дружна трійця «учень – вчитель – батьки», самостійність для вчителів, розвантаженість для учнів, навчання в ігровій формі, відсутність домашнього завдання, оцінок, важких портфелів і навіть звичної шкільної форми, – за такими правилами працюватиме нова школа, яка передбачає 12-річне навчання замість 11. Доки одні батьки тішаться змінам, які обговорювали тривалий час, інші їх ганять, мовляв, скільки можна гратися, а дехто взагалі не знає, які нововведення чекають на їхніх чад. З’ясувати, чого ж чекати першачкам та їхнім рідним, вирішив «Подолянин».

ПІЛОТНИКІВ У ШКОЛІ ВЧАТЬ ЖИТИ

Відповідно до реформи, пілотні класи в НВК №3 мають ігрову та навчальну зони. Крім того, поділені ще й на центри: природознавства, математики, читання, мистецький. Їх може бути до семи. Відкрили та зробили доступнішими для першачків і шафки, звідки вони охоче беруть навчальне начиння навіть на перервах. Швидко навчилися повертати все на свої місця, що неабияк дисциплінує та привчає до порядку.

Уже на місці, у незвичному та затишному класі з’ясували, що новий Стандарт не лише змінив парти, відчинив шафки, додав яскравих барв класній кімнаті, наповнив її сучасною технікою, розвивальними іграми та обладнанням, а й змінив світогляд учителів.

– Кожен робочий день розпочинається із ранкових зустрічей, на яких дітки налаштовуються на гарний день, вчаться передавати емоції, звертатися один до одного, висловлювати побажання, – каже вчителька пілотного 1-А Оксана БОН­ДАРЧУК, яка має 32-річний педагогічний досвід. – Здавалося б, на перший погляд така банальна вправа, але завдяки їй першачки швидко познайомилися, згуртувалися, неабияк розвивається їхній словниковий запас, вони не бояться говорити, висловлювати власну думку. Маємо навіть екран настрою, на якому впродовж дня діти залишають власні емоції-смайлики. Якщо в когось настрій погіршився, розбираємося чому і допомагаємо його покращити.

Чимало батьків переймаються тим, чи вдасться навчити дитя рахувати, писати, читати, лише граючись. Як запевнила вчителька-першопроходець, насправді уроки ніхто не відміняв. І поруч із такими дисциплінами, як навчання грамоти (письмо і читання), математика, іноземна мова, є ще 7 годин на тиждень інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

– Назва промовляє сама за се­-бе, – продовжує педагог. – Ми ходимо на екскурсії, проводимо досліди, працюємо в групах. Під час дослідження рослин ідемо на вулицю, коли вивчали професії – навідува­лися до стоматології, перукарні, біб­ліотеки. А в магазині навіть портфель самі складали, з’ясовуючи, що нам потрібно і де воно лежить. Усі ці навички знадобляться діткам у житті. Власне, це і є розвиток життєвих компетенцій.

А от нещодавно у нас був тиждень моди. Говорили не лише про гардероб, а й про моду на здоровий спосіб життя. Теорію підкріпили поїздкою до «Кінезису». Знайшлося завдання і для батьків. Вони готували фірмові салати здоров’я. Разом із тим першачки робили звуко-буквенний аналіз слів із теми, рахували звуки і букви, порівнювали, яких і на скільки більше. Тобто, поруч із загальним розвитком задіяли математику, письмо та читання.

Фантазію маленькі школярики розвивають у кріслі автора. Тут вони можуть вигадати як власні історії, так і поділитися прочитаним і відповісти на запитання однокласників.

– Ви не повірите, але інколи їм для цього навіть уроку замало, – додає завуч із навчальної роботи Наталія ІВАНЕНКО. – Одного дня зайшла на перерві, а в класі дітки із захопленням переповідають один одному прочитане. Цікавлюся: «Чому ж не йдете на перерву?», а вони відповідають: «Нам тут цікавіше». Тому й не дивно, чому першачки так засмутилися, коли оголосили карантин. Найголовніше досягнення «Нової української школи» – це те, що дітки хочуть туди ходити.

– Такий підхід до навчання для Європи не новина, – коментує директор НВК №3 Оксана ТОКАР. – Найбільше «Нова українська школа» запозичила із фінської освіти, яка вважається однією з найефективніших у світі, адже готує не до іспитів, а до життя. Тепер і в нас усе спрямоване на те, аби з перших днів навчити школяриків спілкуватися, шукати інформацію в навколишньому світі, вчитися на практиці. Ми підводимо дітей, щоб вони самі зрозуміли, чому і як саме відбуваються ті чи інші процеси, як правильніше вчинити в певних житейських ситуаціях. Шляхом проб і помилок учні самі доходять до висновку і правильної відповіді, а не вчителі дають їм готовий матеріал. Навіть розташування парт по-новому – півколом або групами, коли дітки сидять навпроти один одного – теж дає позитивний ефект. Адже вони бачать не спину товариша, а його очі. Стіл учителя також розташований не перед дітьми, а біля них, бо роблять вони все разом. Учитель тепер не наглядач, а друг і порадник, дітки знають, що він завжди прийде на допомогу. Позитивно зарекомендували себе і групові форми роботи, під час яких кожен учень виконує певну роботу, відчуваючи власну значимість у спільній справі, та знає, що може розраховувати на допомогу друга.

