Понеділок, 06 Грудня 2021 р.
27 Липня 2018

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ІЗ ПРИСМАКОМ ПАТРІОТИЗМУ

У якому лісі печуть смачнючий і відомий на Кам’янеччині війтовецький хліб, де виготовляють сучасні вишиванки, за що живе й розвивається молода Війтовецька об’єднана територіальна громада, стан децентралізації в області. Про все це та ще багато іншого дізнавалися журналісти з усієї Хмельниччини 19-20 липня під час дводенного семінару «Медіа і громада: як знайти точки дотику», що проводився в Сатанові. Крім лекцій, на учасників чекала й екскурсія Війтовецькою ОТГ Волочиського району. Організував захід Хмельницький центр розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми «U-LEAD» з Європою.

ХМЕЛЬНИЧЧИНА В ЛІДЕРАХ ЗІ СТВОРЕННЯ ОТГ

Голова Війтовецької ОТГ Ігор Степанюк із хлібом, яким пишається громадаЯк стало відомо, Хмельницька область за кількістю ОТГ займає 4 місце в Україні, в нас створено 42 ОТГ за період 2015-2018 років. Але за кількістю охопленої об’єднаними громадами площі (55%) у нас 3 місце в Україні.

Директор Хмельницького центру розвитку місцевого самоврядування Сергій ЯЦКОВСЬКИЙ нагадав, що перший проект перспективного плану формування територіальних громад Хмельницької області був схвалений на сесії Хмельницької облради ще в травні 2015 р. і згодом затверджений Кабінетом Міністрів. За цей час зміни до нього вносилися аж три рази. Але 14 червня цього року внес­-ли чергові правки, в результаті яких ОТГ покрито 100% площі області.

Що стосується Кам’янеччи­-ни, то Сергій Віталійович пові­домив, що до шести вже створених об’єднаних територіальних громад невдовзі долучиться Довжоцька ОТГ. Вона серед семи громад області, які ввійшли в процес формування. У підвішаному стані залишиться лише Орининська.

– Кількість громад на Кам’янеччині планувалася дещо менша – 5, – каже директор Хмельницького ЦРМС. – Але, відповідно до оновленого перспективного плану, матимемо 8. Чимало питань до нас надходило від жителів Кам’янської сільської ради. Спочатку мешканці хотіли до Слобідки-Кульчієвецької, потім – до Гуменців, але, згідно з перспективним планом, підуть до міста. Дивно, що вони, користуючись інфраструктурою Кам’янця, бо ходять тут до шкіл, садочків, лікарні, на роботу, приєднуватися не хотіли. Мало хто з місцевих знає, де межа між цими населеними пунктами, але я вкотре нагадую, що при приєднанні статус населеного пункту не змінюється. Тобто, Кам’янка при об’єднанні з містом стануть Кам’янець-Подільською міською ОТГ, але при цьому село залишиться зі статусом села.

ЗРОБИЛИ СТАВКУ НА БІЗНЕС

Як децентралізація втілюється в життя, на реальному прикладі Війтовецької ОТГ продемонструвала радник із комунікації Хмельницького ЦРМС Алла СОБКО, яка організувала поїздку до цієї громади.

Алла СобкоУ сільській раді журналістів люб’язно зустрічає голова Війтовецької ОТГ Ігор СТЕПАНЮК. Робочі кабінети працівників апарату громади – світлі, просторі, в око впадають якісні ремонти і непогане обладнання. Під час прогулянки селищем дивують поремонтовані сільські дороги.

– Громаду створено 2015 року з адміністративним центром у се­лищі Війтівці. До складу громади входять сімнадцять населених пунктів, населення – сім тисяч шістсот осіб.

