Вівторок, 30 Листопада 2021 р.
30 Березня 2018

А ПАЗЛ УСЕ НЕ СКЛАДАЄТЬСЯ

Минулого тижня в області відбулося засідання робочої групи з підготовки проекту перспективного плану формування територій громад Хмельницької області. У Кам’янець-Подільському районі, який до децентралізації налічував 42 сільські ради, ситуація зі створенням ОТГ на досить високому рівні – маємо їх шість. Залишилося лише 16 сільських рад, які досі не об’єдналися. Згідно з новим проектом, який обговорили в області, їхня доля виглядає приблизно так: Довжоцька, Кадиївська, Завальська, Заліська, Зіньковецька, Слобідсько-Рихтівська, Рихтівська входитимуть до Довжоцької ОТГ. Щодо Пановецької, Кульчієвецької, Княжпільської – вони можуть приєднатися до Слобідсько-Кульчієвецької ОТГ. А Орининська, Шустовецька, Приворотська, Підпилип’янська – створити Орининську ОТГ. Чабанівська в тому ж таки перспективному плані може відноситися до Староушицької ОТГ. Доля Кам’янської сільради наразі вирішується. Зміни до перспективного плану мають бути розглянуті й затверджені на сесії обласної ради, а тоді – Кабінетом Міністрів України. Ось, здавалося б, пазл і склався. Але не все так просто.

ПОКИ ДОБРОВІЛЬНО, ДАЛІ – ПРИМУСОВО

А ПАЗЛ УСЕ НЕ СКЛАДАЄТЬСЯ– Я вкотре нагадую, що процес об’єднання громад добровільний. Із ким і коли об’єднуватися, вирішувати лише мешканцям сіл, а не депутатам чи сільським головам, – пояснює керівник Центру розвитку місцевого самоврядування у Хмельницькій області Сергій ЯЦКОВСЬКИЙ. – Внесення змін до перспективного плану не означає, що всі ці громади вже зобов’язані об’єднатися відповідно до документа. Однак він дає можливість безперешкодно зробити це в майбутньому, якщо мешканці громад приймуть таке рішення. Коли ж доживемо до етапу примусового об’єднання, буде просто рішення Верховної Ради: скоротити сільраду, приєднати її до іншої та призначити позачергові вибори. Тоді приєднуватимуться вони згідно із напрацьованим планом. До речі, статися таке може навіть наприкінці цього року.

Вибір у людей поки що є. Єдине, що хочу підкреслити, – постановою Кабінету Міністрів затверджена методика визначення спроможних громад. Скажімо, Іван із Петром також можуть захотіти об’єднатися, але вони створять просто велику сільську раду, а не ОТГ. Тому необхідно враховувати фінансові розрахунки спроможності громад, визначення можливостей адмінцентру, географічне положення, наявну інфраструктуру, сформовані культурно-економічні зв’язки тощо. Громади, створені поза перспективним планом, так і залишаться сільськими радами без ресурсів, які отримують ОТГ.

Ми ж вирішили запитати, чи справді всі громади, які ще не об’єдналися, погоджуються із проектом перспективного плану і чи не хочуть внести до нього свої корективи, доки ще є час.

ЧИЙ СОЮЗ СТАНЕ ЩАСЛИВИМ?

Минулого тижня стало відомо, що Жва­нецька ОТГ сватає до себе Завальську сіль­ську раду, хоча та «запланована» Довжоцькій ОТГ. Кому ж Завалля підсуне гарбуза, ми запитали в очільниці сільради Ірини ПАВЛЮК. І як з’ясувалося, обидвом.

– Наші мешканці взагалі ні з ким не хочуть об’єднуватися, – каже Ірина Миколаївна. – Ми ще вирішуємо, час у нас є.

У свою чергу Довжоцький сільський голова Руслан РЯБИЙ пояснює, що сільські ради, які пропонуються до об’єднання в Довжоцьку ОТГ, в перспективному плані були ще 2015 р.

– Під час останньої наради в райдержадміністрації сільські голови Слобідки-Рихтівської, Рихти сказали, що згідні з переспективним планом, але добро на об’єднання поки що не давали. Натомість маємо згоду з 2015 року від Зіньківської сільради і з минулого – від Заліської. Пропозиції об’єднуватися ми надавали як 2015 року, так і надсилаємо нині.

Категорично проти будь-яких зв’язків із Довжком Кадиївська сільська рада.

– Я двічі писала відмову від внесення нашої сільської ради до Довжоцької ОТГ, – каже Кадиївський сільський голова Валентина МАРТИНЮК. – Там немає необхідної інф­раструктури. І навіщо будувати з нуля, якщо все це є неподалік у Колибаївській громаді? Якщо нам не вдасться приєднатися до неї, то підемо до Орининської.

Головне – аби було куди йти. Адже процес створення Орининської ОТГ завис у повітрі.

– Шустовецька і Підпилип’янська сільські ради ще 2015 року дали нам добро на об’єднання, але в нас немає спільних меж. Їх наблизила б Приворотська сільська рада. Але тут категорично не хочуть, аби центр громади був у Оринині, натомість бачать його у Приворотті. Для мене і нашої громади це нонсенс, – розповідає Орининський сільський голова Валер’ян МОКРИЦЬКИЙ. – Тому й маємо те, що маємо. Поки одні керівники тримаються за посади, звичайні люди втрачають можливість розвивати рідні села. Ми не проти, аби до нас приєдналася і Кадиївська сільрада, от тоді й отримали б могутню, фінансову спроможну громаду із центром у селі Оринин, який має всі умови для цент­ральної садиби.

– Ми надавали свої пропозиції Орининській сільській раді, Шустовецькій, Підпилип’янській сільським радам, аби створити громаду із центром у Приворотті, – каже Приворотський сільський голова Лариса ВУСАТА, – але відповідей так і не отримали. В економічному, соціальному планах ми значно виграємо перед Оринином. За нами люди, думка нашої громади, яка проти Оринина.

Незрозуміла ситуація і з Княжпільською сільрадою. Сільський голова Лариса ІЛЬНИЦЬКА каже, що мешканці не надто хочуть об’єднуватися, але якщо змусять – то підуть до Слобідсько-Кульчієвецької ОТГ, що, власне, і прописано у плані:

– Проблема в тому, що наразі у нас навіть немає спільних меж із цією громадою. Спочатку треба, аби приєдналася сусідня з нами Кульчієвецька сільська рада, а потім уже й ми.

У свою чергу в Кульчієвецькій сільській раді поки ще думають, із ким посвататися.

– Щойно потепліє – зберемо громаду і гуртом вирішуватимемо, що нам робити, куди і з ким іти далі, – каже Кульчієвецький сільський голова Станіслав РАДАВЧУК. – Без згоди людей я не можу ухвалювати будь-яких рішень. Адже всім нам разом жити в тій чи

іншій ОТГ.