Першачки-пілотники вільно себе почувають у будь-яких ситуаціях. Гостей цьогоріч вони бачили чимало, адже по досвід до нас і приходять, і приїжджають освітяни з усіх усюд. Під час одного такого візиту дітки саме грали на музичних інструментах. Гості запитали, як їм навчається, і чи важкі домашні завдання? Продовжуючи відбивати ритм, один із першачків серйозно відповів: «А Ви що не знаєте, що в першому класі домашніх завдань не задають». Такі в нас дітки – вільні, сміливі, мають власну думку і можуть її відстояти. Забезпечені два класи і необхідним приладдям. На його придбання міська влада виділила 79 тисяч 100 гривень.

КЛАС ПОТЯГНЕ НА 100 ТИСЯЧ

Реформа, як бачимо, несе чимало позитиву, але погодьтеся, що старими методами важко навчити сучасних дітей. Саме тому Міносвіти склало цілий список необхідного обладнання, яке має бути в кожному класі. Облаштування одного класу обійдеться у близько 100 тис.грн.Перелік досить масштабний і дорогий, якщо починати купувати все з нуля. Отож, першачкам знадобляться:

1. Набір наочно-дидактичних матеріалів з української мови.

2. Набір наочно-дидактичних матеріалів з іноземних мов (анг­лійська, німецька, французька, іспанська).

3. Набір цифр і знаків на магнітах.

4. Набір моделей геометричних тіл і фігур.

5. Набір мірного посуду.

6. Терези з набором важків або електронні ваги.

7. Математичний планшет.

8. Танграм.

9. Навчальний набір грошових знаків.

10. Лічильний матеріал (набір Кюізенера, пластикові геометричні фігури тощо).

11. Модель механічного годинника.

12. Набори з конструювання з різними спосо­бами з’єднання деталей (50-100 елементів).

13. Килимок-конструктор із пазлів.

14. Лупа шкільна.

15. Мікроскоп учнівський.

16. Комплект дитячих музичних інструментів (ксилофон/металофон, сопілка/дудка, маракаси, бубон/барабан, трикутник тощо).

17. Ляльки-рукавички для театральних ігор.

18. Оргтехніка (принтер, сканер, копір, ламінатор).

19. Набір чорнил, папір офісний (500 аркушів), плівка для ламінування.

20. Демонстраційний комплект приладів (лінійка 1 м, 2 трикутники, циркуль).

21. Настільні розвивальні ігри.

22. Мультимедійний проектор, ноутбук.

23. Фізична та адміністративна карти України.

24. Глобус.

Якщо підрахувати, що місто має облаштувати 36 класів, то сума виходить колосальна. Як не крути, без державної підтримки не обійтися. Її обіцяють на всіх рівнях. У Держбюджеті на 2018 р. заклали 1 млрд.грн. на створення нового освітнього простору для українських першачків. Не­давно міська рада виділила 500 тис.грн. на обладнання перших класів у міських школах. Очікується транш і від Хмельницької облдержадміністрації. У міськ­управлінні освіти і науки сподіваються, що спільними зусиллями до вересня класи будуть обладнані всім необхідним.

Склавши кошторис, навіть у багатій Гуменецькій ОТГ міркують над тим, чи вистачить державних грошей.

– На вісім наших перших класів необхідно близько мільйона гривень, – каже начальник відділу освіти Гуменецької ОТГ Лілія СРІБНЯК. – Безумовно, їх необхідно вкладати в Гуменецьку, Голосківську та інші школи, де є достатньо учнів. А що робити, скажімо, з такими, як Супрунковецька, яка чекає лише на двох учнів? Чи є сенс витрачати такі колосальні суми? Краще вже підвозити цих діток до успішних і конкурентних шкіл.

У відділі освіти РДА теж задумалися над тим, як забезпечити класи. Якщо кажуть, що фінансове питання витягнуть, бо не зовсім бідні у матеріально-технічному плані, то більше переймаються малокомплектними класами.

АГЕНТИ ЗМІН СІЛИ ЗА ПАРТИ

Доки ж очільники освіти рахують кошти і дітей, агенти змін взялися за науку. Саме так тепер модно називати вчителів початкової школи. 36 міських агентів і понад 50 районних проходять он-лайн-курс, що складається із шести модулів.

