ЧИ ВАРТО УКРАЇНЦЯМ БОЯТИСЯ МОНЕТИЗАЦІЇ ПІЛЬГ?

У березні країну схвилювала новина про монетизацію пільг у громадському транспорті.

Частина громадян злякалася, що безкоштовний проїзд начебто скасували, інші обурилися чуткам про норму лише 30 пільгових поїздок на місяць. Що насправді передбачає монетизація соціальних пільг, з’ясували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

ГРОШІ ЗАМІСТЬ БЕЗКОШТОВНОГО ПРОЇЗДУ

Відповідно до рішення Каб­міну, з травня цього року пасажири пільгових категорій замість безкоштовних поїздок зможуть отримувати відповідну суму «живими» грошима. Рішення про перехід на грошові розрахунки за пільги прийматимуть винятково місцеві органи влади на рівні обласних рад. Обсяг виплати визначатиметься множенням середньої вартості проїзду в населеному пункті на кількість поїздок. Місцева влада може встановлювати будь-яку кількість безкоштовних поїздок, головне – не менше від соціальної норми.

– Жодних обмежень у «30 поїздок на місяць» Уряд не затверджував. Це дезінформація, яка активно крутилася в ЗМІ. Уряд затвердив мінімальну соціальну норму. Це гарантія, нижче від якої місцевий орган влади не має права розраховувати монетизовану виплату пільговику, – пояснює віце-­пре­м’єр-міністр Павло Розенко.

Важливо розуміти, що на місцях можуть вирішити залиши­ти стару систему – коли пільговики користуються громадським транспортом безкоштовно. Проте, за задумом Уряду, зиск від монетизації повинні отримати і пільговики, і перевіз­ники.

Власне, перевізники часто скаржаться на те, що місцеві бюджети не компенсують їм пільгових пасажирів. Монетизація пільг допоможе виправити ситуа­цію, адже за кожного пасажира перевізник отримуватиме гроші. Це дозволить уникнути ситуацій, коли водії не зупиняють автобуси або ж виганяють пільговиків із транспорту.

Монетизація може бути вигідною для сільських жителів, які громадським транспортом майже не користуються і можуть замість невідчутної пільги отримати реальні гроші.

– Пенсіонер, ветеран чи інвалід, які проживають у селі, мають номінальну можливість їхати безкош­товно в міському транспорті, але для них ця послуга фактично неактуальна. Їм краще отримувати певні кошти і ними розпоряджатися на свій розсуд, у залежності від витрат, – зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Водночас експерти не виключають, що монетизація пільго­вого проїзду може спричинити незадоволення у громадян. Ос­кільки нині в Україні немає ліміту для пільгового проїзду в транс­порті, й деякі пасажири зловживають цим. Пільговики їздять без будь-яких обмежень, а після монетизації отримуватимуть фіксовану суму і за додаткові поїздки повинні будуть сплачувати із власної кишені. Проте, на думку аналітика Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександри Бетлій, сприйняття реформи насамперед залежить від того, як у міс­тах її реалізовуватимуть, адже спроможність у регіонів різна. Із цією думкою погоджується заступник керівника Стратегічної групи радників із підтримки реформ Павло Кухта.

– Транспорт – взагалі парафія місцевих органів влади. Це питання має вирішуватися індивідуально для кожного міста, залежно від того, які в нього є ресурси і який транспорт потрібен. Наприклад, ситуація у Кривому Розі, протяжність якого складає понад 100 км, і ситуація у Львові можуть дещо відрізняти­-

ся, – зауважує він.

ПРОЗОРІ СУБСИДІЇ

Крім транспорту, система монетизації має запрацювати у сфері комунальних послуг. Так, із січня стартували виплати субсидій «живими» грошима на рівні підприємств-надавачів послуг. За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, комунальні підприємства тепер отримують із бюджету гроші за субсидію і розраховуються ними з постачальниками енергоносіїв. Крім того, нарахування субсидій відбувається за фактично спожиті ресурси, а не за соціальними нормами, як раніше. За словами міністра, такий механізм повинен усунути зловживання під час розрахунків.

Власне, це лише перший етап переходу до готівкових розрахунків за субсидіями. На другому етапі Уряд планує створити єдиний реєстр субсидіантів і перевірити їхні доходи. За словами експертів, верифікація тих, хто отримує субсидії, має ключове значення для прозорості та адресності грошової допомоги. Адже іноді ситуації з пільгами доходять до абсурду.

За прогнозами Уряду, єдина база субсидіантів повинна запрацювати до початку опалювального сезону 2018-2019 рр. Фінальний етап монетизації на рівні споживача повинен розпочатися із січня наступного року, коли українці зможуть отримувати субсидії у вигляді грошей на свої персональні рахунки.

Власне, неважливо, йдеться про транспорт чи комунальні послуги. Ідея монетизації соціальних пільг – це перехід до ефективного використання бюджетних коштів і допомоги саме тим, хто цього потребує.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю.