Четвер, 28 Березня 2024 р.
23 Березня 2018

ГРОМАДСЬКА ДИПЛОМАТІЯ В ДІЇ

Один із ключових викликів, який сьогодні стоїть перед Україною, – це відносини з Росією. Протистояння набуває найновіших фарб, тому українським експертам, аналітикам і прогнозистам потрібно приділяти максимальну увагу вивченню Росії як чинника, котрий впливає не тільки на Україну, а й на весь світ. У цьому переконані експерти «Фонду громадської дипломатії».

13 березня в Києві відбулася презентація аналітичного дослідження «Контури Російської політики» від БФ «Фонд громадської дипломатії». В експертному збірнику зазначається низка головних проблем і викликів, які нині фігурують у міжнародній і внутрішній площині України та Росії.

Як зазначив директор фонду Антон Найчук, це дослідження є безпрецедентним, адже було залучено не лише українських, але й російських експертів. Він вважає, що в сучасному інформаційному просторі зустрічається досить багато контенту, або недостовірної інформації, яка просто не відповідає сучасним реа­ліям. Тому Росію потрібно і доцільно досліджувати. За словами авторів збірника, головною метою його написання є подолання інформаційних бар’єрів, які існують у відносинах між двома країнами, створення незалежного майданчика для конструктивного діалогу між експертами обох держав.

ВИРІЗКИ, ЯКІ ЗАЦІКАВЛЯТЬ…

Про що ж пишуть аналітики в збірці? Російський експерт «Левади Центр» Денис Волков пояснює високу підтримку Путіна у своїй країні приєднанням Криму до Росії 2014 р. Напередодні цих подій уся політична система Росії відчувала кризу легітимності влади. Політики почали втрачати свою підтримку, тому вирішили піти на давно заплановані радикальні методи з відбирання чужої території. Завдяки «кримському ефекту», російська політична еліта отримала новий ковток легітимності, який відображається на результатах виборів. На сьогодні 80% росіян підтримують приєднання півострова.

Доцент кафедри країн пострадянського простору РДГУ Олексій Гущин у своєму експертному аналізі зазначив, що серйозними викликами для пострадянських країн залишаються національно-територіальні конфлікти, наявність яких, навіть у замороженому вигляді, веде до напруги у відносинах між Росією та цілою низкою сусідів. Тому дослідник упевнений, що українсько-російський конфлікт – це не остання точка загострень, будуть виникати проблемні ситуації й на інших територіях пострадянських країн уже найближчим часом.

Антон Найчук у своєму дослідженні прослідковує, що формування нового політичного курсу України має відповідати виключно національним інтересам. Але не все так просто. Відгомін Радянського Союзу дається взнаки. За даними соціологічних опитувань, третина населення України шкодує про розпад Радянського Союзу. Також, за інформацією соцопитувань, близько 12% українців хочуть вступити до Митного союзу. За рахунок таких ціннісних орієнтирів можуть посилитися конфліктні тенденції в громадянському середовищі. У разі повернення контролю над територіями Луганської та Донецької областей, перед Україною постане необхідність введення ефективної соціальної політики, яка дозволить популяризувати проукраїнські цінності, створити лояльні місцеві адміністрації. Українській владі потрібно максимально нівелювати можливі деструктивні наслідки, що дозволять Донбасу стати вразливим місцем України.

ПОМІЧНИЦЯ НЄМЦОВА ПРО РОСІЮ

Анастасія ФАЗУЛІНААнастасія ФАЗУЛІНА – політтехнолог і колишній помічник Іллі Яшина, Бориса Нємцова, деякий час працювала на Олександра Солонтая. Народилася в Москві, а в Україну переїхала на запрошення одного з політиків. Віднедавна відсторонилася від політики, займається піаром і SMM.

– Анастасіє, розкажіть, будь ласка, як Ви оцінюєте презентацію цієї книги, настільки вона є об’єктивною?

– Мені здається, такий проект є дуже корисним для двосторонніх відносин між Украї­ною та Росією в наш час. Взагалі для мене ці дві країни живуть у двох різних світах, адже масштабно використовується інформаційна війна. І якщо ти подивишся телевізор із боку Росії чи України, то швидше за все потрапиш у два різні простори через різну інформацію. А в дослідженні зібрані два погляди, з яких можна вибудовувати істину, або об’єктивність.

– Ви кажете, що не слідкуєте за політич­ними процесами в Росії. Чому?

– Після того, як вбили Бориса Нємцова, політичне багаття в мені погасло. Може, це і неправильно, адже потрібно завжди боротися, не відступати з обраного шляху. Але я усвідомила, що віддавати життя політиці немає сенсу.

– Як прокоментуєте участь у виборах Ксенії Собчак?

– Дуже важке запитання… Адже це неоднозначна і досить розумна особистість. Якщо врахувати, що раніше вона брала активну участь в акціях опозиції, а тепер балотується в президенти, при тому, що є заборонений кандидат від опозиції Олексій Навальний, то вона чинить неправильно. Думаю, в неї є свої цілі, яких вона досягне після виборів.

– Як вважаєте, хтось керує Навальним, адже на сьогодні він – обличчя опозиції?

– Навального знаю з 2005 року, ще коли він працював у «Яблуку». Не знаю про управління ним, але можу сказати, що він дуже виріс останнім часом як політична персона. Зумів зібрати навколо себе чималий електорат і потужну команду. Хоча я його поглядів не підтримую, в них трохи присутній націоналістичний характер. За нього я б не голосувала… (сміється).

КАМ’ЯНЕЦЬКА ДИПЛОМАТИЧНА КОГОРТА

Євген Касап і Олександр ГнидюкЯкщо політики ведуть боротьбу за завтрашній день, то дипломати виграють війну за вічність. Саме на таких підвалинах розвивається «Фонд громадської дипломатії», який заснували троє кам’янчан – Антон Найчук, директор фонду, Євген Касап і Олександр Гнидюк. Фонд функціонує трохи більше як півроку, але вже встиг організувати декілька міжнародних конференцій за участі відомих міжнародних експертів та політиків.

Більше про фонд у розмові з одним із засновників Євгеном Касапом.

– Євгене, що означає така гучна назва – «Фонд громадської дипломатії»?

– Це – перший в Україні благодійний фонд публічної дипломатії, насамперед орган народної влади, який призначений для відстоювання українських інтересів. Узагалі наш фонд – це громадський проект, де кожен зможе долучитися до його діяльності, написання статей, участі у конференціях та наших іні­ціативах.

– Як фонд бачить розвиток громадської дипломатії?

– У сьогоднішніх геополітичних перипетіях українська держава потребує обдуманих зовнішньополітичних рішень. Потрібно популяризувати за допомогою дипломатії українську культуру, розвивати міждержавні відносини та налагоджувати контакти зі світовими акторами.

Гадаю, що виклики, які стоять перед нашим поколінням, розвивають самостійність українського суспільства. З початку бойових дій на сході велику роль відіграли волонтери, які фактично замінили функції держави із забезпечення армії. Значна роль представників громадськості у запровадженні антикорупційних реформ.

Цілком зрозуміло, що наступним етапом розвитку суспільства в Україні має стати «громадська дипломатія».

Ігор КИРИЛЮК.