А МУР НЕ СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ

Розвінчанням міфів можна назвати прес-конференцію, яку 20 лютого скликав директор Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександр ЗАРЕМБА. Через мінімальну кількість офіційної інформації про частковий обвал муру комплексу Старої фортеці 14 лютого подія швидко почала обростати чутками, вигадками та здогадками. Втім достеменно відомо, що на сьогодні місце обвалу огороджено, частину деформованої стіни розібрано, рух транспорту відновлено.

– Одна з помилок, яку оприлюднили деякі ЗМІ, що кидається в очі, – це те, що монголо-татарів фортеця пережила, а тут не встояла, – коментує Олександр Олександрович. – Мур, де стався обвал, не середньовічний. Цю частину фортеці, а саме Північний бастіон, збудовано наприкінці XVIII століття. До 1876 року до бастіону примикала брама Станіслава Августа, яку розібрали. Орієнтовно у 1919-1925 роках на місці теперішнього обвалу сталася ще одна аварія – вся кладка кінця XIX століття зсунулася на дорогу, що зафіксовано на фото. Ми припускаємо, що тоді ремонт виконали неякісно, використовуючи земляний розчин. Ще така ж неприємність з обвалом сталася на цьому ж місці 1975 року.

Довелося пережити цій ділянці й архітектурно-археологічні дослідження 2007-2008 рр. Тоді на бастіоні було закладено декілька археологічних шурфів, але через брак фінансування роботи припинили. Мур просто заклали, і на місці 100-літньої кладки 2009 року утворилася сучасна латка. Але впала не вона. На той час роботи виконувала «Кам’янець-Подільська реставрація».

16 лютого, аби з’ясувати причини обвалу лицевої кладки муру, до Кам’янця-Подільського завітали експерти із ДП «Подільський експертно-технічний центр». Офіційні висновки вони обіцяють надати найближчим часом. Відомо, що вже розпочато роботи зі збирання вихідних даних для виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонтно-реставраційні роботи.

Сьогодні ж місце обвалу вражає розмірами. Деформовану випученням і тріщинами частину муру, що не встиг обвалитися, розібрали фахівці МПП «Гер­мес-С», які мають відповідні ліцензії на реставраційні та висот­ні роботи. Вони обійшлися музею у 143 тис. 538 грн.

Прикра подія змусила владу створити комісію, яка досліджує технічний стан історичних пам’яток міста. Висновки обіцяють надати 26 лютого.