Створивши громаду, одразу ж утворили комунальне підприємство, отримали субвенцію на роз­виток інфраструктури, закупили техніку: автомобіль, автогрейдер, різноманітні трактори, екскаватор, культиватори, асенізатор. Створили тут 34 робочі місця і надаємо послуги населенню. Взяли на роботу наших молодих хлопців. Вивчили грейдериста та екскаваторника. Вони залишилися працювати в громаді, зарплата в середньому складає 5 тисяч гривень. Також створили будівельну бригаду, яка робить ремонти у школах, садочках, будинках культури тощо. Своїми силами ремонтуємо водопроводи, сільські дороги, вже зробили кілометрів 25-30 шляхів. При цьому не беремо жодних підрядників. При кожному старості є працівник комунальної служби: маємо 12 старост

і стільки ж комунальників. Улітку вони займаються благоустроєм, а взимку забезпечують тепло в усіх закладах громади.

Досі у цій ОТГ було 8 шкіл, одну закривають, але залишаються 8 садочків для дошкільнят.

Є у громаді ідея створити алею торгових точок. Потрохи вона втілюється у життя. Перший магазин уже працює, на черзі відкриття ще шести.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ІЗ ПРИСМАКОМ ПАТРІОТИЗМУЗаходить також інвестор, який виготовлятиме електро­енергію за допомогою сонячних батарей. Він дасть 16 робочих місць, а ще півмільйона податків у рік. І не буде перебоїв із елект­ропостачанням. Орендуватиме підприємство 18 гектарів зем­лі. Частина з них – територія колишньої свиноферми, з якої позалишалися руїни. Там лише лиси нори собі робили, а тепер виготовлятиметься електро­енергія.

Орієнтовно Війтовецька громада за роки свого існування отримала від держави 22 млн.грн. Власний бюджет 2018-го планують дотягнути до 25 млн.грн. власних надходжень. Заробляють завдяки податкам: земельному, єдиному, акцизному.

– Тим, хто до нас приходить щодо питань бізнесу, завжди йдемо назустріч. Адже коли будуть підприємці, то матимемо робочі місця, а, відповідно, житиме й громада, – переконаний голова ОТГ. – Один із головних платників податків – вій­товецький елеватор, ставку роби­-мо і на середній бізнес. Маємо 5 барів, аптеку, дві заправки. Наша гордість – війтовецький хліб. У нашому селі розташована одна з хлібопекарень цих власників.

ХЛІБ ІЗ ЛІСУ В ПОПИТІ Й НА КАМ’ЯНЕЧЧИНІ

Війтовецький бізнес досить пат­ріотичний. Журналісти поспілкувалися з директором війтовецької майстерні хліба Юрієм Бабичем і побували на швейній фабриці «НОКО», яка спеціалі­зується на виготовленні виши­ванок.

Війтовецький хліб користуєть­ся неабиякою популярністю серед кам’янчан. Як виявляється, головні масштаби виробництва розмістилися в мальовничій екологічно чистій локації – в лісі. Печуть його на дровах, процес виготовлення займає майже 20 годин, а кожен буханець – витвір ручної роботи.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ІЗ ПРИСМАКОМ ПАТРІОТИЗМУЮрій Віталійович розповідає, що розпочинав бізнес з інкубаторів, займався птицею, про хліб ніхто навіть не думав. А тут із сестрою взялися за таку величну справу, що користується попитом у багатьох регіонах країни.

– Пекти не вміли ні я, ні сестра, з якою започаткували і донині ведемо бізнес. Захотіли мати піч, бо ж думали: буде піч – матимемо й хліб. Мовляв, знайдемо бабусю, яка навчить нас його виготовляти. Але нічого з того не вийшло. Дуже багато продуктів було зіпсовано. То борошно не таке, то рецептура не та. Готувати в духовці та в печі на дровах – зовсім різні речі. По досвід їздили до Латвії, знайомилися з німецькими технологіями. Нашу новинку – «Гурман» – печемо з темного жита за австрійським методом. Приїжджали якось люди з Білорусі, перейматимемо і їхній досвід.

