Понеділок, 06 Грудня 2021 р.
6 Квітня 2018

Володимир ЮР’ЄВ: «ДОВІРОЮ ПОКУПЦІВ НЕ ЗЛОВЖИВАЄМО»

Напередодні Великодня кам’янецькі магазини заквітчалися яскравими запашними пасочками: більшими і меншими, оздобленими квітами та посипками. Їхній солодкий корицево-ванільний запах сповіщає – незабаром Пасха.

Володимир Юр’євЧимало кам’янчан понесуть до храмів пасочки, спечені в «Українському кристалі», адже за роки переконалися в їхній якості. Цього року підприємство має на 40% більше замовлень, ніж торік. Навіть київські супермаркети чекають на понад 10 тисяч саме «кристалівських» пасхальних смаколиків.

Директор ТОВ «Український кристал» Володимир ЮР’ЄВ влас­ним прикладом доводить, що хлібобулочний бізнес таки вигідний, головне – любити свою справу, робити її якісно, цінувати працівників і покупців.

Щомісяця «Український кристал» підкидає до бюджету міста понад 200 тис.грн. Його вироби на кам’янецькому ринку вже понад 10 років. І за цей час не лише тримають марку, але й заманюють усе більше покупців.

Не боїться Володимир Васильович приймати гостей на підприємстві, адже тут усе до ладу. Одягнувши халати, ідемо у святую святих – пекарню. Перед Великоднем вона нагадує святкову майстерню. Як ті бджілки, трудяться пекарі: у білосніжних чеп­чиках і халатах замішують тісто на здобу, а в сусідньому відділі майстрині вже її прикрашають. Усе обладнання задіяне, процес випікання не зупиняється, адже роботи багато. Традиційно паски будуть різних розмірів. Приємно, що й ціна на них не кусається, бо не надто підстрибнула.

ВІД ЗАМОРОЖУВАННЯ ДО ВИПІКАННЯ

– Навесні дорожчає борошно, тому ми ним запаслися. Сподіваємося, що вистачить до нового врожаю, – розповідає Володимир Юр’єв. – Ціну на хліб підвищувати не будемо, переглянемо її аж улітку. Без потреби ціни не чіпаємо, бо довірою людей не зловживаємо. 

Спостерігаючи за вправним і дуже запашним процесом випікання хлібобулочних виробів, запитуємо в директора, з чого ж усе починалося. Як виявилося, із заморожування овочів і фруктів 14 років тому. Хліб для «Українського кристалу» був вторинним заробітком. Заморожування – сезонна робота, тому директор підприємства вирішив створити ще один вид бізнесу, який утримував би людей цілий рік. Зробив ставку на хліб. І «кристалівці» почали вводити серйозні зміни на кам’янецькому ринку хліба. Першими взялися його різати, пакувати, випікати нові види і сорти.

– Ми вдало стартували, і я зрозумів, що цей ринок цікавий, – продов­жує Володимир Васильович. – Хліб нас врятував, коли почалася криза: 2008 року долар із п’яти гривень стрибнув до восьми, виникли серйозні проблеми із заморожуванням. Тому й зосередилися на хлібі.

Починали з того, що встановили одну піч і купили дві машини, аби розвозити товар. Нині вже маємо 7 печей і понад 30 машин в автопарку. Влітку плануємо змонтувати тунельну піч, яка за потужністю замінить усі наші. Не знаю, чи знайдуться в області їй аналоги. Працюватиме вона на всіх видах палива: щепі, пелетах, газі.

Також розвиваємо торгову мережу, в якій і реалізуємо випічку. Розпочали з Кам’янця, а тепер отримуємо пропозиції розширятися і в Хмельницькому, Чемерівцях та Хотині.

Намагаємося вийти на Європу. Пробували в Польщі, Румунії, Італії. Скажімо, італійці задоволені якістю нашої продукції, проте на їхній ринок дуже важко зайти, бо там влада серйозно захищає своїх виробників. Виставили нам аж 72 вимоги якості.

СПЕЦІАЛІСТИ – ЗАПОРУКА УСПІХУ

Пишається Володимир Юр’єв і працівниками. Навчання в Польщі, Нідерландах дало гарні результати. А ще на підприємстві працює система заохочення за впровадження новинок. Хто вводить новинку, і вона завойовує визнання на ринку – отримує за це премію. Система преміювання поширюється на все. Розроблена навіть рейтингова програма для бригад. Наприкінці місяця кожна бригада отримує оцінку за результатами різних показників: якості, кількості вироблених товарів, чистоти на робочому місці. Найкращим – плюс до зарплати від 5 до 20%. Також є бонусна програма для працівників із безперервним стажем роботи.

Бізнес Володимира Васильовича розгалужений, лише на «Кристалі» працюють 165 осіб, багато з району. Є бригади, сфор­мовані з односельчан. Володимир Юр’єв родом із Голоскова, тому чимало людей звідти прийшли до нього на роботу, є багато мешканців Довжка.

– На жаль, за кордон виїжджають немало наших працівників, – пе­рей­мається директор. – Свого часу, до подорожчання долара 2014 ро­ку, ми більш-менш вирівняли зар­плати з польськими. Нині диференціал у до­ларі дає полякам суттєву перевагу.

Щоб втримати робочу силу, молодь, почали будувати житловий квартал, у цій програмі буде пе­редбачено житло для персоналу. Думаю, що надаватимемо його у довгостроковий кредит молодим сім’ям, які не мають власного помешкання.

Почали працювати і в аграрному напрямку. Вже маємо 120 га землі. Цьогоріч посіяли озиму пшеницю. Наступним кроком стане борошномельне виробництво, аби мати власне зерно і борошно. Самі ви­ростимо, перемелемо, спечемо і у власній мережі продамо. Наразі маємо 5-6 постійних постачальників. У нас дуже жорсткі вимоги до якості борошна, а виробники часто хочуть вирівняти свої витрати за рахунок якості.

ГРОМАДСЬКА РАДА НА ВАРТІ

Крім бізнесу, Володимир Васильович займається і громадською діяльністю – понад рік очолює Громадську раду області, яка нараховує 35 членів. Це люди з різних служб, які фахово підходять до вирішення тієї чи іншої проблеми.

– За рік ми розглянули понад сотню звернень мешканців області та 60 із них вирішили позитивно. Тому на з’їзді громадських рад нашу раду визнали найкращою в країні. Люди звертаються до нас із різними питаннями: то кар’єр чи землі експлуатуються незаконно, то з проханням перевірити Нетішинську атомну станцію. Бо ширилися чутки про викид радіації. Нам особисто звітував директор атомної та всі його заступники, інженери. Провели екскурсію до найпотаємнішого – і ми переконалися, що безпека там на високому рівні. Також був вражений, що електроенергію звідти продають по 48 копійок, а до населення вона доходить тими шаленими сумами, які бачимо у платіжках.

Функція Громадської ради – контроль роботи державних органів. Ми здійснюємо нагляд, беремо участь у всіх засіданнях атестаційних комісій, маємо доступ до державних структур, перевіряємо їхню функціональність, робимо зауваження, якщо виявляємо недоліки.

Але напередодні свята не хочеться про це. Наша країна аграрна, і після Великодня всі ми приступимо до роботи в полях. Тому побажаю гарних урожаїв, миру та достатку. Хай Бог своїм благословенням зайде в кожен дім!