– Педагог у зручний для себе час передивляється відеоролики за тематикою модуля, а потім відповідає на запитання, набираючи бали. Такий курс доступний і батькам. На вчителів чекає ще й очне навчання, заплановане на декілька днів лютого, березня та на червень, – розповідає методист із початкової освіти науково-методичного цент­ру міськ­управління освіти і науки Аліна ОКСА­-НЮК, яка є ліцензованим тренером «Нової української школи». – Ми будемо працювати за тими формами, які пропонує «Нова українська школа». Це не те, що я стала і прочитала лекцію, а починатимемо з ранкових зустрічей, які сьогодні проводять для дітей у НВК №3. Впродовж усього навчання в групах будуть обговорювати проблеми, шукати спільні рішення, активно рухатися, розширювати знання про «Нову українську школу» та відпрацьовувати їх практично.

Активно взялися до підготовки фахівців і в районі, і в об’єднаних територіальних громадах.

– Основна ідея проекту – повернути дитині радість від навчання, зробити її успішною та впевненою в собі, – переконана начальник відділу освіти РДА Олена ПРОНО­-ЗЮК. – Навчальний процес у концепції но­вої школи ділиться на адаптаційно-ігровий

(1-2 класи) та основний – (3 і 4). Під час першого циклу навчатимуть дитину, як адаптуватися до шкільного життя, нового середовища. Вчитель повинен підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання. У другому циклі готуватимуть до подальшого успішного навчання.

Не чекаючи 1 вересня, принципи нової школи почала вивчати і частково втілювати в життя вчитель-методист Думанівського НВК Світлана БІЛОУС:

– У класі вже розставляємо парти по-новому, об’єднуємося в групи, створюємо атмо­сферу психологічного комфорту. Дітям таке подобається, тож варто це впроваджувати. За моїми плечима 32 роки педстажу, але я за зміни, дружбу з дітьми та адаптацію. Із власного досвіду бачу, що найкраща співпраця зі школярами складається тоді, коли вчитель є не диктатором, а партнером. Частково реформа вже вводилася, зокрема і щодо не­оцінювання в 1 класі. Це дало хороші результати, адже діти перестали боятися відповідати. Доведено, що дружбою і гарним словом навіть гіперактивні діти перестають бігати, спокійно сидять за партами і виконують завдання.

ЗАМІСТЬ БАЛІВ – ДОБРЕ СЛОВО

Батьки не один рік били на сполох, благаючи Міносвіти полегшити шкільну програму і розвантажити дітей. Тепер же переймаються тим, чи не забагато буде ігор і чи варто відміняти оцінювання в 1-2 класах.

– Не можна на нове суспільство «вдягнути» стару систему, – вважає завідувач науково-методичного центру міськуправління освіти і науки Світлана ЗАЛЕВСЬКА. – Потрібно змінюватися. На заміну балам у 1-2 класах прийшло вербальне оцінювання, що не обмежується фразою «Молодець» і смайликом у щоденнику. Фразами на кшталт «Ти це можеш», «Я була впевнена в тобі» учитель спонукає учня вчитися, розвиватися і само­вдосконалюватися.

Дитиноцентризм – основа нової школи. Важливим є розвиток індивідуальної особистості кожної дитини, незважаючи на те, з якими базовими знаннями вона прийшла. Для кожного створюватимуть власну траєкторію особистісного розвитку, ситуацію успіху, щоб дитина прагнула розвиватися.

Передбачена в концепції і тісна співпраця школи та батьків. Вони вже не можуть казати: «Я вам привів дитину, беріть і вчіть!». Тепер сім’я допомагає і супроводжує школярика максимально. Проявляється це у спільних творчих завданнях, майстер-класах від батьків тощо.

ДО ШКОЛИ – БЕЗ ВИМОГ І РЕПЕТИТОРІВ

До нового навчального року залишається 6 місяців. Батьки першачків уже думають над тим, коли і як розпочинати підготовку, які тепер будуть вимоги, чи варто самим примушувати дошкільнят екстрено вчити літери й цифри, або ж іти до репетиторів, записуватися на спецкурси.

– Особливих вимог до відбору першачків немає. Найголовніше завдання батьків – підтримати інтерес дитини до школи, а не відбити його, – каже Аліна Оксанюк. – Саме час звернути увагу на читання казок, тобто, розвиток мови, пам’яті, уваги і мислення. Обирайте методи, цікаві дітям. Розвивайте дитину відповідно до її запитів. Не знає літер, не вміє читати – не біда. Цьому навчають саме в 1 класі. Зверніть увагу і на соціалізацію дитини, щоб вона вміла себе обійти, не боялася спілкуватися з однолітками, жити в колективі та розуміла, що не завжди те, що вона хоче, одразу мусить отримати.