Хліб наш дуже капризний. Беремо найдорожчі сорти борошна, бо якщо воно відстає в якості, то продукт не вийде, тому на цьому немає як економити. Недавно придбали австрійські млини на жорнах. Камінням молотимемо пшеницю, кажуть, що випічка з такого борошна корисніша для шлунка. Введемо ще й такий вид хліба.

Розпочинали родичі-підприємці з двох видів продукції – білого хліба із житом (10% жита) і сірого (50% жита). За словами господарів, у білому є трішки дріжджів, а у житньому їх практично немає. Нині української святині понад 15 видів. Тому брат із сестрою задума­ли створити відеоролик і показувати клієнтам, як саме і в яких умовах випікається продукція.

– Процес виготовлення хлібини займає понад двадцять годин. Одна закваска стоїть три години, друга – чотири, потім усе змішується, годину-другу стоїть і аж тоді випікається. Дріжджів додаємо мінімум, тому так довго. Людський фактор теж відіграє неабияку роль. Хліб ручної роботи, і доки дівчата його вимішають, також мине певний час.

Місити доводиться довго, адже в день печемо до двох тисяч буханок, а це 3-4 тонни хліба. В робочому процесі залучені понад два десятки селян.

Продається війтовецький хліб у Війтівцях, Волочиську, Хмельницькому, Ізяславі, Старокостянтинові, Славуті, Нетішині, Кам’янці-Подільському. Точки продажу є в Рівному, Житомирі та Луцьку.

Юрій Бабич каже, що відколи створено Війтовецьку ОТГ, зміни відчув одразу – стало простіше працювати. Бо влада на місці в селищі, легше і швидше вирі­шити робочі моменти.

ІЗ ВИШИВАНКАМИ ПОПАЛИ НА ХВИЛЮ

Диво-машини, що створюють вишивку, не гіршу за ручнуНайбільші святині українців – хліб і вишиванка. Війтовецький хліб часто несуть у гості в подарунок, а на свята одягають вишиванки. Якісний національний одяг можна придбати у Війтівцях. Брат і сестра Олександр Консевич і Наталія Новосядла, які започаткували патріотичне виробництво, люб’язно запро­сили у святую святих – швейну майс­терню. Мало хто знає, як наносяться візерунки на речі, а тут на власні очі побачили диво-машину, яка за декілька годин створює малюнок нитками. У просторих кабінетах кравці кроять майбутню продукцію, швачки шиють. Вражає, що у швейних цехах чимало чоловіків. Загалом робочі місця тут мають 12 працівників.

– Почався наш сімейний бізнес із того, що поїхала на ринок, аби придбати дитині в дитячий садочок вишиванку. На свята зазвичай і батьки до діток ідуть у національному одязі – придбала й собі. Подивилася, що нічого важкого немає у створенні вишиванок, можна і самій такі робити. Поділилася ідеєю з братом-близнюком. Запалившись, одразу почали працювати, – розповідає пані Наталія. – Доки сиділа в декреті, розробляла лекала, а брат робив ремонти у приміщенні.

Сучасні вишиванки з ексклюзивними принтамиЗапрацювали в переломний період 2013-14 років. У країні Революція Гідності, попит на національну символіку шалений. Ми не встигали видавати всі замовлення. Родинна справа добре пішла, і ми закупили техніку. Нині ринок уже перенасичений вишиванками, тому розробляємо стильний повсякденний одяг. Маємо машину, яка на­носить на тканину малюнки і написи. Розвиватися є куди. Бо якісні речі завжди необхідні на ринку. До речі, більшість товарів реалізуємо через Інтернет і на хмельницькому базарі. Бачимо, що в мережі попит більший.

Жодна фотографія не передасть усієї краси якісного матеріалу, рівного крою і мальовничої вишивки, які доповнюють велич війтовецьких вишиванок. Ще більше перехоплює подих від того, що розумієш – усе це створюють наші люди, зі звичайного українського села. Вони змогли і, попри все, гідно працюють, знаходять можливості розвиватися, розширюватися, створювати нові робочі місця, розвивати і популяризувати не лиші рідні Війтівці, але й усю країну.