КОТІВ БАГАТО НЕ БУВАЄ…

Минулі вихідні в Кам’янці-Подільському відзначилися святом весняного муркотіння, допитливих вусиків і грайливих лапок. На базі коледжу ПДАТУ вперше проводилася Національна виставка котів.

Пухнасті та не дуже воркотуни з усієї України підкорювали своєю красою, грацією, унікальністю та особливістю не лише вимогливих суддів міжнародної категорії (Ольга Рогачева-Кузако з Білорусі та Томас Бальчунас із Литви), а й захоплених глядачів. До речі, останні також доклали руку і віддавали голоси в номінації «Приз глядацьких симпатій». Нагорода дісталася коту породи шотландська короткошерста на ім’я Armani Gold Glamur (м.Дубляни). Котяче шоу організував Хмельницький клуб любителів кішок «Оскар», який діє вже понад 5 років і має представників-заводчиків по всій Україні (керівник Юлія Шнуро­ва).

На виставці глядачі позна­йомилися із вусанями різних порід: екзотичні сіами, величезні мейн куни, вишукані абіссіни, миловидні шотландці, неймовірні бенгали і багато-багато інших кра­сунчиків та красунь. Навкруги панувала приємна дружня атмосфера та неабияка стерильність. Не всіх «моделей» дозволяли гладити, а щоб взяти кошака на руки, судді ретельно об­робляли руки спецзасобами. Фотозони, конкурси, професійні шоу котів і багато-багато кульок, аби ці дні в пам’яті кам’янчан залишилися святом.

– На виставці представлено понад 80 учасників зі Львова, Тернополя, Чернівців, Хмельницького, Вінниці, Рівного, Сум, Дніпра, Мукачево та Кам’янця-Подільського, – проводячи екскурсію між зручними «котячими будиночка­ми», розповідає учень експерта, представник клубу «Оскар» Мар’яна ТАРАСОВА. – Тварин оцінюють за різними критеріями. На суддівські бали впливають навіть міліметри хвостика, правильне розташування очей, вух тощо.

Сьогоднішня виставка національна, а не міжнародного рівня. Тому оцінюються тварини, які вже мають звання чемпіона породи.

Якщо у нас складуться гарні відносини з Кам’янцем-Подільським, то плануємо на наступний рік про­вести мегакруту виставку вже міжнародного рівня. Відповідно при­веземо чемпіонів світу, які мають високі здобутки. Хоча всі учасники виставки, які тут присутні, мають достойні розплідники, а їхні чотирилапі відомі не лише на всю країну, а й за кордоном.

До речі, одна із таких зіркових представниць – 6-місячна кішечка ексклюзивної масті породи мейн кун, якій вдалося завоювати золото на Всесвітній виставці кішок у Мінську.

– Ось наша титулована дівчин­ка, 28 квітня їй виповниться 6 місяців, – з гордістю тримаючи в руках улюб­леницю, розповідає її господиня Ірина КОВАЛЕНКО з Вінниці. – На Всесвітній виставці кішок вона виборола перше місце у своїй породі і ІІ місце – серед кошенят усіх порід. Для кошенятки такого віку це дуже почесно. Загалом мейн куни – це коти-компаньйони. Вони люблять своїх господарів, прив’язуються до них і супроводжують їх, наскільки це можливо. Вони лагідні, незважаючи на свій брутальний вигляд і гігантський розмір, люблять поцілувати господаря перед сном, полежати з ним, приділити йому максимум уваги. Але при цьому вони не нав’язливі. Якщо їм дати зрозуміти, що зараз на них немає часу, вони мовчки відійдуть і чекатимуть, коли покличуть. Котиків цієї породи я розводжу вже четвертий рік. Маю 3 племінних котів, 11 кішечок і з п’ятнадцять кошенят.

На сьогодні в Україні спостерігається неабиякий попит саме на кішок цієї породи, тож і не дивно, що на виставці їх було найбільше. З-поміж розмаїття натрапили на білосніжних кра­сенів із патріотичним кольором очей: одне – блакитне, інше – жовте.

– Наші кошенята рідкісної як для мейн кунів білої масті, – демонструючи різнооких котиків, розповідає Тетяна зі Львова. – Для них це перша виставка. Кошенятам лише по 4 місяці, але важать вони нівроку. Їхній тато має близько 10 кі­лограмів, і саме він несе ген ге­терохромії, який і надає різного кольору очкам. Відверто кажучи, я навіть і не припускала, що матиму розплідник. Почалося з того, що закохалася в білого мейн куна, захворіла ним, півтора року шукала, де придбати кошеня. Але, як кажуть, мейн кунів багато не буває. Нині маю двох котів і п’ять кішок. Ці муркотунчики такі собі котопси. Во­ни не злі, трішки егоїсти, веселі, рухливі. Обирають собі господаря, а не прив’язуються до місця, як інші коти. Такі собі царські мордочки. Ціна на них залежить від кошенят, покупців, від того, продаються вони, щоб стати домашніми улюб­ленцями чи для розведення. Звичайно, всі власники розплідників хочуть, аби малеча потрапила в най­кращі, теплі ручки, де буде доглянутою і улюбленою. Але їх виведення, утримування і догляд – задоволення не з дешевих, тому й вартість стартує від 400 доларів.

Вдалося нам відшукати і поки що єдину учасницю з Кам’янця-Подільського Настю Чубайко із кішечкою сіамської породи та котиком унікальної орієнтальної породи.

– Моїй кішечці Мінеллі два рочки, вона шоколадної масті. Придбала її у львівському розпліднику, господар якого присутній на цій вистав­-ці. Кішечка ніжна до своїх, але чужих не підпустить. Харчується лише якісним сухим кормом. А хлопчик Русік їсть усе – і сметанку полюбляє, і домашній сир. Характер у нього спокійніший, він навіть може образитися, розвернутися і піти. Не вперше беремо участь у виставці. Торік у Хмельницькому з-поміж двох десятків котів наша кішечка посіла шосте місце. А в Рівному Русік визнаний найкращим кошенятком. Хороші оцінки отримали і в експертів у Тернополі.

Як власники, так і експерти наголошують, що перш ніж взяти до хати пухнастий клубочок щастя, потрібно добре все обмізкувати і бути готовим до нового члена сім’ї. Бо кішка – це як маленька дитина, яка потребує відповідного догляду і піклування.