ЯГІДКО ТИ МОЯ, СКОРОСПІЛА!

– Середина літа, ходимо в кофтах, а тут завезли стільки кавунів, наче кінець серпня. Знаю, що ранні плоди зазвичай «підгодовують», щоб пришвидшити дозрівання. Тому через газету хочу дізнатися, наскільки вони безпечні, та чи можна їх вживати, – із таким проханням до редакції звернувся наш читач Микола Олександрович.

Його запитання ми пе­реадресували спеціалістам. Як виявилося, інтуї­-ція чоловіка не підвела, ад­же державна лабораторія ринку з початку літа завернула тонни кавунів, які були надто перегодовані нітратами.

Завідувач державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на Центральному ринку Оксана МАРТИНЮК повідомила, що ранні баштанні культури можуть бути цілком безпечними навіть не в сезон, щоправда, вживати їх треба обережно. Головне правило – купувати баштанні в місцях санкціонованої торгівлі: на ринках, у супермаркетах, де ці плоди перевірені. Краще обминати смугасті зелені ягоди обабіч дороги, адже вони, наче губка, вбирають у себе вихлопні гази та інші шкідливі речовини. Та й документи, які засвідчують їхню якість, там навряд чи покажуть.

– Покупець має повне право вимагати в продавця експертний висновок, у якому чітко прописана кількість нітратів і їхня допустима норма. До речі, для кавунів вона становить до 60 міліграмів на кілограм, а для динь – до 90, – каже Оксана Василівна. – Цього літа вже три партії кавунів загальною масою понад 6 тонн ми не допустили на прилавки через перевищений вміст нітратів, який досягав навіть 180 міліграмів на кілограм. Мало не щодня надходять нові партії цих вітамінних ласощів із Херсонщини, Одещини, Миколаївщини тощо. Звичайно, в кожен кавун із перевіркою не зазирнеш, тому, якщо виникають сумніви щодо якості баштанних, можна звернутися в лабораторію, і наші фахівці зроблять безкоштовну експертизу на наявність нітратів. Уже через десять хвилин буде відомо, чи можна їх вживати.

А ще завідувач держлабо­раторії порекомендувала обо­в’язково звернути увагу на те, щоб кавун був цілим і неушкодженим. Слідкувати, аби на ньому не було темних плям і тріщин.

А із розрізаними навпіл кавунами взагалі біда. Адже покупець не знає, коли це зро­били (можливо, що й не сьогодні), і, ймовірно, він уже встиг зіпсуватися. А коли їх

ще обтягають поліетиленовою плів­кою, ризик отруїтися зро­стає в рази.

Споживачам також радять перед вживанням не забувати їх добре мити й не доїдати до самої шкірки, адже саме в цій частині найбільша концент­рація хімічних стимуляторів.

І пам’ятати, що розрізані кавуни та дині можна зберігати не більше як добу, навіть у холодильнику.

Частенько, купуючи баштанні, ми запитуємо в продавців, який із них найсоковитіший і найсмачніший, бо хто ж, як не вони, має це знати. Ті радять купувати кавуни чи дині се­реднього розміру. Бо зазвичай дуже великі плоди перегодовані нітратами, а надто малі – ще не достигли. Вибрати смачний кавунчик можна посту­куванням, яке видасть дзвінкий звук, але це справа тонка. Існує думка, що кількість смуг на кавуні свідчить, наскільки він стиглий. Мабуть, усі помічали, що майже на кожному з них є біло-жовтий бочок. Так ось, якщо він досить насиче­ного кольору, то сму­гаста ягода вже повністю дійшла до кондиції.

Що стосується дині, то її якість покаже тверда, яскраво-жовта або помаранчева шкірочка. А от суха плодоніжка не свідчить про стиглість цього ароматного смаколика. Можливо, її просто давно зірвали.

Якщо вам дороге здо­ров’я, краще не випробовувати до­лі й обирати баштанні від­повідально. Особливо це стосується маленьких дітей, яким смакувати їх у несезон не бажано. 

Вікторія БОЯРШИНОВА.